ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 754/12394/20
провадження № 61-8667св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Клінт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Грасса Груп", ОСОБА_2,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Клінт" (далі - ТОВ "Євро-Клінт"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Грасса Груп" (далі - ТОВ "Грасса Груп"), ОСОБА_2 про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва, визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що 22 вересня 2014 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Строй-3" (далі - ТОВ "Глобал строй-3"), товариством з обмеженою відповідальністю "Київмонтажбуд" (далі - ТОВ "Київмонтажбуд") укладено договір купівлі-продажу майнових прав № КМБ/01/057, відповідно до умов якого покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва житлової прибудови з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:096:0038. Об`єктом нерухомості відповідно до умов договору є двокімнатна квартира АДРЕСА_2, загальна площа 52,8 кв. м.
Вона сплатила продавцю кошти у розмірі 391 248,00 грн, що складає 100 % вартості майнових прав об`єкта нерухомості за договором № КМБ/01/057, а 30 листопада 2015 року отримала технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 . Проте вчасно не отримала те, на що розраховувала, укладаючи договір № КМБ/01/057, оскільки термін будівництва та введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва затримано більше ніж на п`ять років.
В березні 2020 року їй стало відомо, що ТОВ "Грасса Груп" зареєструвало за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1, а в подальшому спірна квартира була зареєстрована за ОСОБА_2 Відбувся перепродаж майнових прав поза її волею.
З урахуванням заяви про зміну предмета позову (т. 1., а. с. 144), ОСОБА_1 просила суд:
визнати за ОСОБА_1 майнове (речове) право на об`єкт незавершеного будівництва - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:096:0038;
визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав № КМБ/01/283 від 25 липня 2017 року, укладений між ТОВ "Глобал строй-3", ТОВ "Київмонтажбуд" та ТОВ "Грасса Груп";
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 травня 2019 року № 47147486 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н. В., яким за ТОВ "Грасса Груп" зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
витребувати квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Справу суди розглядали неодноразово.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суди виходили з того, що предметом договору від 22 вересня 2014 року №КМБ/01/057 є об`єкт нерухомості, майнові права на які передаються за даним договором, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_2, двокімнатна квартира АДРЕСА_2, загальною площею 52,8 кв. м, на 6 поверсі, та позивачем сплачено грошові кошти - 100 % вартості майнових прав об`єкта нерухомості - квартири АДРЕСА_2, а тому підстави для визнання за позивачем майнового (речового) права на квартиру АДРЕСА_1 відсутні.
Також, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав № КМБ/01/283 від 25 липня 2017 року, укладеного між ТОВ "Глобал Строй-3", ТОВ "Київмонтажбуд" та ТОВ "Грасса Груп", оскільки позивачем не надано вказаного договору та не заявлено клопотань про його витребування.
Відсутні також правові підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 травня 2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н. В., відповідно до якого за ТОВ "Грасса Груп" було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки вказане рішення скасовано на підставі наказу Міністерства юстиції України від 21 липня 2020 року № 2479/5.
Безпідставною є і вимога позивача про витребування квартири АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, оскільки остання не є власником зазначеної квартири.
Постановою Верховного Суду від 17 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що, звертаючись до апеляційного суду, ОСОБА_1 зазначала, що 01 липня 2021 року при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження № 12019100030000166 від 10 січня 2019 року їй стало відомо, що слідчим СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві при проведенні слідчої дії - виїмки, були вилучені документи. На підставі її заяви від 01 липня 2021 року їй надано дозвіл на використання матеріалів, що містять таємницю досудового розслідування. До апеляційної скарги нею було додано:
- копію відповіді Головного Управління Національної поліції у м. Києві на клопотання потерпілої ОСОБА_1 від 01 липня 2021 року;
- копію довідки від 01 березня 2016 року про фінансування 100 % майнових прав об`єкта нерухомості до договору № КМБ/01/057 купівлі-продажу майнових прав від 22 вересня 2014 року, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатила продавцю 391 248,00 грн, що складає 100% вартості майнових прав об`єкта нерухомості, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 53,4 кв. м згідно з технічним паспортом);
- копію акта приймання-передачі технічного паспорта від 01 березня 2016 року до договору купівлі-продажу майнових прав № КМБ/01/057 від 22 вересня 2014 року, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв технічний паспорт 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
- копію додаткової угоди від 01 березня 2016 року до договору купівлі-продажу майнових прав № КМБ/01/057 від 22 вересня 2014 року, відповідно до якої сторони виклали п. 2.2 договору у новій редакції, а саме домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за цим договором, є квартира, що розташована в 1 секції об`єкта капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1 ;
- копію додаткової угоди від 25 липня 2017 року про заміну сторони у зобов`язанні до договору № КМБ/01/057 від 22 вересня 2014 року, відповідно до якої всі зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ "Київмонтажбуд", які на дату підписання указаної додаткової угоди виконані ОСОБА_1 на користь ТОВ "Київмонтажбуд", вважаються належно виконаними ОСОБА_1 перед ТОВ "Грасса Груп", та не потребують оформлення додатковою угодою;
- копію договору купівлі-продажу майнових прав № КМБ/01/283 від 25 липня 2017 року, укладеного між ТОВ "Глобал Строй-3", ТОВ "Київмонтажбуд" (продавець) та ТОВ "Грасса Груп" (покупець), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 53,4 кв. м на 6 поверсі;
- висновок експерта від 12 травня 2021 року № СЕ-19/111-21/11069-ПЧ на підставі постанови про призначення почеркознавчої експертизи від 05 березня 2021 року, винесеної слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві в кримінальному провадженні № 12019100030000166 від 10 січня 2019 року.
Апеляційний суд, відмовляючи у прийнятті доказів, які не були подані до суду першої інстанції, не навів мотивів такого рішення, та здійснив це без встановлення неможливості їх подання до суду першої інстанції. Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з`ясувати дійсні обставини справи, колегія суддів направила справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 05 травня 2021 року скасовано. Ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 до ТОВ "Євро-Клінт", ТОВ "Грасса Груп", ОСОБА_2, третя особа - ТОВ "Глобал Строй-3", про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва - квартиру, визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково.
Витребувано квартиру АДРЕСА_1, з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 9 781,20 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, є неефективними.
З наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів робить висновок, що позивач в повному обсязі сплатила вартість спірної квартири, на підставі акта прийому-передачі прийняла її, а тому набула права на квартиру. Отже, вимога про визнання майнових прав на квартиру є неефективною, а тому задоволенню не підлягає.
Вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав № КМБ/01/283 від 25 липня 2017 року, укладений між ТОВ "Глобал строй-3", ТОВ "Київмонтажбуд" та ТОВ "Грасса Груп", задоволенню не підлягає з тих підстав, що право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника.
Позовна вимога про скасування запису про право власності задоволенню не підлягає, враховуючи висновки, вкладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження
№ 14-936цс20), оскільки рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права.
З урахуванням встановлених фактичних обставин, вимог закону, усталеної судової практики Верховного Суду, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині витребування квартири АДРЕСА_1, з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.
Аргументи учасників справи
У червні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що представник позивача подала до апеляційного суду клопотання від 06 лютого 2023 року про долучення нових доказів до матеріалів справи, суд апеляційної інстанції прийняв всі ці нові докази на стадії апеляційного розгляду. Ніщо не заважало позивачу та її представнику ознайомитися з матеріалами кримінального провадження від 10 січня 2019 року раніше (до ухвалення судового рішення 05 травня 2021 року судом першої інстанції) або заявити клопотання про витребування доказів судом у порядку статті 84 ЦПК України. Позивач письмово визнала, що вона завжди знала про існування документів (нові докази, які без поважних причин не були подані до суду першої інстанції) (т. 3, а. с. 182). А тому суд апеляційної інстанції безпідставно прийняв нові докази у справі і встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Крім того, позивач надавала до апеляційного суду докази, які взагалі не існували на час розгляду справи судом першої інстанції.
У матеріалах справи немає жодного правовстановлюючого документа, який би підтверджував право власності позивача на цю квартиру, а тому вона безпідставно звернулась із позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння. Положення статей 387, 388 ЦК України про витребування майна із чужого незаконного володіння до спірних правовідносин не можуть бути застосовані. Позивач звернулась з позовною вимогою про визнання за нею майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва - квартиру АДРЕСА_1, загальна площа - 53,4 кв. м. Це дві різні квартири з різними індивідуальними ознаками (різні номери та різні площі). Позивач не надала доказів, що є власником майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . Суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно з п. 3.1. договору № КМБ/01/057 купівлі продажу майнових прав від 22 вересня 2014 року майнові права на об`єкт нерухомості за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання Акта прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості. У матеріалах справи взагалі відсутній Акт прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості.
У червні 2023 року ОСОБА_2 подала доповнення до касаційної скарги, в яких зазначила, що апеляційний суд не аргументував, чому прийняв нові докази у справі, а саме висновок експерта від 12 травня 2021 року, тоді як рішення суду першої інстанції ухвалено 05 травня 2021 року.
Також апеляційний суд взагалі нічого не вказав про застосування позовної давності, хоча відповідна заява ОСОБА_2 була подана до суду першої інстанції 26 листопада 2020 року.
Окрім того, апеляційний суд вказав, що дійшов висновку про сплату позивачем повної вартості спірної квартири, на підставі акта прийому-передачі вона прийняла її, а тому набула права на квартиру. Однак в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 . Вказане стосується квартири АДРЕСА_2 .
У липні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржене судове рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Зазначає, що скаржник як на одну з підстав подання касаційної скарги (щодо недопустимих доказів) посилається на частину третю статті 411 ЦПК України (якою визначено, що застосування даної підстави презюмує повноваження суду касаційної інстанції скасувати судове рішення та направити справу на новий розгляд), а просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Нові докази позивач подавала в суд апеляційної інстанції (долучала як додатки до апеляційної скарги) ще коли справа № 754/12394/20 знаходилась вперше в суді апеляційної інстанції. Однак тоді судом апеляційної інстанції було відмовлено позивачу у їх долученні, мотиви відмови наведено не було. Після того як справа повернулася на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, позивач знову подала указані докази і суд апеляційної інстанції вже прийняв їх та долучив до матеріалів справи.
Позивач через канцелярію Деснянського районного суду м. Києва 01 лютого 2021 року вже подавала заперечення на заяву про застосування позовної давності, в якій, відповідно, аргументувала, що позовна давність починається із березня 2020 року та неодноразово в суді апеляційної інстанції такі заперечення висловлювались нею усно.
ОСОБА_2 у касаційній скарзі заявляє, що положення статей 387, 388 ЦК України про витребування майна із чужого незаконного володіння до спірних правовідносин не можуть бути застосовані. На підтвердження своїх тверджень посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2020 року у справі № 607/16948/15-ц, у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 330/375/18, у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 у справі № 372/2163/20. Посилання ОСОБА_2 на зазначені постанови безпідставні та не мають жодного відношення до цієї справи, оскільки стосуються інших правовідносин, що виникли за інших обставин. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 витлумачено норми права в аналогічній справі, в результаті спірну квартиру витребувано в особи, за якою зареєстроване право власності на цю квартиру на користь позивача - інвестора житлового будівництва.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі. Клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року задоволено. Зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
В ухвалі зазначено, що скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження. Зазначає, що суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року в справі № 307/2170/18, від 08 вересня 2022 року в справі № 910/5011/18, від 14 липня 2021 року в справі № 405/2098/18, від 22 грудня 2021 року в справі № 947/14605/20, від 11 серпня 2021 року в справі № 161/7205/20, від 17 серпня 2022 року в справі № 344/11652/21, від 27 липня 2022 року в справі № 920/746/21; апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
16 листопада 2023 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування квартири з чужого незаконного володіння. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 22 вересня 2014 року між ТОВ "Глобал строй-3", ТОВ "Київмонтажбуд" та ОСОБА_1 укладено договір № КМБ/01/057 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до пункту 2.2 якого сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на які передаються за даним договором, є об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою АДРЕСА_2, двокімнатна квартира АДРЕСА_2, загальною площею 52,8 кв. м, на 6 поверсі.
Згідно з положенням п. 3.1. договору, майнові права на об`єкт нерухомості за договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акта прийому - передачі майнових прав.
На виконання пунктів 4.2, 4.3.1 договору ОСОБА_1 сплатила продавцю грошові кошти у розмірі 391 248,00 грн, що складає 100 % вартості майнових прав об`єкта нерухомості, що знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_2, загальна площа 52,8 кв. м, про що свідчить копія довідки про фінансування.
25 липня 2017 року ТОВ "Київмонтажбуд" змінило назву на ТОВ "Євро-Клінт".
18 серпня 2017 року між ТОВ "Глобал Строй-3", ТОВ "Грасса Груп" та ОСОБА_1 підписано акт обстеження об`єкта нерухомості за будівельною адресою: АДРЕСА_1, загальна площа 52,8, поверх 6. Пунктом 2.1 акта обстеження передбачено, що після підтвердження покупцем належного усунення продавцем всіх вказаних в цьому акті недоліків, об`єкт нерухомості вважатиметься переданим покупцеві у належному стані, а обов`язки продавця перед покупцем щодо об`єкта нерухомості вважатимуться виконані ними в повному обсязі.
Матеріали справи містять технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1, виданий на ім`я ОСОБА_1 .
Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47147486 від 31 травня 2019 року, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н. В., відповідно до якого ТОВ "Грасса Груп" було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, скасовано на підставі наказу Міністерства юстиції України від 21 липня 2020 року № 2479/5.
ОСОБА_1 посилалася на те, що в березні 2020 року їй стало відомо, що ТОВ "Грасса Груп" зареєструвало за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1, а в подальшому спірна квартира була зареєстрована за ОСОБА_2, у зв`язку із чим вважає, що відбувся перепродаж майнових прав позивача поза її волею.
Апеляційний суд також встановив, що відповідно до висновку експерта від 12 травня 2021 року №СЕ-19/111-21/11069-ПЧ на підставі постанови про призначення почеркознавчої експертизи від 05 березня 2021 року, винесеної слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві в кримінальному провадженні № 12019100030000166 від 10 січня 2019 року: