ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 377/49/23
провадження № 61-10373св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 23 січня 2023 року у складі судді Малишенко Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Писаної Т. О., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст подання
У січні 2023 року ОСОБА_1, заінтересована особа - Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області, звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Біла Церква та проживав разом з батьками по АДРЕСА_1 до переїзду 29 серпня 1990 року в м. Славутич Київської області, де наразі зареєстрований і проживає. Але з побутових причин та необізнаності батьків він не був зареєстрований за місцем фактичного проживання в м. Біла Церква після народження, хоча це місто було віднесено до зони посиленого радіологічного контролю. Встановлення факту проживання в цій зоні у певний період часу необхідно йому для того, щоб отримати посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, а саме надати документи для підтвердження свого проживання у зоні радіоактивного забруднення станом на 01 січня 1993 року не менше чотирьох років. Іншої можливості, окрім як у судовому порядку встановити факт проживання на території зони посиленого радіологічного контролю у вказаний період, у нього немає.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
- встановити факт його проживання за адресою: АДРЕСА_1, у період з 24 листопада 1987 року до 29 серпня 1990 року, яка входила до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона).
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 23 січня 2023 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовлено на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Відмовляючи у відкритті провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку вбачається спір про право на отримання пільгової пенсії, а це є адміністративним спором. Крім того норми законодавчих актів передбачають позасудовий порядок встановлення таких фактів і лише відмова відповідного органу в установленні факту, видачі посвідчення, довідки та інше може бути розглянута в судовому порядку з дотриманням юрисдикції спору.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 23 січня 2023 року змінено, виклавши її мотивувальну частину щодо підстав для відмови у відкритті провадження у редакції цієї постанови.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що законом передбачено позасудовий порядок встановлення юридичного факту, про який просить заявник. Відповідно, ОСОБА_1 має можливість одержати документ, що засвідчує факт проживання у місцевості, яка згідно з переліком населених пунктів, відноситься до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, звернувшись до органів державної влади та органів місцевого самоврядування саме в позасудовому порядку.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги заявника про встановлення факту проживання в певний час на території, яка згідно з переліком населених пунктів відноситься до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства, оскільки для встановлення таких фактів передбачений інший позасудовий порядок.
Між тим, із заявлених вимог не вбачається, що між заявником і заінтересованою особою як суб`єктом владних повноважень виник спір з приводу призначення заявнику пенсії, в тому числі на пільгових умовах, що передбачено статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження з підстав наявності спору про право, помилково застосував приписи частини четвертої статті 315 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції вважав, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у відкритті провадження у даній справі про встановлення факту, що має юридичне значення, проте помилився з мотивами такої відмови, у зв`язку із чим мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції змінив у редакції своєї постанови.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 23 січня 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року скасувати та направити справу до районного суду для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2023 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що при дослідженні питання про встановлення факту, що має юридичне значення, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що він іншої можливості отримати чи відновити документ не має. При цьому законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичного факту.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неповне з`ясування судами фактичних обставин справи, неповне дослідження та надання правової оцінки наявним у справі доказам, а також те, що висновки судів не відповідають обставинам справи. Зазначає, що просив встановити факт його місця проживання у певному місці та в певний час, що відповідає вимогам статті 315 ЦПК України. При цьому у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2020 року у справі № 320/1150/22 судом йому роз`яснено, що місцевими загальними судами розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку статті 315 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.