ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа №260/1130/18
адміністративне провадження № К/9901/31338/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Гончарової І.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В. від 15 жовтня 2019 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Мукачівського управління Державної казначейської служби України Закарпатської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Державної казначейської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління ДФС у Закарпатській області, про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
Предметом розгляду судів у цій справі були позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП) про стягнення з Державного бюджету України на його користь 195078,52 грн. (139746,00 грн. - заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) за червень 2016 року та 55332,52 грн. пені, нарахованої на суму невідшкодованого протягом визначеного строку податку).
Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначав, що у відповідності до положень Податкового кодексу України (далі - ПК України) подав до Мукачівської ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області заяву про повернення бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі, відображеному у податковій декларації за червень 2016 року, за результатами камеральної перевірки контролюючий орган визнав право на отримання такого відшкодування й відповідна заява була внесена до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, однак заявлена сума податку в розмірі 139746,00 грн. так і не повернена ФОП, чим порушено право на його своєчасне отримання. На суму такої заборгованості бюджету до моменту її погашення в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. Вважав, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через відповідний орган Державної казначейської служби України на користь ФОП заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року позов задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України на користь ФОП заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ за червень 2016 року у розмірі 139746,00 грн. із нарахуванням пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення заборгованості; у задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для стягнення з Державного бюджету України через відповідний орган Державної казначейської служби України на користь ФОП заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ за червень 2016 року у розмірі 139746,00 грн. Водночас зазначив, що на суму такої бюджетної заборгованості в обов`язковому порядку повинна бути нарахована пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення заборгованості, відтак належним способом захисту прав позивача буде стягнення нарахованої пені у розмірі, встановленому пунктом 200.23 статті 200 ПК України.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 жовтня 2019 року скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та ухвалив в цій частині нове рішення - про задоволення позову; стягнув з Державного бюджету України на користь ФОП пеню в розмірі 54620,39 грн.; в іншій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року залишив без змін.
Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що несвоєчасно отримане бюджетне відшкодування ПДВ підлягає стягненню як заборгованість бюджету з нарахуванням на неї пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України, розрахунок якої здійснений позивачем належним чином, з врахуванням дня виникнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, її розміру, тривалості існування та облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, тому вимога про стягнення пені у розмірі 55332,52 грн., нарахованої на суму невідшкодованого протягом визначеного строку податку, підлягає задоволенню. При цьому вказав, що наявність у платника податку податкового боргу із інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, не впливає на його право отримання бюджетного відшкодування та нарахованої на несвоєчасно отримані суми податку пені.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДФС у Закарпатській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Тобто, як вбачається із змісту касаційної скарги, скаржник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуальних норм, не погоджується із постановою апеляційного суду у частині вирішення позовної вимоги щодо стягнення пені, нарахованої на суму невідшкодованого протягом визначеного строку ПДВ.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилається на неврахування судом апеляційної інстанції при вирішенні спору обставин обліку за позивачем у період з 16 грудня 2015 року по 16 грудня 2016 року податкового боргу зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1368857,47 грн., що значно перевищував заявлену у податковій декларації за червень 2016 року суму бюджетного відшкодування ПДВ, що, як вважає скаржник, свідчить про відсутність у вказаний період згідно із пунктом 200.12 статті 200 ПК України бюджетної заборгованості, на яку б в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховувалася пеня.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними.
Інші учасники справи правом на подання заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористалися.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд виходить з такого.
Так, відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.
У відповідності до пункту 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.
За правилами пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Згідно пункту 200.13 стаття 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Зміст наведених законодавчих положень, які були чинними на момент виникнення спірних відносин, дає підстави для висновку, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган зобов`язаний провести камеральну перевірку заявлених у ній даних і у разі якщо за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку, то сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення тридцятиденного терміну проведення камеральної перевірки.
У відповідності до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.