ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 127/2-3431/10
провадження № 61-14782св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Петрова Є. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", яке змінило назву на Акціонерне товариство "ОТП Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
особа, яка подавала заяву про заміну сторони виконавчого провадження, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Денишенко Т. О., Рибчинського В. П.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 127/2-3431/10 за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", яке змінило назву на Акціонерне товариство "ОТП Банк", до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") у січні 2023 року звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 127/2-3431/10 за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", яке змінило назву на Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк"), до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, в якій заявник просив замінити стягувача АТ "ОТП Банк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
Заява мотивована тим, що 02 вересня 2010 року Замостянський районний суд міста Вінниці ухвалив рішення у справі № 2-3431/10 за позовом АТ "ОТП Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором № CNL-B00/068/2007 від 12 квітня 2007 року та за кредитним договором № CNL-B00/169/2006 від 07 серпня 2006 року та звернення стягнення на предмет іпотеки.
На виконання зазначеного рішення 15 листопада 2010 року судом було видано виконавчі листи у цій справі, а 18 червня 2012 року - пред`явлено їх первісним стягувачем до виконання у Замостянський відділ ДВС Вінницького МУЮ, яким 18 червня 2012 року відкрито виконавче провадження.
Замостянським відділом ДВС Вінницького МУЮ 15 травня 2015 року видано довідку № 9171/09-87/15 про втрату виконавчого листа № 2-3431-2010 від 15 жовтня 2010 року, виданого Замостянським районним судом міста Вінниці під час провадження виконавчих дій.
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 14 липня 2015 року заяву АТ "ОТП Банк" про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 127/2-3431/10 задовольнив.
Між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 10 грудня 2010 року укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю № б/н, згідно з яким право вимоги за кредитним договором № CNL-B00/068/2007 від 12 квітня 2007 року та за кредитним договором № CNL-B00/169/2006 від 07 серпня 2006 року перейшло до ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
31 січня 2018 року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № CNL-B00/068/2007 від 12 квітня 2007 року та за кредитним договором № CNL-B00/169/2006 від 07 серпня 2006 року.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 21 лютого 2023 року заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження у цій справі задовольнив.
Замінив сторону стягувача виконавчого провадження, а саме стягувача АТ "ОТП Банк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" у справі № 127/2-3431/10 за позовом АТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Видав дублікат виконавчих листів у справі № 127/2-3431/10 за позовом АТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Поновив строк пред`явлення виконавчого листа у цій справі.
Ухвалу місцевий суд мотивував тим, що вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Також місцевий суд вважав поважним пропущений стягувачем строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Ковальова В. С. подала апеляційну скаргу.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 04 вересня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ковальової В. С., яка діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 лютого 2023 року у справі за заявою ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 127/2-3431/10 за позовом АТ "ОТП Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалу апеляційний суд мотивував тим, що апеляційна скарга Ковальової В. С., яка діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 21 лютого 2023 року не відповідає вимогам ЦПК України і протягом зазначеного судом строку недоліки апеляційної скарги заявником усунуті не були.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Представник ОСОБА_2 - адвокат Ковальова В. С. у жовтні 2023 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 вересня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на частину другу статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що апеляційний суд наведені підстави для поновлення строку визнав неповажними та надав строк для подання заяви про поновлення процесуального строку з інших підстав. При цьому зробив висновок, що суд першої інстанції надсилав судові повітки за адресою ОСОБА_2 та ОСОБА_1, однак у матеріалах справи докази вручення судових повісток відсутні.
Побачивши на телефоні 30 травня 2023 року повідомлення про списання коштів, ОСОБА_2, не маючи коштів, перебуваючи за кордоном, змогла звернутись за правовою допомогою лише 04 липня 2023 року до адвоката Ковальової В. С., від якої і дізналась про постановлену ухвалу, тому не змогла її виконати, оскільки інших причин пропуску процесуального строку не існувало.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 29 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу з Вінницького міського суду Вінницької області.
Справа № 127/2-3431/10 надійшла до Верховного Суду 15 грудня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 19 лютого 2024 року справу призначив до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засади судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Фундаментальними засадами цивільного судочинства є, зокрема, принципи диспозитивності, змагальності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Диспозитивність цивільного судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).