ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 686/16312/22
провадження № 61-11710св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України",
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником Буцулаєвим Євгеном Федоровичем, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2023 року у складі судді Продана Б. Г. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 червня 2023 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - АТ "ДПЗКУ") про зобов`язання повернути майно, яке передане на зберігання.
Позов мотивований тим, що 21 вересня 2021 року між ним та АТ "ДПЗКУ" укладений договір складського зберігання зерна № 22-ЗБ/ПЗ/2021.
У вересні 2021 року на виконання умов вказаного договору ОСОБА_1 передав, а зерновий склад прийняв на зберігання зерно - насіння соняшника н/кл. 2021 року в загальній кількості 129 900 кг (129,9 т), зокрема: 21 вересня 2021 року - 28 780 кг, 22 вересня 2021 року - 15 640 кг, 23 вересня 2021 року - 14 860 кг, 25 вересня 2021 року - 14 940 кг, 27 вересня 2021 року - 14 780 кг, 28 вересня 2021 року - 40 900 кг.
Крім того, на виконання умов договору складського зберігання зерна позивач сплатив зерновому складу в повному обсязі послуги зберігання, очистки та сушіння зерна на загальну суму 47 000,00 грн.
У пункті 3.5 договору визначено, що зерновий склад зобов`язаний повернути зерно за першою вимогою поклажодавця у разі, коли передбачений договором строк зберігання не закінчився.
Відповідно до пункту 13.1 договору строк зберігання зерна визначений сторонами, а саме: до подання поклажодавцем вимоги про його повернення, але в будь-якому випадку - не пізніше 31 травня 2022 року (граничний строк зберігання).
13 травня 2022 року позивач направив на адресу філії АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор" і АТ "ДПЗКУ" листи-вимоги про повернення у повному обсязі переданого на зберігання зерна.
29 травня 2022 року на електронну пошту позивача від АТ "ДПЗКУ" надійшла копія повідомлення про форс-мажорні обставини від 18 квітня 2022 року № 130-7-19/1098. За змістом цього повідомлення АТ "ДПЗКУ" зазначало, що воно немає можливості належно виконати зобов`язання за договором складського зберігання зерна від 21 вересня 2021 року у зв`язку з дією форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - військовою агресією російської федерації проти України та введенням на території України воєнного стану. При цьому АТ "ДПЗКУ" посилалось на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким підтверджено настання обставин непереборної сили для суб`єктів господарювання за договорами, та неможливість АТ "ДПЗКУ" гарантувати схоронність та відвантаження зерна, оскільки станом на час складення повідомлення філія АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор" захоплена військами російської федерації.
20 червня 2022 року позивач направив на адресу АТ "ДПЗКУ" досудову претензію щодо неналежного виконання умов договору зберігання і запропонував врегулювати спір шляхом, зокрема, відвантаження переданого на зберігання насіння соняшника, аналогічного товару або іншого зерна еквівалентної вартості, або ж виплати відступного - грошових коштів в сумі вартості переданого на зберігання зерна. Проте листом АТ "ДПЗКУ" від 20 липня 2022 року №130-7-82/-11/1908 у задоволенні цієї претензії позивача відмовлено в повному обсязі.
До цього часу відповідач умови договору не виконав, передане на зберігання зерно позивачу не відвантажив, дату, час та місце його відвантаження не погодив, вартість переданого на зберігання майна не відшкодував, що призводить до істотного порушення його права власності на відповідне майно, яке має бути відновлене у судовому порядку.
Всупереч пункту 15.6 договору складського зберігання зерна АТ "ДПЗКУ" повідомило позивача про існування форс-мажорних обставин лише 29 травня 2022 року, тобто після спливу більш ніж трьох місяців з моменту їх настання та фактично після пред`явлення позивачем вимоги про відвантаження зерна.
На переконання позивача, невиконання АТ "ДПЗКУ" умов договору щодо своєчасного повідомлення про виникнення форс-мажорних обставин позбавляє товариство права посилатися на них як на підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а також позбавило позивача можливості вивезти зерно зі складу у перші години або дні російського вторгнення до початку активних бойових дій на території села Кальчик Маріупольського району Донецької області.
ОСОБА_1 просив зобов`язати АТ "ДПЗКУ" повернути йому прийняте на зберігання зерно - насіння соняшника у загальній кількості 129 900 кг (129,9 т).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2023 року, яке залишене без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 червня 2023 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду встановлено форс-мажорні обставини (військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану) як обставин непереборної сили, запобігти яким зобов`язана сторона АТ "ДПЗКУ" не може. Ці обставини унеможливлюють виконання товариством зобов`язань за договором складського зберігання зерна від 20 вересня 2021 року № 22-ЗБ/113/2021 щодо повернення зерна у загальній кількості 129 900 кг у передбачений сторонами термін.
Крім того, суд першої інстанції вважав безпідставними посилання позивача на те, що нібито несвоєчасне повідомлення про виникнення форс-мажорних обставин, позбавляє AT "ДПЗКУ" права посилатися на них як на підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки це позбавило його можливості в перші години або дні російського вторгнення вивезти належне йому зерно зі складу. Існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року, є загальновідомим та нормативно врегульованим фактом. Водночас несвоєчасне повідомлення позивача про виникнення форс-мажорних обставин не позбавляло його права вимагати від відповідача негайного повернення переданого на зберігання зерна, але він пред`явив вимогу щодо повернення майна лише 13 травня 2022 року.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. Крім того, зазначив, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України філія АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор", яка розташована за адресою: вул. Елеваторна, 1, с. Кальчик, Маріупольський район, Донецька область, окупована російськими військами. Тому у АТ "ДПЗКУ" (філії АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор") виникли надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язання, передбаченого умовами договору складського зберігання зерна у визначений строк.
Суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про його несвоєчасне повідомлення АТ "ДПЗКУ" про настання форс-мажорних обставин, оскільки питання щодо існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного виконання зобов`язань і обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим.
Також суд вважав безпідставними посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не перевірив наявність у АТ "ДПЗКУ" договору страхування майна, переданого на зберігання, і можливе отримання ним страхового відшкодування за пошкоджене (знищене) зерно, яке опинилось в зоні бойових дій, оскільки на ці обставини позивач не посилався при поданні позову.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Буцулаєв Є. Ф. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
обставини непереборної сили (форс-мажор) не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, а за умови їх доведеності можуть виключати лише відповідальність сторони за невиконання зобов`язання. До того ж, стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання форс-мажорних обставин, а також і їхню здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання. Таким чином, обставини форс-мажору не мають преюдиційного характеру. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Сам по собі сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися належним доказом їх існування. Несвоєчасне та/або неналежне повідомлення стороною іншої сторони про дію форс-мажору в порядку, визначеному договором між ними, виключає можливість посилання сторони на форс-мажорні обставини як на підставу невиконання нею зобов`язань. Проте суди не дослідили те, яким саме чином військова агресія російської федерації перешкодила АТ "ДПЗКУ" виконати свої зобов`язання за договором складського зберігання, та не встановили існування причинно-наслідкового зв`язку між цими обставинами та неможливістю виконання умов договору;
АТ "ДПЗКУ" не надало жодного документа (висновку службового розслідування, пояснювальної записки, акту інвентаризації, балансової відомості тощо), на підставі якого можна було б зробити висновок, що на момент повномасштабної військової агресії на складах філії АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор" перебувало зерно, зокрема насіння соняшника відповідної якості та в належній кількості. У пункті 5.3 договору передбачено, що зерно зберігається знеособлено і до початку повномасштабного вторгнення насіння соняшника з філії АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор" могло бути вивезено у будь-яку іншу філію корпорації, відвантажено у порти, на залізницю або продано. Проте відповідач жодними доказами не довів зберігання зерна станом на 24 лютого 2022 року саме на філії АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор", тому позивач вважає, що російська агресія використовується ним виключно як формальний привід для невиконання зобов`язання;
відповідно до листа військової частини, який надано відповідачем, територія с. Кальчик була окупована російською федерацією 09 березня 2022 року, тобто через два тижні після початку вторгнення. Проте відповідач жодним чином не пояснив як ним був використаний цей час для збереження переданого йому майна та забезпечення виконання зобов`язання щодо його повернення;
суди проігнорували той факт, що АТ "ДПЗКУ" має декілька десятків філій, які зберігають, обробляють та експортують зерно, розташованих на територіях, де воєнні дії не велись, та продовжує свою статутну діяльність, має значні активи. Тому АТ "ДПЗКУ" має об`єктивну можливість виконати свої зобов`язання за договором складського зберігання зерна та відвантажити аналогічне чи будь-яке інше зерно з будь-якого складу (філії), передати позивачеві відступне чи вирішити спір іншим чином, прийнятним для обох сторін;
суди не перевірили існування у відповідача договорів страхування майна, переданого на зберігання, та можливе отримання ним страхового відшкодування за пошкоджене (знищене) зерно, яке опинилось в зоні бойових дій;
у пунктах 15.6, 15.7 договору складського зберігання зерна передбачено обов`язок відповідача по можливості негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 10 (десяти) днів з моменту виникнення форс-мажору, повідомити про це позивача та правові наслідки невиконання цього обов`язку. Суди безпідставно відхилили посилання позивача на пункти 15.6, 15.7 вказаного договору, оскільки дії (бездіяльність) відповідача позбавляють його права посилатися на обставини непереборної сили як на підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання;
суди зробили помилковий висновок про необов`язковість дотримання відповідачем процедури належного повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили через те, що вторгнення рф на територію України є загальновідомою обставиною, оскільки якби сторони вважали за необхідне, вони у договорі врегулювали б свої правовідносини іншим чином і зазначили, що повідомлення про настання форс-мажорних обставин, які є загальновідомими, не вимагається. Відповідно до правила свободи договору сторони врегулювали свої відносини саме таким чином, як це закріплено в договорі, передбачивши обов`язковість здійснення повідомлення, його строки та порядок. Отже, висновки судів про необов`язковість належного повідомлення не ґрунтуються на обставинах справи і умовах договору. Більш того, усі істотні умови договору, в тому числі пункт 15.6, який регламентує строк і порядок повідомлення сторін про обставини форс-мажору, включені до нього саме АТ "ДПЗКУ", оскільки саме товариство є розробником цього типового договору. Позивач уклав договір виключно шляхом підписання такого договору, без внесення жодних змін або доповнень до його змісту. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Тобто, внесення АТ "ДПЗКУ" до пунктів 15.6, 15.7 договору обов`язкових вимог про строк, порядок і форму повідомлення про обставини форс-мажору, наслідків недотримання цих вимог має тлумачитися не на користь відповідача як особи, яка сама включила цю умову в договір, а недотримання самим відповідачем цих вимог безумовно позбавляє його права посилатися на обставини непереборної сили;
при ухваленні судових рішень суди не застосували до спірних правовідносин норми статей 526, 530 ЦК України, які підлягали застосуванню, та безпідставно застосували норми статті 617 ЦК України, оскільки позивач не просив притягнути відповідача до відповідальності за невиконання зобов`язання (сплатити неустойку, відшкодувати заподіяну матеріальну або моральну шкоду тощо), а звернувся до суду виключно для спонукання відповідача до виконання свого зобов`язання, визначеного договором.
Позиція інших учасників справи
У серпні 2023 року АТ "ДПЗКУ"подало відзив, який підписаний представником ОСОБА_3 . Відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що:
суди ретельно проаналізували наявність обставин форс-мажору в спірних правовідносинах та їх вплив (причинно-наслідковий зв`язок) на можливість виконання АТ "ДПЗКУ" зобов`язань за договором складського зберігання. Обставини форс-мажору тривають і до сьогоднішнього дня, оскільки філія АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор" залишається окупованою військами рф;
доводи про те, що нібито несвоєчасне повідомлення про виникнення форс-мажорних обставин позбавляє AT "ДПЗКУ" права посилатися на них як на підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, є необґрунтованими. Суди зробили правильний висновок щодо неможливості АТ "ДПЗКУ" внаслідок дії обставин непереборної сили виконати зобов`язання за договором, а саме повернути зерно у стані, передбаченому договором;
відповідно до пунктів 3.5, 13.1 договору складського зберігання зерна відповідач зобов`язаний повернути зерно за першою вимогою поклажодавця у разі, коли передбачений договором строк зберігання не закінчився. Строк зберігання зерна - до подання поклажодавцем вимоги про його повернення, але у будь-якому випадку, повернення зерна всіх зернових, олійних (крім насіння ріпаку) та зернобобових культур поклажодавцю відбувається не пізніше 31 травня 2022 року (граничний строк зберігання). Отже, крайнім строком виконання зобов`язання відповідачем щодо повернення зерна було 31 травня 2022 року. Оскільки позивач направив вимогу про повернення зерна відповідачу 13 травня 2022 року, строк виконання зобов`язання за договором у відповідача наступив лише на момент звернення позивача з вимогою, тобто 13 травня 2022 року. Таким чином, до звернення позивача з вимогою про повернення зерна у відповідача не було підстав для звернення до Торгово-промислової палати України, так як строк виконання зобов`язання за договором не настав. Оскільки настання форс-мажорних обставин повинно підтверджуватись довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України (пункт 15.8 договору), то відповідач після офіційного підтвердження від Міністерства оборони України факту окупації російськими військами території, на якій розташована філія АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор", звернувся до Торгово-промислової палати України із заявою від 12 вересня 2022 року № 130-2-19/2400 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за договором складського зберігання зерна від 20 вересня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ "ДПЗКУ". 18 листопада 2022 року АТ "ДПЗКУ" отримало сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 3100-22-1449, яким Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; проведення воєнних (бойових) дій або тимчасова окупація, оточення (блокування) території (вул. Елеваторна, 1, с. Кальчик, Маріупольський район, Донецька область), на якій зберігається зерно. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24 лютого 2022 року, дата закінчення - тривають на 16 листопада 2022 року. Отже, Торгово-промисловою палатою України засвідчено форс-мажорні обставини щодо обов`язку (зобов`язання) АТ "ДПЗКУ" повернути зерно у стані, передбаченому договором та законодавством;
суди врахували не лише факт наявності сертифікату Торгово-промислової палати України, а й інші докази спроможності безперешкодного провадження філією "Кальчицький елеватор"AT "ДПЗКУ"господарської діяльності та виконання своїх зобов`язань, причинно-наслідковий зв`язок між ними;
оскільки окупація російськими військами філії АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор" є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, відповідач 18 квітня 2022 року направив повідомлення про настання форс-мажорних обставин на поштові адреси контрагентів, а у регіони, в які АТ "Укрпошта" не здійснювала доставку кореспонденції, також на відомі електронні адреси. У договорі складського зберігання зерна, укладеного між позивачем та відповідачем, поштовою адресою позивача зазначено м. Маріуполь, електронна адреса відсутня. З 24 лютого 2022 року АТ "Укрпошта" вже не здійснювала надсилання листів до м. Маріуполя, а зв`язок з філією був втрачений практично з перших днів вторгнення. Тому відповідач не мав можливості направити повідомлення про настання форс-мажорних обставин на адресу, вказану позивачем у договорі, водночас інші засоби зв`язку позивача були невідомі відповідачу до 13 травня 2022 року (дата звернення позивача з вимогою щодо повернення зерна, переданого на зберігання). Таким чином, відповідач вживав всі можливі заходи щодо повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин;
відповідач з незалежних від нього обставин не міг здійснити будь-які заходи щодо вивезення майна з території філії АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор";
військова агресія негативно вплинула на господарську діяльність АТ "ДПЗКУ", зокрема, з початку війни 10 філій товариства окуповано, а ще 7 філій не здійснюють господарську діяльність, тому відповідач не має можливості з об`єктивних причин виконати зобов`язання, які визначені договором. Крім того, місцем зберігання зерна та місцем виконання зобов`язання щодо його повернення за умовами договору є с. Кальчик, Маріупольський район, Донецька область, тому посилання позивача на можливість повернення майна (зерна) з інших філій, що знаходяться на підконтрольній території України, є помилковими.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 лютого 2023 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 28 червня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 686/16312/22 та витребувано справу з суду першої інстанції.
У вересні 2023 року матеріали цивільної справи № 686/16312/22 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 16 серпня 2023 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, які передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 910/9258/20, від 14 червня 2022 року у справі № 922/2394/21).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 21 вересня 2021 року між АТ "ДПЗКУ" (зерновий склад) і ОСОБА_1 (поклажодавцем) укладений договір складського зберігання зерна № 22-ЗБ/ПЗ/2021, відповідно до якого поклажодавець зобов`язаний передати зерно, а зерновий склад - прийняти його на зберігання на умовах, визначених договором, і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.
У пункті 1.5 договору складського зберігання зерна визначено, що зерновий склад знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 3.4 вказаного договору після закінчення строку зберігання зерна, поклажодавець зобов`язаний забрати зерно з зернового складу не пізніше останнього дня граничного строку зберігання, вказаного у пункті 13.1 договору.
Зерно, передане на зберігання, є власністю поклажодавця (пункт 11.1 договору).
Відповідно до пункту 13.1 договору строк зберігання зерна - до подання поклажодавцем вимоги про його повернення, але у будь-якому випадку, повернення зерна всіх зернових, олійних (крім насіння ріпаку) та зернобобових культур поклажодавцю відбувається не пізніше 31 травня 2022 року.
У розділі 15 договору складського зберігання зерна передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань, якщо вони виникли внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажор) (пункт 15.1).
Під форс-мажорними обставинами в договорі слід розуміти будь-які обставини зовнішнього щодо сторін характеру, що виникли без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажання сторін, і які не можна було ні передбачити, ні уникнути, включаючи стихійні лиха природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин, обладнання тощо), обставини суспільного життя (воєнні дії, громадські заворушення, епідемії, страйки, бойкоти тощо), а також видання актів органами державної влади та місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні заходи названих органів, які унеможливлюють виконання сторонами зобов`язань за договором або перешкоджають такому виконанню тощо (пункт 15.2).
Не вважається форс-мажорними обставинами відсутність у боржника коштів для оплати послуг зернового складу, навіть якщо така відсутність виникла через обставини, які не залежали від волі поклажодавця та які останній не міг передбачити (пункт 15.3).
Строк, встановлений для виконання стороною зобов`язань за договором подовжується на період аналогічний періоду дії для такої сторони форс-мажорних обставин (пункт 15.4).
Якщо дія форс-мажорних обставин продовжується більш ніж один місяць, сторони можуть змінити умови договору чи вимагати його розірвання (пункт 15.5).
Сторона, для якої стало неможливим виконання її зобов`язань внаслідок дії форс-мажорних обставин, повинна по можливості негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 10 (десяти) днів з моменту виникнення (припинення) форс-мажору повідомити про це протилежну сторону (пункт 15.6).
Не повідомлення або несвоєчасне повідомлення стороною про виникнення чи припинення форс-мажорних обставин позбавляє таку сторону права посилатися на них (пункт 15.7).
Настання форс-мажорних обставин повинно підтверджуватись довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України (пункт 15.8).
У вересні 2021 року на виконання умов договору складського зберігання зерна ОСОБА_1 передав, а зерновий склад прийняв на зберігання насіння соняшника н/кл 2021 року у загальній кількості 129 900 кг (129,9 т), зокрема: 21 вересня 2021 року - 28 780 кг, 22 вересня 2021 року - 15 640 кг, 23 вересня 2021 року - 14 860 кг, 25 вересня 2021 року - 14 940 кг, 27 вересня 2021 року - 14 780 кг, 28 вересня 2021 року - 40 900 кг (25 340 кг + 15 560 кг).
Установлені судами обставини щодо кількості зерна, яке прийняте відповідачем на зберігання, не оспорювались.
13 травня 2022 року на адресу філії АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор" і АТ "ДПЗКУ" позивач направив листи-вимоги про повернення у повному обсязі переданого на зберігання зерна.
29 травня 2022 року на електронну пошту позивача від АТ "ДПЗКУ" надійшло повідомлення про форс-мажорні обставини від 18 квітня 2022 року № 130-7-19/1098, за змістом якого товариство повідомляло про неможливість належного виконання зобов`язань за договором складського зберігання від 20 вересня 2021 року № 22-ЗБ/ПЗ/2021 внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме військової агресії російської федерації проти України та введенням на території України воєнного стану.
АТ "ДПЗКУ" звернулось до Торгово-промислової палати України із заявою від 12 вересня 2022 року № 130-2-19/2400 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за договором складського зберігання зерна від 20 вересня 2021 року № 22-ЗБ/113/2021, укладеного між ОСОБА_1 та АТ "ДПЗКУ". У заяві товариство повідомляло про прийняття на зберігання зерна (насіння соняшника) у загальній кількості 129 900 кг та підтверджувало виконання належним чином зобов`язань за договором складського зберігання станом на 23 лютого 2022 року.
18 листопада 2022 року АТ "ДПЗКУ" отримало сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 3100-22-1449, яким Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, проведення воєнних (бойових) дій або тимчасова окупація, оточення (блокування) території (вул. Елеваторна, 1, с. Кальчик, Маріупольський район, Донецька область), на якій зберігається зерно. Територія, на якій розташована філія АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор" (вул. Елеваторна, 1, с. Кальчик, Маріупольський район, Донецька область) фактично окупована та з території філії здійснюється вивіз зернових культур, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24 лютого 2022 року, дата закінчення - тривають на 16 листопада 2022 року.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25 квітня 2022 року № 75 Маріупольський район, зокрема Кальчицька сільська рада, відноситься до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року і 10 грудня 2022 року.
Згідно з повідомленням в/ч НОМЕР_1 -ІІ від 22 серпня 2022 року № 2022/ОКП/38/743 з 09 березня 2022 року територія, на якій розташована філія АТ "ДПЗКУ" "Кальчицький елеватор" (вул. Елеваторна, 1, с. Кальчик, Маріупольський район, Донецька область) окупована військами російської федерації.