1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року

м. Київ

справа № 161/20807/18

провадження № 61-79св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Центр", ОСОБА_3,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2019 року, ухвалене у складі суддіОлексюка А. В., та постанову Волинського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Федонюк С. Ю., Данилюк В. А., Матвійчук Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Авто Центр", ОСОБА_3, про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів.

В обґрунтування позову вказував, що 13 вересня 2018 року ТОВ "Авто Центр" (комісіонер) та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 (комітент) укладено договір комісії № 296, відповідно до умов якого комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за винагороду від свого імені та за рахунок комітента реалізувати транспортний засіб "Шкода Октавія", 2003 року випуску, який є власністю комітента, за ціною 168 000 грн.

Цього ж дня на підставі укладеного ним та ТОВ "Авто Центр" договору

купівлі-продажу транспортного засобу № 296 він придбав транспортний засіб Шкода Октавія, 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, за ціною 168 000 грн.

18 вересня 2018 року під час реєстрації транспортного засобу в Генічеському територіальному сервісному центрі Херсонської області виявлено, що двигун № НОМЕР_2, який знаходиться у придбаному ним автомобілі, перебуває у розшуку Тернопільським відділом поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області з 19 травня 2008 року.

За таких обставин позивач вважав, що наявність у придбаному ним автомобілі двигуна, який перебуває в розшуку, є істотним недоліком придбаного ним транспортного засобу, оскільки таке вказує на те, що на цей двигун мають право треті особи, тому саме ОСОБА_2 є відповідальним за передачу комісіонеру на реалізацію автомобіля, двигун якого обтяжений арештом і перебуває в розшуку.

При цьому зазначав, що ОСОБА_2 добровільно повернути кошти або усунути істотні недоліки придбаного транспортного засобу своїми силами та за свій рахунок відмовився.

За таких обставин просив розірвати договір купівлі-продажу транспортного засобу № 296 від 13 вересня 2018 року та стягнути з ОСОБА_2 168 000 грн, сплачених за придбання автомобіля "Шкода Октавія", 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 . Також позивач просив відшкодувати сплачений ним судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2019 року позов задоволено частково.

Розірвано договір купівлі-продажу транспортного засобу № 296 від 13 вересня 2018 року.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 168 000 грн, сплачених за придбання автомобіля "Шкода Октавія", 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

У іншій частині позову відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 384,80 грн у відшкодування судового збору.

Задовольняючи вимогу ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу № 296 від 13 вересня 2018 року, суд першої інстанції виходив з того, що заміна двигуна в автомобілі на такий, що перебуває у розшуку, є істотним порушенням умов договору купівлі-продажу і є підставою для його розірвання.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 придбав автомобіль "Шкода Октавія", 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_3 . При цьому 30 вересня 2015 року на автомобілі ОСОБА_2 проведено заміну двигуна з номером НОМЕР_4 . При здійсненні реєстрації даного транспортного засобу виявлено, що автомобільний двигун перебуває у розшуку і вказане унеможливлює експлуатацію даного транспортного засобу.

Луцький міськрайонний суд Волинської області вважав, що заміна відповідачем двигуна на двигун, який перебуває у розшуку, є підставою для висновку про позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні спірного договору купівлі-продажу.

Суд першої інстанції вважав, що усунення цього недоліку можливе лише шляхом заміни двигуна на інший такої ж якості, що пов`язане з непропорційними витратами.

Постановою Волинського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2019 року - без змін.

З висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погодився з огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

25 грудня 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду

від 11 листопада 2019 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що застосування судами першої та апеляційної інстанцій статей 651 та 678 ЦК України як правових підстав для розірвання договору є взаємовиключним.

На думку заявника, ОСОБА_1 не доведено наявності істотних порушень якості товару та завдання йому майнової шкоди.

Також підставою для скасування судових рішень зазначає ненадання ОСОБА_1 доказів неможливості проведення державної реєстрації автомобіля.

Крім того, заявник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу - довідки № 15082/03/38-2018 від 14 листопада 2018 року.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що транспортний засіб "Шкода Октавія", 2003 року випуску, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6, з 12 жовтня 2012 року зареєстрований за ОСОБА_2 .

30 вересня 2015 року ОСОБА_2 перереєстровано транспортний засіб у зв`язку з переобладнанням без заміни номерних агрегатів. Під час перереєстрації замінено вид палива з "бензин" на "бензин або газ"; значення об`єму двигуна змінено з 1 800 см3 на 1 600 см3; значення номеру двигуна змінено з НОМЕР_6 на НОМЕР_2.

Встановлено, що транспортний засіб підлягав огляду фахівцями експертної служби Міністерства внутрішніх справ, проте ОСОБА_2 у сервісний центр для подальшої реєстрації з документами, на підставі яких внесено відомості, не звертався.

Судами попередніх інстанцій також установлено, що нотаріально посвідченою довіреністю від 2 березня 2016 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 бути його представником щодо вирішення питань, пов`язаних з відчуженням (продажем або обміном) належного йому на праві власності автомобіля.

13 вересня 2018 року ТОВ "Авто Центр" та ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 укладено договір комісії № 296, відповідно до умов якого комісіонер зобов`язався за дорученням комітента за винагороду від свого імені та за рахунок комітента реалізувати транспортний засіб "Шкода Октавія", 2003 року випуску, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_5, який є власністю комітента, за ціною 168 000,00 грн. Комітент, у свою чергу, гарантував, що автомобіль належить йому на праві власності, майно не обтяжене і не перебуває під арештом чи у розшуку, нікому не продано, документи на дане майно є справжніми, комплектація, номерні агрегати відповідають реєстраційним документам і не змінювались, всі претензії від покупця з вказаних питань приймає на себе.

За результатами огляду автомобіля "Шкода Октавія", 2003 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_5, 13 вересня 2018 року ТОВ "Авто Центр" складено акт № 7450/18/000336, відповідно до якого ідентифікаційні номери складових частин транспортного засобу відповідають номерам, зазначеним у товарно-супровідній документації на транспортний засіб.

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 56896984

від 13 вересня 2018 року обтяження щодо автомобіля відсутнє.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13 вересня 2018 року ТОВ "Авто Центр" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 296, відповідно до умов якого ОСОБА_1 придбав автомобіль "Шкода Октавія", 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_4, за ціною 168 000 грн.

18 вересня 2018 року під час здійснення реєстрації транспортного засобу в Генічеському територіальному сервісному центрі Херсонської області виявлено, що двигун, яким укомплектований придбаний позивачем автомобіль, перебуває в розшуку Тернопільським відділом поліції Головного управління Національної поліції у Тернопільській області з 19 травня 2008 року, що судами першої та апеляційної інстанції встановлено на підставі довідки № 15082/03/38-2018 від 14 листопада 2018 року.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 липня 2019 року та постанову Волинського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України

від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.

Як на правову підставу для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 посилався на частину другу статті 651 ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати сторона від виконання договору.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (частина п`ята статті 653 ЦК України).


................
Перейти до повного тексту