П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2024 року
м. Київ
справа № 288/1206/16-к
провадження № 51-5281км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
виправданого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 21 липня 2020 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 01 червня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016060360000097, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він, будучи оперуповноваженим Попільнянського відділення поліції Коростишівського відділу поліції ГУ НП у Житомирській області, порушуючи Закони України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про запобігання корупції" та свої посадові обов`язки, 26 травня 2016 року близько 13:00 у кабінеті № 15 Попільнянського відділення поліції, що на вул. Фомічова, 6 в смт Попільні, висловив прохання ОСОБА_9 надавати йому щомісячно 2000 грн неправомірної вигоди за невжиття відповідних заходів реагування як працівника правоохоронного органу на незаконну господарську діяльність ОСОБА_9, незбирання відповідних матеріалів перевірки діяльності останнього та, як наслідок, ненадання їх до органу досудового розслідування для вирішення питання щодо відкриття кримінального провадження або складання відповідного адміністративного протоколу.
У подальшому ОСОБА_6 двічі одержав від ОСОБА_9 як неправомірну вигоду 2000 грн - 30 травня 2016 року та 23 червня 2016 року. Останнього разу його було затримано безпосередньо після вчинення злочину.
2. 21 липня 2020 року Андрушівський районний суд Житомирської області виправдав ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 368 КК у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
3. 01 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
4. У касаційній скарзі прокурор заявив вимоги про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
5. Посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та, вважаючи, що ОСОБА_6 безпідставно виправдано, наводить такі доводи:
5.1. показаннями свідка ОСОБА_9 та даними протоколу НСРД від 27 травня 2016 року підтверджено, що 26 травня 2016 відбулася зустріч між цим свідком та ОСОБА_6 в службовому кабінеті останнього, тому твердження суду про недоведеність даного факту висновком фоноскопічної експертизи не узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 242 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК);
5.2. зробивши висновок про те, що протоколи огляду та вручення грошових коштів від 30 травня та 23 червня 2016 року не підтверджують вини ОСОБА_6, суд не надав цим протоколам оцінки в сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами сторони обвинувачення; протокол про результати контролю за вчиненням злочину та протокол огляду від 23 червня 2016 року були складені слідчим із значним розривом у часі, оскільки останній протокол складено з метою перевірки вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 223 КПК;
5.3. місцевий суд дійшов помилкового висновку про недопустимість як доказу даних протоколу обшуку житла ОСОБА_6 . Цю слідчу дію проведено на підставі ухвали слідчого судді, яку було вручено ОСОБА_6 під розпис за участю захисника з дотриманням вимог ч. 3 ст. 236 КПК, чинної на момент проведення обшуку;
5.4. місцевий суд безпідставно послався на відсутність у ЄРДР відомостей про початок досудового розслідування на підставі заяви ОСОБА_9, а складання протоколу про її прийняття з відповідним попередженням про кримінальну відповідальність не передбачено вимогами КПК;
5.5. у матеріалах провадження в порушення вимог статей 107, 108 КПК відсутні журнали судових засідань за 30 грудня 2016 року, 17 січня, 15 березня, 23 червня, 07 вересня, 25 жовтня, 02 листопада, 12 грудня 2017 року, 01 квітня та 05 травня 2020 року, а за 10 квітня та 07 грудня 2018 року, окрім журналів, відсутні й технічні носії інформації;
5.6. апеляційний суд не звернув увагу на допущені місцевим судом порушення, не перевірив належним чином доводи апеляційної скарги прокурора з цього приводу та не надав на них вичерпних відповідей, тому ухвала апеляційного суду є такою, що не відповідає вимогам статей 419, 370 КПК.
6. У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_7 просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
7. Прокурор підтримав доводи касаційної скарги.
ОСОБА_6 та захисники просили касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
8. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
9. За правилами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
10. Переглядаючи постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення в межах касаційних вимог прокурора, колегія суддів дійшла таких висновків.
11. Пунктом 1 ч. 3 ст. 374 КПК передбачено, що у разі ухвалення виправдувального вироку в його мотивувальній частині зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
12. Як убачається з матеріалів провадження, місцевий суд, постановляючи виправдувальний вирок, зазначених вимог дотримався, дослідив показання свідків, письмові докази, у тому числі матеріали негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД), надав їм оцінку в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК та дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, інкримінованого йому органами досудового розслідування.
13. Доводи прокурора в касаційній скарзі стосовно ненадання судом першої інстанції належної оцінки доказам сторони обвинувачення, що призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_6, колегія суддів відхиляє та зазначає про таке.
Щодо зустрічі свідка і виправданого 26 травня 2016 року
14. За твердженням сторони обвинувачення цим протоколом у сукупності з показаннями свідка ОСОБА_9 підтверджена зустріч між свідком та ОСОБА_6 26 травня 2016 року в кабінеті Попільнянського відділення поліції, під час якої останній висловив прохання ОСОБА_9 щомісячно надавати 2000 грн неправомірної вигоди.
15. Проте за результатами дослідження згаданого доказу місцевий суд правильно звернув увагу на те, що ця слідча дія, якою зафіксовано розмову двох осіб, не доводить, що її учасниками є саме ОСОБА_9 та ОСОБА_6, а судово-фоноскопічна експертиза з цього приводу не проводилася. Зазначена в протоколі слідчої дії сума "2000" не може бути взята до уваги, оскільки оперуповноважений, який складав протокол за результатами аудіо - контролю особи, не міг бачити як ОСОБА_6 "показує на папері 2000".
16. Крім того, згідно з повідомленням Попільнянського відділення поліції та копією журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Попільнянського РВ 26 травня 2016 року ОСОБА_9 не відвідував відділення поліції.
17. Колегія суддів не бере до уваги довід прокурора про те, що посилання суду на відсутність висновку експерта не узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 242 КПК. Адже місцевий суд вказав не на невиконання слідчим або прокурором обов`язку забезпечити проведення відповідної експертизи, а на недоведення стороною обвинувачення переконливості даних аудіо-контролю особи.