ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2024 року
м. Київ
справа № 804/4297/16
адміністративне провадження № К/9901/40962/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А., Судді: Юрченко В.П., Бившева Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 року (Суддя: Єфанова О.В.),
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 року (Судді: Щербак А.А., Дурасова Ю.В., Баранник Н.П.),
у справі № 804/4297/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (далі - позивач, товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС України (далі - відповідач, СДПІ у м. Дніпропетровську), в якому просило суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 року №0000104600, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1773252,00 грн та за штрафними фінансовими санкціями 886626 грн (т. 1 а.с. 4-10)
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 року №0000104600 (т. 2 а.с. 238-241, т. 3 а.с. 35-36).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в доводах якої посилався на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, підпункту "а" підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України, статей 70, 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, наголошує на правомірності зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2015 року, посилаючись на лист Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 27 листопада 2015 року №26089/10/28-10-46-11 щодо необхідності оподаткування ПДВ за ставкою 20% різниці між вартістю експортованих товарів та ціною їх придбання/собівартості при здійсненні операцій з експорту таких товарів за ціною, нижче ціни собівартості. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні адміністративного позову (т. 3 а.с. 48-49).
Посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, в надісланих на адресу Вищого адміністративного суду України запереченнях на касаційну скаргу, позивач просив суд відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін (т. 3 а.с. 70-75).
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Так, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної відповідачем "камеральної перевірки даних, задекларованих ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (код ЄДРПОУ 05393116) у декларації за грудень 2015 року щодо сум бюджетного відшкодування", відповідачем складено акт перевірки № 23/28-01-46-05393116 від 04.02.2016 року з висновками про порушення позивачем вимог: п. 185.1. ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, ст. 194, п. 195.1 ст. 195 в частині заниження бази оподаткування ПДВ за ставкою 20% на суму, розрахунку виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Вищевикладене призвело до порушення п.200.1, абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у грудні 2015 року на 1773252,00 грн (т. 1 а.с. 11-16).
Висновки акта перевірки базуються на тому, що в ході проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" встановлено, що підприємством складено та зареєстровано податкові накладні на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною при здійсненні операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Обсяг таких операцій згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних за грудень 2015 року складає 8 866 262 грн. Враховуючи викладене, за висновком контролюючого органу, у разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче ціни собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, різниця між вартістю експортованих товарів та ціною придбання/собівартості таких товарів оподатковується за ставкою 20% (т. 1 а.с. 15).
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.02.2016 року №0000104600, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1773252,00 грн та за штрафними фінансовими санкціями 886 626 грн (т. 1 а.с. 37).
Задовольняючи адміністративний позов, суди дійшли висновку про те, що норми Податкового кодексу України не передбачають такої окремої складової бази оподаткування ПДВ як різниця між собівартістю та ціною експорту товарів нижче собівартості. База оподаткування ПДВ є вартісною характеристикою всієї операції, до якої застосовується єдина ставка податку, яка визначається в залежності від виду господарської операції. Для оподаткування операцій з вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі експорту застосовується нульова ставка податку незалежно від співвідношення собівартості реалізованого товару та фактичної ціни реалізації. За висновками судів попередніх інстанцій, правила складення податкової звітності з податку на додану вартість наведені у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. № 957, не змінюють наведеного порядку визначення бази оподаткування та застосування єдиної, нульової ставки податку на додану вартість у разі вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту (т. 2 а.с. 238-241, т. 3 а.с. 35-36).
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі - ПК України) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.