Постанова суду № 199/10008/21 від 13.03.2024 про стягнення трьох відсотків річних та пені

Постанова

Іменем України

13 березня 2024 року

м. Київ

справа № 199/10008/21

провадження № 61-17999св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінілон",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", яка підписана представником Гайдамащуком Олександром Володимировичем, на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2022 року в складі судді Богун О. О., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року в складі колегії суддів:Максюти Ж. І., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.

Історія справи

Короткий зміст позову

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся із позовом АТ КБ "ПриватБанк" (далі - банк), третя особа - ТОВ "ФК "Фінілон", про стягнення трьох відсотків річних та пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ним та ПАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк") було укладено 19 депозитних договорів, які є предметом його позову.

На підтвердження факту укладення позивачем 19-ти банківських договорів та підтвердження факту внесення ним відповідних коштів по кожному з цих договорів ОСОБА_1 надав суду електронну банківську виписку по усім його банківським договорам у формі витягу з електронного додатка до "Договору переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року", який 29 травня 2020 року було засвідчено мокрою печаткою АТ КБ "ПриватБанк" та підписом головного бухгалтера АТ КБ "ПриватБанк" Ярмоленко В. В. Зазначена банківська виписка містить усю необхідну інформацію по усім банківським договорам ОСОБА_1 (повні номери банківських договорів, повні номери рахунків по кожному з цих договорів, вид валюти кожного з договорів, а також розмір належних позивачу коштів по усім його договорам станом на 17 листопада 2014 року, які є предметом його позову).

При цьому позивач наголошував, що станом на 17 листопада 2014 року АТ КБ "ПриватБанк" вже не втрачав та не міг втратити на території АР Крим жодної інформації про своїх вкладників, адже вже здійснював свою діяльність виключно на неокупованій території України. Але, з 17 листопада 2014 року й до цього часу відповідач так і не повернув ОСОБА_1 належних йому коштів.

Також на підтвердження факту укладення ОСОБА_1 усіх його банківських договорів та внесення ним відповідних коштів за цими договорами Національний банк України надав суду електронну банківську виписку по усіх 26-ти банківським договорам ОСОБА_1 у формі витягу зі "Звіту про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку" (Форма № 625), який засвідчено 25 лютого 2020 року уповноваженою особою - Начальником управління правового забезпечення діяльності Національного банку України В. Жуковським. Зазначена електронна виписка, зокрема, містить усю інформацію, зокрема, і по 19-ти банківським договорам ОСОБА_1, які є предметом цієї справи: повні номери банківських договорів; дати укладення та дати завершення дії чергових автоматичних пролонгацій зазначених договорів станом на 01 квітня 2014 року; вид валюти кожного з договорів; розмір процентних ставок по кожному з договорів; розмір належних позивачу коштів по кожному з договорів у національній валюті; розмір процентів за повний місяць дії банківських договорів станом на березень 2014 року у національній валюті, а також загальний розмір належних позивачу коштів по кожному з його договорів станом на 01 квітня 2014 року в еквіваленті у національній валюті.

ОСОБА_1 просив:

стягнути з банку на його користь 3% річних за період з 15 травня 2020 року по день ухвалення рішення суду та пеню за період з 12 грудня 2019 року по день ухвалення рішення суду за депозитними договорами:

№ SAMDN80000739155523 від 12 листопада 2013 року;

№ SAMDN80000739155641 від 12 листопада 2013 року;

№ SAMDNWFD0070037731500 від 17 грудня 2013 року;

№ SAMDN80000739802783 від 17 грудня 2013 року;

№ SAMDNWFD0070037731100 від 17 грудня 2013 року;

№ SAMDN80000739784069 від 16 грудня 2013 року;

№ SAMDNWFD0070038810600 від 18 грудня 2013 року;

№ SAMDN80000739155471 від 12 листопада 2013 року;

№ SAMDN80000739155581 від 12 листопада 2013 року;

№ SAMDN80000740395766 від 31 квітня 2014 року;

№ SAMDNWFD0070075747800 від 12 лютого 2014 року;

№ SAMDN80000740962338 від 13 березня 2014 року;

№ SAMDN80000740421358 від 03 лютого 2014 року;

№ SAMDN80000740378771 від 30 січня 2014 року;

№ SAMDN80000740461250 від 05 лютого 2014 року;

№ SAMDN80000740348292 від 28 січня 2014 року;

№ SAMDN80000737799086 від 19 вересня 2013 року;

№ SAMDN80000740808668 від 27 лютого 2014 року;

№ SAMDN80000740443553 від 04 лютого 2014 року.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2022 року позов ОСОБА_1, задоволено частково.

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000740443553 від 04 лютого 2014 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 3 040,24 доларів США;

- пеню (підстава-частина п`ята статті 10 ЗУ "Про захист прав споживачів") у національній валюті та у межах позовної давності за період з 23 лютого 2021 року по 23 лютого 2022 року 480 456,7 грн.

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000739155641 від 12 листопада 2013 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 1 253,55 Євро;

- пеню (підстава-частина п`ята статті 10 ЗУ "Про захист прав споживачів") у національній валюті та у межах позовної давності за період з 23 лютого 2021 року по 23 лютого 2022 року 223 768, 78 грн.

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDNWFD0070037731500 від 17 грудня 2013 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 3 868,51 доларів США;

- пеню (підстава-частина п`ята статті 10 ЗУ "Про захист прав споживачів") у національній валюті та у межах позовної давності за період з 23 лютого 2021 року по 23 лютого 2022 року 611 451,07 грн.

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000739802783 від 17 грудня 2013 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 925,71 доларів США;

- пеню (підстава-частина п`ята статті 10 ЗУ "Про захист прав споживачів") у національній валюті та у межах позовної давності за період з 23 лютого 2021 року по 23 лютого 2022 року 146 320,2 грн.

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDNWFD0070037731100 від 17 грудня 2013 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 3 235,13 доларів США;

- пеню (підстава-частина п`ята статті 10 ЗУ "Про захист прав споживачів") у національній валюті та у межах позовної давності за період з 23 лютого 2021 року по 23 лютого 2022 року 511 340,31 грн.

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000739784069:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 911,10 доларів США;

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDNWFD0070038810600 від 18 грудня 2013 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 1 944,00 доларів США;

- пеню (підстава-частина п`ята статті 10 ЗУ "Про захист прав споживачів") у національній валюті та у межах позовної давності за період з 23 лютого 2021 року по 23 лютого 2022 року 307 266,28 грн.

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000739155471 від 12 листопада 2013 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 2 679,70 доларів США;

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000739155581 від 12 листопада 2013 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 1 080,03 Євро;

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000740395766 від 31 квітня 2014 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 881,86 доларів США;

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDNWFD0070075747800 від 12 лютого 2014 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 1 354,47 доларів США;

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000740962338 від 13 березня 2014 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 438,50 доларів США;

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000740421358 від 03 лютого 2014 року:

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000740378771 від 30 січня 2014 року:

- пеню (підстава-частина п`ята статті 10 "Про захист прав споживачів") у національній валюті та у межах позовної давності за період з 23 лютого 2021 року по 23 лютого 2022 року 139 280,02 грн.

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000740461250 від 05 лютого 2014 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 730,83 доларів США;

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000740348292 від 28 січня 2014 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 886,74 доларів США;

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000737799086 від 19 вересня 2013 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 920,84 доларів США;

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000740808668 від 27 лютого 2014 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 414,14 доларів США;

Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 за депозитним договором № SAMDN80000740443553 від 04 лютого 2014 року:

- 3% (підстава-частина друга статті 625 ЦК України) у валюті договору за період з 15 травня 2020 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 872,12 доларів США;

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з банку на користь держави судовий збір у розмірі 12 405 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Верховний Суд сформував усталену судову практику стосовно юридичної сили банківських виписок (у електронній чи паперовій формі), яка є незмінною до цього часу та полягає у наступному: "…надання володільцем такого рахунка виписки (у паперовій чи електронній формі) про рух (наявність) коштів на його картрахунках за операціями є доказом укладення такого договору". Про це зазначає Верховний Суд у кожній з наступних постанов: постанові від 21 квітня 2021 року у аналогічній цивільній справі № 199/5331/19 (провадження № 61-16448св20); постанові від 29 квітня 2020 року по аналогічній цивільній справі № 761/34628/15-ц (провадження № 61-4828св19); Верховний Суд у постанові від 07квітня 2020 року по аналогічній цивільній справі № 316/265/17 (провадження № 61-20111св19; Верховний Суд 11 вересня 2019 року по аналогічній цивільній справі №487/6896/16-ц (провадження №61-34239св18); Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2019 року по справі № 591/678/16; Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2019 року по справі № 234/3636/16-ц; Верховний суд 11 грудня 2019 року у аналогічній цивільній справі № 757/18978/18-ц (провадження № 61-19019св19), а також ще раніше в постановах Верховного Суду України: від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-997цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19);

під час розгляду справи у суді представник АТ КБ "ПриватБанк" не заперечував, що положеннях п. 3.7.2. (п. 3.4.2.2.) публічних "Умов та правил надання банківських послуг" АТ КБ "ПриватБанк", які розміщені на офіційному сайті АТ КБ "ПриватБанк" https://privatbank.ua/terms у розділі архів договорів передбачено наступне: "За допомогою системи дистанційного обслуговування клієнт може здійснювати:.. 3. формування банківських виписок по 1.рахунках клієнта з відтворенням печатки за допомогою технічних друкувальних приладів та факсимільним підписом; 4. отримання інформації з архіву платіжних документів клієнта… Сторони визнають юридичну силу платежів (виписок), сформованих через системи дистанційного обслуговування, і їх еквівалентність платежам (виписках), які здійснюються з використанням паперових носіїв; 1.3.2.29.1. Банк має право надавати клієнтам довідки, виписки та інші документи, які не є договорами, у електронному вигляді, підписаними шляхом використання факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису (в т.ч. електронно-цифрового підпису) або іншого аналогу власноручного підпису уповноваженого представника банку. Такі електронні документи мають статус оригіналу та мають юридичну силу";

з врахуванням вищезазначеної практики Верховного Суду та положень п. 3.7.2. (п. 3.4.2.2.) публічних "Умов та правил надання банківських послуг" ПАТ КБ "ПриватБанк", які є обов`язковими для сторін банківського договору, вищезазначені банківські виписки мають юридичну силу та є належними, допустимими та достовірними доказами, які у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують факт укладення ОСОБА_1 усіх його 19-ти депозитних договорів та підтверджують розмір заборгованості АТ КБ "ПриватБанк" перед ОСОБА_1 по кожному його договору станом на 01 квітня 2014 року та станом на 17 листопада 2014 року. Адже, обидві електронні банківські виписки були сформовані на не окупованій території України у головному офісі АТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві головним бухгалтером АТ КБ "ПриватБанк" та у м. Києві Начальником управління правового забезпечення діяльності Національного банку України В. Журавським. Також суд враховує, що під час розгляду справи представник АТ КБ "ПриватБанк" не надав суду жодних доказів, що після 01 квітня 2014 року чи після 17 листопада 2014 року й до цього часу ОСОБА_1 відповідачем було повернуто частково чи повністю його банківські вклади разом з відповідними процентами;

усі вищезазначені банківські договори до цього часу є діючими, адже у їх розірванні ОСОБА_1 19 січня 2021 року було відмовлено постановою Дніпровського апеляційного суду у цивільній справі №199/317/20 саме у зв`язку з недоведеністю ОСОБА_1 факту укладення цих договорів та залишку розміру грошових коштів по кожному з вищезазначених договорів. Під час розгляду справи №199/317/20 АТ КБ "ПриватБанк" не надавав суду електронну банківську виписку по усім договорам ОСОБА_1 у формі витягу з електронного додатку до "Договору переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року", який 29 травня 2020 року було засвідчено мокрою печаткою АТ КБ "ПриватБанк" та підписом Головного бухгалтера АТ КБ "ПриватБанк" Ярмоленко В. В. Тому апеляційному суду під час розгляду вищезазначеної справи, на відміну від цієї справи, не було надано достатньо належних доказів, які б у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджували факт укладення ОСОБА_1 його 19-ти банківських договорів, які є предметом цієї справи. Тому апеляційним судом ОСОБА_1 було відмовлено у відповідній частині його вимог за 19-ти банківськими договорами саме за недоведеністю позовних вимог. Відповідно до положень п. 2 частини першої статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу. Тому позивач мав право звернутися до суду з нетотожним позовом з новими підставами позову (новими доказами - електронною банківською випискою по усім договорам ОСОБА_1 у формі витягу з електронного додатку до "Договору переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року", який 29 травня 2020 року було засвідчено мокрою печаткою АТ КБ "ПриватБанк" та підписом головного бухгалтера АТ КБ "ПриватБанк" Ярмоленко В. В.);

09 грудня 2019 року позивач вперше звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з вимогою виплатити належні йому грошові кошти разом з нарахованими процентами за усіма його банківськими договорами, але протягом 2-х банківських днів (як це передбачено "Умовами та правилами надання банківських послуг" АТ КБ "ПриватБанк") ні відповіді, ні належних йому грошових коштів він так і не отримав. Тому саме з 12 грудня 2019 року (через 2 банківські дні після дня звернення) розпочалося порушення АТ КБ "ПриватБанк" прав ОСОБА_1, як споживача банківських послуг. Саме тому з 12 грудня 2019 року позивач має право на стягнення 3% річних (частини другої статті 625 ЦК України) та стягнення неустойки (пені) за порушення прав споживача банківських послуг (частини п`ятої статті 10 ЗУ "Про захист прав споживачів");

ні позивач, ні відповідач під час розгляду цієї справи не надали суду вірних розрахунків розміру позовних вимог (3% річних та пені). Тому, враховуючи вищезазначені обставини справи, суд сам визначив:

- розмір 3% річних за порушення грошового зобов`язання (підстава частини другої статті 625 ЦК України) за кожним договором ОСОБА_1 за період 15 травня 2020 року (включно) по 23 лютого 2022 року (включно - за день до введення воєнного стану в країні) за наступною формулою: 650 днів (прострочення виконання грошового зобов`язання) /365(днів) х 3% /100 х розмір банківського вкладу у валюті вкладу (підтверджений у електронній банківській виписці Національного банку України витяг зі "Звіту про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку" (Форма № 625), який засвідчено 25 лютого 2020 року Начальником управління правового забезпечення діяльності Національного банку України В. Жуковським, та підтверджений у електронній банківській виписці АТ КБ "ПриватБанк" витяг з електронного додатку до "Договору переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року", засвідченої 29 травня 2020 року печаткою АТ КБ "ПриватБанк" та підписом головного бухгалтера АТ КБ "ПриватБанк" Ярмоленко В. В. );

- розмір пені за період з 12 грудня 2019 року (включно) по 23 лютого 2022 року (включно - за день до введення військового стану в країні) за наступною формулою: розмір процентів по кожному вкладу за весь час дії договору (з 01 квітня 2014 року по 09 грудня 2019 року) за процентними ставками кожного договору (розмір яких зазначено у колонках №13 "Звіту про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку" Форма №625) х 805 днів (прострочення виконання грошового зобов`язання) х 3% /100 х офіційний курс Національного банку України на день ухвалення судом рішення;

враховуючи велику громіздкість розрахунку розміру процентів за кожним з 19-ти банківським договором за період з 01 квітня 2014 року по 09 грудня 2019 року, суд обмежується у тексті цього рішення посиланням на саму формулу розрахунку;

позивачем у розрахунку розміру позовних вимог визначено суму пені відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", розмір якої значно перевищує розмір поточної заборгованості за договорами. Враховуючи конкретні обставини цієї справи, з метою дотримання принципу пропорційності, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені за кожним договором ОСОБА_1 до 50% від розміру самих вкладів, зазначених у електронній банківській виписці по усім договорам ОСОБА_1 у формі витягу з електронного додатку до "Договору переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року", яку 29 травня 2020 року було засвідчено печаткою АТ КБ "ПриватБанк" та підписом головного бухгалтера АТ КБ "ПриватБанк" Ярмоленко В. В., з врахуванням офіційного курсу Національного банку України на день розгляду цієї справи. Стягнення неустойки (пені) саме у такому розмірі за даних обставин справи буде справедливим та добросовісним, а також повністю відповідатиме принципу співмірності та позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у цивільній справі № 761/26293/16-ц та Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року по цивільній справі № 761/16124/15-ц;

"Договір про переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року", укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ ФК "Фінілон" шляхом використання принципу мовчазної згоди вкладників банку, є нікчемним в силу положень частини першої статті 520, частини першої статті 654, частини другої статті 1059 ЦК України, адже будь-які усні чи мовчазні зміни до письмового договору банківського вкладу є нікчемними. Крім того "Договір про переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року" також є нікчемним відповідно до положень статті 228 ЦК України, адже він порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та на незаконне заволодіння вкладами громадян України. За таких обставин, суд приходить до висновку, що саме АТ КБ "ПриватБанк", а не ТОВ ФК "Фінілон", є належним відповідачем по даній справі - незалежно від того дійсним чи нікчемним є договір "Договір про переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року", укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ ФК "Фінілон" шляхом використання принципу мовчазної згоди вкладників банку;

суд не може взяти до уваги доводи відповідача про те, що він втратив в АР Крим усю інформацію про своїх вкладників й тому об`єктивно не міг повернути їм кошти без відновлення відповідної інформації, адже відповідач, як фінансова установа, зобов`язаний був забезпечити облік всієї банківської інформації, у тому числі і проведеної філіями. 14 квітня 2020 року Верховний Суд, залишаючи без задоволення касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" по цивільній справі № 201/4722/16-ц (провадження № 61-710св20), зазначив наступне: "Доводи касаційної скарги про те, що у відповідача відсутня будь-яка інформація щодо наявності відкритих у філіях на території Автономної Республіки Крим депозитних рахунків та залишків грошових коштів на них у зв`язку із окупацією Автономної Республіки Крим, є безпідставними, оскільки договір укладений із ПАТ КБ "ПриватБанк", а тому відповідач, як фінансова установа, зобов`язаний був забезпечити облік всієї банківської інформації, у тому числі і проведеної філіями."

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року апеляційну скаргу банку залишено без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2022 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

з врахуванням вищезазначеної практики Верховного Суду та положень п. 3.7.2. (п. 3.4.2.2.) публічних "Умов та правил надання банківських послуг" ПАТ КБ "ПриватБанк", які є обов`язковими для сторін банківського договору, вищезазначені банківські виписки мають юридичну силу та є належними, допустимими та достовірними доказами, які у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують факт укладення ОСОБА_1 усіх його 19-ти депозитних договорів та підтверджують розмір заборгованості АТ КБ "ПриватБанк" перед ОСОБА_1 по кожному його договору станом на 01 квітня 2014 року та станом на 17 листопада 2014 року. Адже, обидві електронні банківські виписки були сформовані на не окупованій території України у головному офісі АТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві головним бухгалтером АТ КБ "ПриватБанк" та у м. Києві начальником управління правового забезпечення діяльності Національного банку України В. Журавським. Також суд враховує, що під час розгляду справи представник АТ КБ "ПриватБанк" не надав суду жодних доказів, що після 01 квітня 2014 року чи після 17 листопада 2014 року й до цього часу ОСОБА_1 відповідачем було повернуто частково чи повністю його банківські вклади разом з відповідними процентами;

усі вищезазначені банківські договори до цього часу є діючими, адже у їх розірванні ОСОБА_1 19 січня 2021 року було відмовлено постановою Дніпровського апеляційного суду по цивільній справі №199/317/20 саме у зв`язку з недоведеністю ОСОБА_1 факту укладення цих договорів та залишку розміру грошових коштів по кожному з вищезазначених договорів. Під час розгляду справи №199/317/20 АТ КБ "ПриватБанк" не надавав суду електронну банківську виписку по усім договорам ОСОБА_1 у формі витягу з електронного додатку до "Договору переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року", який 29 травня 2020 року було засвідчено мокрою печаткою АТ КБ "ПриватБанк" та підписом головного бухгалтера АТ КБ "ПриватБанк" Ярмоленко В. В. Тому апеляційному суду під час розгляду вищезазначеної справи, на відміну від цієї справи, не було надано достатньо належних доказів, які б у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджували факт укладення ОСОБА_1 його 19-ти банківських договорів, які є предметом цієї справи. Тому апеляційним судом ОСОБА_1 було відмовлено у відповідній частині його вимог за 19-ти банківськими договорами саме за недоведеністю позовних вимог. Відповідно до положень п. 2 частини першої статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу. Тому позивач мав право звернутися до суду з нетотожним позовом з новими підставами позову (новими доказами - електронною банківською випискою по усім договорам ОСОБА_1 у формі витягу з електронного додатку до "Договору переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року", який 29 травня 2020 року було засвідчено мокрою печаткою АТ КБ "ПриватБанк" та підписом головного бухгалтера АТ КБ "ПриватБанк" Ярмоленко В. В.);

09 грудня 2019 року позивач вперше звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з вимогою виплатити належні йому грошові кошти разом з нарахованими процентами за усіма його банківськими договорами, але протягом 2-х банківських днів (як це передбачено "Умовами та правилами надання банківських послуг" АТ КБ "ПриватБанк") ні відповіді, ні належних йому грошових коштів він так і не отримав. Тому саме з 12 грудня 2019 року (через 2 банківські дні після дня звернення) розпочалося порушення АТ КБ "ПриватБанк" прав ОСОБА_1, як споживача банківських послуг. Саме тому з 12 грудня 2019 року позивач має право на стягнення 3% річних (частини другої статті 625 ЦК України) та стягнення неустойки (пені) за порушення прав споживача банківських послуг (частини п`ятої статті 10 "Про захист прав споживачів");

ні позивач, ні відповідач під час розгляду цієї справи не надали суду вірних розрахунків розміру позовних вимог (3% річних та пені). Тому враховуючи вищезазначені обставини справи суд першої інстанції сам визначив:

- розмір 3% річних за порушення грошового зобов`язання (підстава частини другої статті 625 ЦК України) за кожним договором ОСОБА_1 за період 15 травня 2020 року (включно) по 23 лютого 2022 року (включно - за день до введення воєнного стану в країні) за наступною формулою: 650 днів (прострочення виконання грошового зобов`язання) /365(днів) х 3% /100 х розмір банківського вкладу у валюті вкладу (підтверджений у електронній банківській виписці Національного банку України витяг зі "Звіту про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку" (Форма № 625), який засвідчено 25 лютого 2020 року начальником управління правового забезпечення діяльності Національного банку України В. Жуковським, та підтверджений у електронній банківській виписці АТ КБ "ПриватБанк" витяг з електронного додатку до "Договору переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року", засвідченої 29 травня 2020 року печаткою АТ КБ "ПриватБанк" та підписом головного бухгалтера АТ КБ "ПриватБанк" Ярмоленко В. В. );

- розмір пені за період з 12 грудня 2019 року (включно) по 23 лютого 2022 року (включно - за день до введення військового стану в країні) за наступною формулою: розмір процентів по кожному вкладу за весь час дії договору (з 01 квітня 2014 року по 09 грудня 2019 року) за процентними ставками кожного договору (розмір яких зазначено у колонках № 13 "Звіту про концентрацію ризиків за пасивними операціями банку" Форма № 625) х 805 днів (прострочення виконання грошового зобов`язання) х 3% /100 х офіційний курс Національного банку України на день ухвалення судом рішення;

враховуючи велику громіздкість розрахунку розміру процентів за кожним з 19-ти банківським договором за період з 01 квітня 2014 року по 09 грудня 2019 року, суд обмежився у тексті цього рішення посиланням на саму формулу розрахунку;

задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими у відповідній частині, доказів на спростування позиції позивача відповідач суду не надав, а тому судом першої інстанції вірно враховано конкретні обставини цієї справи, з метою дотримання принципу пропорційності та зменшено розмір пені за кожним договором ОСОБА_1 до 50% від розміру суми заборгованості за договорами, зазначених у електронній банківській виписці по усім договорам ОСОБА_1 у формі витягу з електронного додатку до "Договору переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року", яку 29 травня 2020 року було засвідчено печаткою АТ КБ "ПриватБанк" та підписом головного бухгалтера АТ КБ "ПриватБанк" Ярмоленко В. В., з врахуванням офіційного курсу Національного банку України на день розгляду цієї справи. Одночасно стягнення неустойки (пені) саме у такому розмірі повністю відповідає принципу співмірності та позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у цивільній справі № 761/26293/16-ц та Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року по цивільній справі № 761/16124/15-ц;

депозитні договори укладені між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк") вважаються розірваними з 14 грудня 2022 року, з дня набрання чинності рішення суду, про що свідчать надані в судовому засіданні копії виконавчих листів. А тому, в даному випадку є всі підстави для застосування в даній справі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", а тому суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

АТ КБ "Приватбанк" 18 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Гайдамащуком О. В., на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2023 року, в якій просить:

скасувати оскаржені рішення у частині задоволених позовних вимог;

ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити;

виключити з мотивувальної частини оскаржених рішень посилання на нікчемність договору про переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року, який укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ ФК "Фінілон";

стягнути із позивача судовий збір за подання апеляційної та касаційних скарг.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

згідно із частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" базою нарахування пені слід вважати розмір процентів на суму або дохід в іншій формі, що є платою фінансової установи за використання коштів споживача (статті 1066, 1070 ЦК України). Сама сума коштів, розміщених на рахунках, не може бути врахована у базі нарахування пені відповідно до приписів частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів". Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20). У той же час після розірвання договорів банківського вкладу між сторонами не існує споживчих правовідносин, а до грошового зобов`язання зі сплати коштів, наявність якого підтверджене судовим рішенням, застосовуються приписи статті 625 ЦК України у разі його невиконання;

судами у справі № 199/317/20 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення сум вкладів встановлено, що позивач скористався правом на дострокове розірвання депозитних договорів, звернувшись 09 грудня 2019 року до AT КБ "ПриватБанк" з вимогою про повернення суми вкладу та процентів. Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в ухваленому рішенні від 22 травня 2020 року у справі № 199/317/20 зазначив: "установлено, що 09 грудня 2019 року позивач звернувся до AT КБ "ПриватБанк" із заявою про розірвання всіх депозитних договорів, які є предметом його уточненого позову, і через два банківські дні, тобто до 12 грудня 2019 року, відповідач повинен був прийняти розірвання зазначених договорів шляхом виплати йому банківських вкладів разом з процентами, суд першої інстанції виходив з того, що саме з 12 грудня 2019 року позивач має право на стягнення 3 % річних за порушення AT КБ "ПриватБанк" грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України". Дніпровський апеляційний суд в постанові від 19 січня 2021 року у справі № 199/317/20 зазначає: "враховуючи, що позивач звернувся із заявою про розірвання договорів та виплати грошових сум 09 грудня 2019 року, договір вкладу №SAMDN80000735552083 від 30 травня 2013 року є таким, що розірваний з 12 грудня 2019 року та саме з цього часу припиняється нарахування процентів за умовами договору, а у банку виник обов`язок виплатити ОСОБА_1 суму вкладу і відповідно підстави для нарахування 3% річних";

відсутні підстави для стягнення пені, передбаченої частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період за період з 23 лютого 2021 року по 23 лютого 2022 року, оскільки договірні відносини між сторонами припинилися за ініціативою позивача 11 грудня 2019 року (через 2 банківські дні після дня звернення), а з моменту припинення договорів банківських вкладів на правовідносини сторін не поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів";

пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову;

неправомірним є висновки про те, що матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідачем позивача про заміну боржника з AT КБ "ПриватБанк" на ТОВ "ФК "Фінілон", оскільки такі докази банком були надані та з урахуванням того, що закон не регламентує чіткої та однозначної форми у якій надається згода кредитора на переведення боргу, докази є належними та допустимими. Відповідачем надано докази розміщення відповідного повідомлення на сайті AT КБ "ПриватБанк" з встановленням строку для кредиторів (вкладників та власників банківських рахунків, договори з якими були укладені на території АР Крим) до 15 лютого 2015 року для подання письмових заперечень (незгоди) щодо переведення боргу (грошових коштів кредиторів) на ТОВ "ФК "Фінілон";

договір переведення боргу не є договором про внесення змін до депозитного договору який є предметом спору. Вказані договори є окремими правочинами, вчиненими в письмовій формі, відрізняються своїм суб`єктним складом, тобто, укладені між різними особами;

у справі суди надали оцінку договору самостійно (за власною ініціативою) та без вимоги позивача і зробили помилковий висновок, що договір про переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року, укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ФК "Фінілон" шляхом використання принципу мовчазної згоди вкладників Банку, є нікчемним в силу положень частини першої статті 520, частини першої статті 654, частини другої статті 1059 ПК України;

договір про переведення боргу від 17 листопада 2014 року був укладений сторонами (ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "ФК "Фінілон") у простій письмовій формі з дотримання всіх належних та встановлених законодавством необхідних умов для укладання такого виду правочину (наявна згода щодо всіх істотних умов договору та фактично передано зобов`язання (перераховані грошові кошти кредиторів новому боржнику). Отримання згоди від кредиторів (клієнтів Кримської філії ПриватБанк), грошові кошти яких були переведені на рахунки ТОВ "ФК "Фінілон", відбулося з повним дотримання вимог чинного законодавства;

................

Перейти до повного тексту