ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 539/5299/21
провадження № 61-12807св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - фермерське господарство "Окіпське",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Лубенська районна державна адміністрація Полтавської області Центр надання адміністративних послуг,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в інтересах яких діє адвокат Іванченко Олександр Олексійович, на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, у складі судді Алтухової О. С.,
від 24 січня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Дряниці Ю. В., Карпушина Г. Л., від 27 липня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до фермерського господарства "Окіпське" (далі - ФГ "Окіпське"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Лубенська районна державна адміністрація Полтавської області Центр надання адміністративних послуг, про скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на праві приватної власності ОСОБА_1 належить земельна ділянка з кадастровим номером 5322885400:04:008:0248, а ОСОБА_2 - земельна ділянка з кадастровим номером 5322885400:04:008:0249, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
3. 01 червня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали з
ФГ "Окіпське" договори оренди вказаних земельних ділянок.
4. Пунктом 31 договорів оренди обов`язком відповідача, як орендаря, було передбачено протягом 5 робочих днів з дня підписання договору сторонами звернутися до реєстраційної служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області для реєстрації права оренди. Проте, відповідач цього обов`язку у вказаний термін не виконав.
5. 03 листопада 2014 року позивачі видали довіреності, якими уповноважили ОСОБА_3 на вчинення дій щодо реєстрації речового права на їх земельні ділянки. Довіреності були дійсними до 03 грудня 2014 року.
6. 12 січня 2017 року позивачам стало відомо, що 11 грудня 2014 року на підставі заяв ОСОБА_3 реєстраційною службою Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області було проведено державну реєстрацію права оренди за відповідачем на належні позивачам земельні ділянки.
7. Тобто, державна реєстрація права оренди була проведена на підставі нечинних довіреностей. При цьому, відповідач протиправно збільшив термін дії договорів оренди землі на 2 роки 6 місяців та 11 днів.
8. Крім того, навесні 2017 року відповідач видав позивачам технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж спірних земельних ділянок, розроблену без їх відома та дозволу.
9. З огляду на те, що договори оренди землі підлягали державній реєстрації, яка була проведена на підставі недійсних довіреностей, позивачі вважали, що спірні договори не набрали чинності (не є укладеними), а тому у відповідача не виникло право оренди належних їм земельних ділянок.
10. Посилаючись на викладене, позивачі просили суд:
- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, площею 2,63 га, кадастровий номер 5322885400:04:008:0248, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ "Окіпське", зареєстрованого 11 грудня 2014 року реєстраційною службою Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області (номер запису про інше речове право 8042750);
- скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, площею 2,35 га, кадастровий номер 5322885400:04:008:0249, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ "Окіпське", зареєстрованого 11 грудня 2014 року реєстраційною службою Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області (номер запису про інше речове право 8042507);
- зобов`язати ФГ "Окіпське" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,63 га, кадастровий номер 5322885400:04:008:0248, згідно акту прийому-передачі;
- зобов`язати ФГ "Окіпське" повернути ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2,35 га, кадастровий номер 5322885400:04:008:0249, згідно акту прийому-передачі.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
11. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області
від 24 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
12. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, які є дійсними і набрали чинності, що встановлено судовими рішеннями, та зобов`язання їх повернення суперечить попередній поведінці позивачів, які
01 червня 2012 року уклали договори з відповідачем на строк 20 років і отримували плату за користування землею, починаючи із 2012 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Іванченко О. О. просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. 23 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Іванченко О. О. подав касаційну скаргу на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 січня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2023 року у справі № 539/5299/21.
15. Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які у вересні 2023 року надійшли до Верховного Суду.
16. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Підставою касаційного оскарження судових рішень представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Іванченко О. О. вказує те, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 322/1/17, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц,
від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, у постановах Верховного Суду України від 07 червня 2017 року у справі № 634/769/15-ц, від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц, від 19 лютого 2014 року у справі
№ 0426/14068/2012, від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц,
від 20 травня 2014 року у справі № 64/366-10, від 18 травня 2016 року у справі № 922/51/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
18. Зазначає, що відповідно до умов договорів оренди землі від 01 червня
2012 року право оренди виникає в орендаря з моменту державної реєстрації цього права, яка мала бути проведена упродовж 5 робочих днів, натомість відповідне право було зареєстровано більш ніж через 2 роки (11 грудня
2014 року).
19. Наголошує, що із 01 січня 2013 року відповідач не може зареєструвати договори оренди землі, а оскільки до цієї дати не було здійснено державної реєстрації договорів, відповідач не набув прав орендаря за цими правочинами.
20. Вважає, що судами попередніх інстанцій помилково враховані обставини справи № 539/1449/17, оскільки у цій справі було відмовлено у визнанні договорів оренди землі недійсними з огляду на те, що відсутність державної реєстрації таких договорів не є підставою для визнання їх недійсними. Тоді як у розглядуваній справі позивачі через відсутність державної реєстрації договорів оренди землі наполягали на тому, що відповідач не набув прав орендаря та безпідставно користується спірними земельними ділянками.
21. Зауважує, що судами попередніх інстанцій не було надано оцінки доводам позивачів, зокрема з приводу того, що державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі, а тому не може впливати на момент набрання чинності договорами оренди землі.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Обставини справи, встановлені судами
22. ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 2,63 га, кадастровий номер 5322885400:04:008:0248, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
23. ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 2,35 га, кадастровий номер 5322885400:04:008:0249, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
24. 01 червня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені договори оренди вищевказаних земельних ділянок із ФГ "Окіпське".
25. Відповідно до пунктів 1, 8 договорів оренди, позивачі передали відповідачу в оренду вказані земельні ділянки в строкове платне користування, без зміни їх цільового використання строком на 20 років. Право оренди виникає в орендаря з моменту державної реєстрації цього права.
26. Пунктами 31 договорів оренди передбачені обов`язки орендаря, зокрема протягом 5 робочих днів із дня підписання договору сторонами звернутися до реєстраційної служби Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області для реєстрації права оренди земельної ділянки.
27. За змістом пунктів 41 договорів оренди, вони набирають чинності після підписання сторонами.
28. 03 листопада 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були видані нотаріально посвідчені довіреності, якими вони уповноважили ОСОБА_3 на вчинення дій щодо реєстрації речового права на спірні земельні ділянки. Довіреності видані на три місяці і дійсні до 03 грудня 2014 року.
29. 11 грудня 2014 року на підставі заяв ОСОБА_3 реєстраційною службою Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області проведено державну реєстрацію права оренди за відповідачем на земельну ділянку площею 2,63 га, кадастровий номер 5322885400:04:008:0248 (номер запису про інше речове право: 8042750) та земельну ділянку, площею 2,35 га, кадастровий номер: 5322885400:04:008:0249 (номер запису про інше речове право: 8042507).
30. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області
від 19 жовтня 2017 року, залишеним без змін постановами Апеляційного суду Полтавської області від 19 грудня 2017 року та Верховного Суду від 03 травня 2018 року, у справі № 539/1449/17 відмовлено у задоволенні позову
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ФГ "Окіпське" про визнання договорів оренди землі недійсними.
31. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області
від 19 жовтня 2017 року у справі № 539/1449/17 встановлено, що державну реєстрацію договорів оренди землі здійснено 18 листопада 2014 року, а впродовж 2014-2016 років відповідач нараховував позивачам орендну плату відповідно до умов договорів, з врахуванням зміни грошової оцінки землі.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
32. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
33. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
34. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
35. Відповідно до частини першої статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.