ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня2024 року
м. Київ
справа № 522/23376/17
провадження № 61-9855св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа -Будівельно-конструкторська фірма "Будінтех" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2021 року у складі судді Шенцевої О. П. та постанову Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Дришлюка А. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Будівельно-конструкторська фірма "Будінтех" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - БКФ "Будінтех"), про визнання квартири предметом іпотеки, визнання іпотекодержателем.
Позовна заява мотивована тим, що 31 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством (далі - ЗАТ) "Сведбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 74/15-Ф.
Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором ОСОБА_2 було укладено з банком договір іпотеки від 31 липня 2008 року, за яким в іпотеку було передано майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, на жилу квартиру, загальною площею 128,24 кв. м, право власності на яку виникне у майбутньому, що розташована у будинку, будівельний АДРЕСА_1, які (майнові права) належать ОСОБА_2 на підставі договору дольової участі в будівництві житла від 17 квітня 2005 року, укладеного між ОСОБА_2 та БКФ "Будінтех".
У 2012 році на підставі відповідного договору ПАТ "Сведбанк" відступив ТОВ "ФК "Вектор Плюс" свої права вимоги за вказаними договорами.
Згідно з інформацією отриманою із інформаційної довідки з Державного реєстру право власності на квартиру АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1, і виникло на підставі свідоцтва про право власності, серія номер НОМЕР_1, виданого 03 грудня 2013 року реєстратором реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Рубан М. О.
Зазначало, що ОСОБА_1 є іпотекодавцем перед ТОВ "ФК "Вектор Плюс", якою передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 31 липня 2008 року № 74/15-Ф.
Ураховуючи наведене, ТОВ "ФК "Вектор Плюс" просило судвизнати квартиру АДРЕСА_2, такою, що була передана в іпотеку на умовах, визначених іпотечним договором від 31 липня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1891, укладеного між ЗАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 предметом іпотеки, а ОСОБА_1 іпотекодавцем.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року, у задоволенні позову ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що вказаний іпотечний договір між ОСОБА_2 та ЗАТ "Сведбанк" було укладено 31 липня 2008 року всупереч чинному на той час Закону України "Про іпотеку", оскільки на момент укладення іпотечного договору майнові права не могли бути предметом іпотеки і, відповідно, передача їх за вказаним договором в іпотеку не відповідала положенням чинного на той час Закону України "Про іпотеку".
Суди послалися на відповідну практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2023 року до Верховного Суду, ТОВ "ФК "Вектор Плюс", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2021 року, постанову Одеського апеляційного суду від 25 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що спірна квартира була передана в іпотеку за згодою сторін, а перехід права власності на майно не змінює його іпотечного статусу.
Висновки судів про те, що квартиру АДРЕСА_2 не можна вважати предметом іпотеки, оскільки на час укладення іпотечного договору майнові права не могли бути предметом іпотеки, вважає помилковими, оскільки відповідних договір не був ніким оспорений та не визнався недійсним.
Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
11 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 липня 2008 року між ЗАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 74/15-Ф.
Для забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за вказаним кредитним договором було укладено договір іпотеки від 31 липня 2008 року, за яким в іпотеку було передано майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме жилу квартиру, загальною площею 128,24 кв. м, право власності на яку виникне у майбутньому, що розташована у будинку, будівельний АДРЕСА_1, які (майнові права) належать ОСОБА_2 на підставі договору дольової участі у будівництві житла від 17 квітня 2005 року № 88/04-05, укладеного між ОСОБА_2 та БКФ "Будінтех" у вигляді ТОВ.
У підпункті 2.1.1. пункту 2.1. статті 2 договору іпотеки визначено, що предметом іпотеки є майнові права.
У 2012 році, на підставі відповідного договору, ПАТ "Сведбанк" відступив ТОВ "ФК "Вектор Плюс" свої права вимоги до боржників, у тому числі і за кредитним договором № 74/15-Ф.
ОСОБА_1 на підставі договору про дольову участь у будівництві житла від 07 липня 2005 року № 3671/07-05, укладеного з БКФ "Будінтех" у вигляді ТОВ, та акта приймання-передачі квартири від 03 вересня 2013 року набула первісне право власності на новозбудоване нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, площею 130,2 кв. м, право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_1 03 грудня 2013 року реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Рубан М. О.
З інформації, наданої Відділом державної реєстрації прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради на виконання ухвали суду про забезпечення доказів, вбачається, що власником квартири АДРЕСА_2 на сьогодні є ОСОБА_3, яка вказану квартиру придбала у ОСОБА_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ТОВ "ФК "Вектор Плюс" вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачено пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ТОВ "ФК "Вектор Плюс" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.