ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа №380/916/20
адміністративне провадження № К/9901/23078/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Кравчука В.М., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 380/916/20
за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, за участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Квартирно-експлуатаційної служби м. Львова про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді Сакалоша В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Довгополова О.М., суддів: Гудими Л.Я., Святецького В.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (далі - ВМКЦ ЗР, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними рішення житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 17 квітня 2019 року про зміну дати зарахування на квартирний облік підполковника ОСОБА_1 та про відміну рішення житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 12 листопада 2018 року № 131 про погодження виплати грошової компенсації за неотримане житлове приміщення підполковнику ОСОБА_1 та членам його сім`ї, оформлені протоколом від 17 квітня 2019 року № 137 та скасувати їх;
- зобов`язати житлову комісію Військово-медичного клінічного центру Західного регіону повторно розглянути питання та прийняти рішення про надання грошової компенсації за неотримане житлове приміщення підполковнику ОСОБА_1 та членам його сім`ї у кількості 5 (п`ять) осіб: ОСОБА_1 - основний - 1964 р.н., ОСОБА_2 - дружина - 1968 р.н., ОСОБА_3 - донька - 1989 р.н., ОСОБА_4 - син - 1990 р.н., ОСОБА_5 - син - 1994 р.н.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що чинне законодавством передбачає збереження попереднього часу перебування на квартирному обліку у разі переміщення особи по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), проте при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не врахував цього та протиправно змінив дату зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що позивач при зміні місця служби змінював і реєстрацію, як це передбачено законодавством, проте в деяких місцях проходження служби не змінив її, у зв`язку з чим були допущені порушення правил зарахування ОСОБА_6 на квартирний облік у Яворівському та Володимир-Волинському гарнізонах, що і виявлено при перевірці житлової справи позивача.
Також суди зазначили, що при перевірці облікової справи позивача фахівцями житлової групи КЕВ м. Львова встановлено відсутність документів, які необхідні при поданні рапорту для отримання грошової компенсації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 24 червня 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та без урахування висновку Верховного Суду, сформованого при розгляді спору, який виник в процесі отримання грошової компенсації військовослужбовцем за належне йому для отримання жиле приміщення на підставі статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII). Даний висновок викладений у постанові КЦС від 20 березня 2019 року у справі № 760/750/16-ц, а саме - щодо необґрунтованого застосування судами дискримінаційного підходу, що зумовило безпідставну відмову від збереження попереднього часу перебування на обліку осіб, які потребують покращення житлових умов, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла, військовослужбовців при зміні місця служби.
ОСОБА_1 вважає, що спірні правовідносини регулюються нормами Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 03лютого 1995 року № 20 (далі - Положення № 20), Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 серпня 2006 року (Порядок № 1081), Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністерства Оборони України від 06 жовтня 2006 року № 577 (далі - Інструкція № 577). Ці нормативні акти діяли у період з 2001 року по 2008 рік та передбачали, що військовослужбовці, котрі перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
Застосування відповідачем та судами попередніх інстанцій Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України 31 липня 2018 року № 380 (далі - Інструкція № 380) порушує принцип прямої дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, що зумовило втручання у належний особі правовий статус у відносинах щодо соціального захисту, гарантій і пільг.
6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2021 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Стрелець Т.Г., суддів Кравчука В.М., Стеценка С.Г.
7. Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.
03 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
8. Верховний Суд ухвалою від 18 березня 2024 року призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 19 березня 2024 року.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 14 квітня 1984 року ОСОБА_1 проходив військову службу на різних посадах, зокрема в Збройних силах України, що підтверджується витягом з послужного списку.
Відповідно до витягу з протоколу № 9 засідання житлової комісії В/Ч НОМЕР_1 від 05 жовтня 1995 року позивач зареєстрований в книзі реєстрації рапортів про прийняття на квартирний облік за № 317 про зарахування в списки на першочергове одержання житла.
Згідно витягу з протоколу № 131 засідання житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону рішенням від 12 листопада 2018 року постановлено клопотати перед начальником квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про перевірку особових облікових справ та надання грошової компенсації за належне жиле приміщення з подальшим зняттям з квартирного обліку підполковника м/с ОСОБА_1
17 квітня 2019 року житлова комісія Військово-медичного клінічного центру Західного регіону за результатами перевірки квартирної облікової справи позивача прийняла рішення, яке зафіксоване у протоколі від 17 квітня 2019 року № 137, про зміну дати зарахування на квартирний облік підполковника ОСОБА_6 з 05 жовтня 1995 року на 10 квітня 2008 року складом сім`ї 4 (чотири) особи, а також відмінила рішення житлової комісії від 12 листопада 2018 року № 137.
Підставою зміни дати зарахування позивача на квартирний облік стала зміна місця служби та реєстрації, оскільки в деяких місцях проходження служби реєстрація не змінювалася, були допущені порушення правил зарахування позивача на квартирний облік у Яворівському та Володимир-Волинському гарнізонах.
Не погоджуючись з правомірністю рішення житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 17 квітня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Ключовими питаннями при вирішенні даного спору є, чи правомірно відповідач змінив дату зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік та чи були підстави для скасування оскаржуваного рішення в частині відміни рішення житлової комісії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 12 листопада 2018 року № 131 про погодження виплати грошової компенсації за неотримане житлове приміщення підполковнику ОСОБА_1 та його сім`ї.
11. Згідно з частинами першою другою статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Однією з гарантій соціального захисту військовослужбовців є право на забезпечення їх та членів їхніх сімей жилими приміщеннями, закріплене частиною першою статті 31 ЖК Української РСР, згідно з якою громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.
Відповідно до частини першої статті 9 ЖК Української РСР громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Згідно зі статтею 34 ЖК Української РСР такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються громадяни, забезпечені житловою площею нижчою за рівень, визначений чинним законодавством.
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.
Відповідно до статті 37 ЖК Української РСР облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв`язку з виходом на пенсію.
Статтею 43 ЖК Української РСР встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Стаття 12 Закону № 2011-XII передбачає забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Ця стаття Закону 2011-XII в редакції станом на час прийняття відповідачем рішення від 12 листопада 2018 року № 131 про погодження виплати грошової компенсації за неотримане житлове приміщення підполковнику ОСОБА_1 визначала, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
12. Наказом Міністерства оборони України від 03 лютого 1995 року № 20 "Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України" з метою подальшого удосконалення порядку забезпечення жилою площею в Збройних Силах України та усунення численності наказів Міністра оборони України з цього питання, внесено зміни і доповнення до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 23 грудня 1992 року N 220, виклавши його в новій редакції.
Встановлено, що у випадках, передбачених абзацом четвертим пункту 11 зазначеного Положення, при переміщенні військовослужбовця по службі в інший гарнізон йому зараховується попередній час перебування на квартирному обліку (в списках осіб, що користуються правом першочергового і позачергового отримання жилих приміщень), але не раніше ніж з дня набрання чинності цим наказом.
Відповідно до пункту 1 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року № 20 це Положення встановлює порядок забезпечення жилими приміщеннями осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, військовослужбовців-жінок* та працівників (невійськовослужбовців) Збройних Сил України.
Пункт 11 Положення № 20 визначає, що військовослужбовці Збройних Сил України, які перебувають на квартирному обліку, при переміщенні по службі на вищу, рівнозначну посаду, а також з вищих посад на нижчі за підставами, передбаченими підпунктами "а", "б" та "д" пункту 36 Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу та підпунктами "а" та "б" пункту 27 Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками та мічманами (затверджені Указом Президента України від 13 травня 1993 року № 174/93), пов`язаному з переїздом до іншого гарнізону, приймаються на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень.
13. Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 серпня 2006 року затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Згідно із пунктом 1 Порядку № 1081 він визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Відповідно до пункту 26 Порядку № 1081 (в редакції, що діяла станом на час прийняття Порядку та спірного рішення) військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.
14. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року N 1081 та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність з чинним законодавством, наказом Міністерства Оборони України від 06 жовтня 2006 року № 577 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень.
Пунктом 2 наказу Міністерства Оборони України від 06 жовтня 2006 року № 577 визначено, що наказ Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року № 20 "Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1995 року за N 43/579, вважати таким, що втратив чинність.
Згідно пункту 3.7 Інструкції № 577 військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов`язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла.