ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2024 року
м. Київ
справа № 127/13135/23
провадження № 61-406св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Вінницька обласна прокуратура,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Вінницької обласної прокуратури на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2023 року у складі судді Федчишена С. А. та постанову Вінницького апеляційного суду
від 30 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Копаничук С. Г.,
Медвецького С. К., Оніщука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Вінницької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що 30 жовтня 2015 року органом досудового розслідування йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України.
21 січня 2016 року прокурором відділу прокуратури Вінницької області Ярошенко О. М. було складено обвинувальний акт, закінчено досудове розслідування, а справу передано до суду. Кримінальне провадження відносно нього розслідувалось прокуратурою Вінницької області, перебувало на розгляді судів протягом 84 місяців 9 днів та закінчилось постановленням
09 травня 2022 року Жмеринським районним судом Вінницької області виправдувального вироку. Вказаний вирок суду набув законної сили
09 листопада 2022 року після його перегляду Вінницьким апеляційним судом. В результаті незаконного кримінального переслідування йому завдана моральна шкода, що полягає в душевних стражданнях, викликаних тривалим судовим розглядом справи, під час яких він був змушений доводити свою невинуватість. Моральні втрати призвели до погіршення відносин із родиною та друзями, порушення його нормальних життєвих зв`язків, звільнення з роботи з посади державного реєстратора Тиврівського районного управління юстиції Вінницької області через постійний моральний тиск та безпідставну критику.
Він раніше не судимий, мав сім`ю, за час розгляду справи у судах в нього народилась дочка. Йому потрібно було утримувати сім`ю та знайти нове місце роботи, при проходженні співбесід він змушений був щоразу пояснювати, яке кримінальне провадження порушено щодо нього, адже усьому смт. У зв`язку з кримінальним переслідуванням він був вимушений змінити свій звичний ритм життя та ритм життя своєї родини, його перестали запрошувати друзі на спільні свята, що перешкоджало соціалізації родини і маленької дочки. В сім`ї через це ставались скандали та сварки, що також його пригнічувало, адже причиною цього всього була саме ця кримінальна справа.
З урахування розміру мінімальної заробітної плати, розмір моральної шкоди, що підлягала відшкодуванню на його користь складає гарантований мінімум 562 800 грн (84 місяців х 6 700,00 грн (розмір однієї мінімальної заробітної плати). Однак враховуючи перераховані вище моральні страждання, яких зазнав ОСОБА_1 на протязі 84 місяців незаконного його притягнення до кримінальної відповідальності, він вважає за потрібне збільшити суму моральної шкоди на коефіцієнт 0,5 від гарантованого державою мінімуму і просить стягнути моральну шкоду у розмірі 844 200 грн.
Крім того, не маючи юридичної освіти, він змушений був укласти договір з адвокатським об`єднанням "Адвокатська група "Ваше право", для захисту його прав в кримінальному провадженні від безпідставного та необґрунтованого кримінального переслідування. Вказаний захист протягом усіх семи років здійснював адвокат Руденко О. С. За захист позивач поніс матеріальні витрати у розмірі 70 000 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги, додатковою угодою, прибутковими касовими ордерами та актом виконаних робіт.
Просить стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на його користь моральну шкоду, завдану незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду в розмірі 844 200грн, а також понесені ним 70 000 грн витрат при розгляді кримінального провадження та 10 000 грн судових витрат на правову допомогу, понесені при розгляді цієї цивільної справи.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду в розмірі 562 800,00 грн, витрати на правову допомогу понесену при розгляді кримінального провадження в розмірі 70 000,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 6 667,00 грн. В задоволенні решти позовну відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач незаконно перебував під слідством та судом 84 місяці. Позивача вироком суду визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні та виправдано у зв`язку з недоведеністю вини, у зв`язку з чим у нього виникло право звернення до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди з підстав, передбачених статтею 1176 ЦК України та Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон). Визначаючи розмір моральної шкоди
562 800 грн суд першої інстанції виходив із засад виваженості, розумності та справедливості, виходячи із мінімального розміру, встановленого статтею 13 Закону. Суд вважав, що вказана сума є обґрунтованою компенсацією (справедливою сатисфакцією) ОСОБА_1 за душевні страждання, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього (незаконним повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення), внаслідок якої було порушено його нормальні життєві зв`язки як особи, яка ніколи не притягувалася до кримінальної відповідальності, має дружину та неповнолітню дитину, інші соціальні та ділові зв`язки, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення ділової репутації.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2023 року змінено, з мотивувальної і резолютивної частини рішення від 18 вересня
2023 року виключено слова: "шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку". В решті рішення суду залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд правильно визначив розмір моральної шкоди, яку заподіяно позивачу у зв`язку із незаконним перебуванням під слідством і судом, однак помилково зазначив про порядок стягнення цих коштів, а тому в цій частині рішення суду підлягає зміні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
До Верховного Суду 05 січня 2024 року Вінницька обласна прокуратура подала касаційну скаргу на вказані судові рішення після закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просила їх скасувати в частині задоволення позову та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 25 березня 2020 року справа № 641/8857/17,
від 12 березня 2019 року справа № 920/715/17, від 02 вересня 2020 справа
№ 607/8203/18.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що позивачем не доведено спричинення йому моральної шкоди. Письмові документи, які надані позивачем, не встановлюють наявність обставин, якими позивач обґрунтовує спричинену моральну шкоду. Особливість спірних правовідносин полягає у тому, що завдана фізичній особі внаслідок незаконного притягнення її до кримінальної відповідальності шкода відповідно до частини першої статті 1176 ЦК України відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Водночас, неможливо погодитись з висновками судів про доведеність позивачем заподіяння йому моральних страждань відповідачем саме протиправними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, оскільки немає будь-яких відомостей, які вказували б на протиправність дій (обвинувальні вироки судів, дисциплінарні стягнення, тощо) посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, що здійснювали розслідування та підтримання державного обвинувачення в суді щодо відповідача.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
30 жовтня 2015 року ОСОБА_1 було повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою
статті 364 КК України.
21 січня 2016 року прокурором відділу прокуратури Вінницької області Ярошенко О. М. було складено обвинувальний акт та закінчено досудове розслідування, а справа передано до суду.
17 грудня 2015 року ОСОБА_1 звільнений з посади державного реєстратора реєстраційної служби Тиврівського районного управління юстиції на підставі пункту 1 частини першої статті36 КЗпП України (за угодою сторін ).
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 розслідувалось прокуратурою Вінницької області, перебувало на розгляді різних судів протягом 84 місяців 9 днів та закінчилось ухваленням Жмеринським районним судом Вінницької області 09 травня 2022 року виправдувального вироку, яким ОСОБА_1 було визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 364 КК України та виправдано у зв`язку з недоведенням вчинення ним цього кримінального правопорушення. Вказаний вирок набув законної сили 09 листопада 2022 року, після його перегляду Вінницьким апеляційним судом.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах
2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.