ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 201/7527/22
провадження № 61-10650св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2,
відповідач - Дніпровська міська рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки та піклування в особі Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу неповнолітньої ОСОБА_1, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2, подану адвокатом Скибою Віталієм Володимировичем, на рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 02 березня 2023 року у складі судді Батманової В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2023 року
у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Барильської А. П., Максюти Ж. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю.
2. Позов обґрунтований тим, що відповідно до ордера на житлове приміщення № 04 серії А виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів від 03 червня 1997 року, ОСОБА_3, надано право на зайняття квартири АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира) сім`єю
із 4-х чоловік: ОСОБА_3 - наймач (батько позивачки);
ОСОБА_4 - дружина (мати позивачки); ОСОБА_2 - син (брат позивачки); ОСОБА_5 - син. Вказаний ордер виданий на підставі списку працівників Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2" (далі - ВАТ "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2"), затвердженого рішенням АНД РВК від 05 травня 1997 року № 143.
3. Згідно зі свідоцтвом від 25 листопада 1998 року про право власності, спірна квартира належала на праві колективної власності
ВАТ "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2".
4. ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрована
у вказаній квартирі із 15 липня 2008 року.
5. Батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а мати -
ІНФОРМАЦІЯ_3 .
6. Згідно з розпорядженнями Голови адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради від 21 лютого 2022 року № 31-р та від 15 березня 2022 року № 36-р ОСОБА_1 надано статус дитини-сироти, а її опікуном призначено брата - ОСОБА_2, 1992 року народження.
7. ОСОБА_2 вважав, що сестра отримала квартиру за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для набуття права власності та оскільки вона володіє квартирою із 15 липня 2008 року добросовісно, відкрито, безперервно та безтитульно, тому у неї виникло право власності за набувальною давністю.
8. Посилаючись на викладене, ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_1, просив суд визнати за останньоюправо власності на квартиру АДРЕСА_2 за набувальною давністю.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
9. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 02 березня 2023 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2023 року, у позові відмовлено.
10. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1, як член сім`ї наймача, із 2008 року користувалась квартирою належною
ВАТ "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2 на праві колективної власності, тому відсутні такі умови для набуття права власності за набувальною давністю як добросовісність та безтитульність володіння. Сам по собі факт проживання та реєстрації ОСОБА_1 у квартирі не може бути законною підставою для визнання за нею права власності на це майно за набувальною давністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
12. У липні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2, через адвоката Скибу В. В., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 02 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2023 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які
у вересні 2023 року надійшли до Верховного Суду.
14. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Верховного Суду від 02 листопада 2023 року, у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_6, суддею доповідачем у справі визначено суддю
Шиповича В. В.
15. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
16. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17, Верховного Суду
від 28 квітня 2020 року у справі № 552/1354/18, від 19 травня 2021 року
у справі № 937/10434/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
17. Крім того вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 344 ЦК України у ситуації, коли новонароджена дитина добросовісно заволоділа майном, з моменту народження зареєстрована
у житловому приміщенні, але з огляду на вік не могла знати про відсутність підстав для заволодіння квартирою (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
18. Також вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України), оскільки суди не надали оцінку показанням свідка ОСОБА_2 про те, що його сестра з моменту народження, більше 10 років, добросовісно безперервно та відкрито володіє квартирою, в іншому житлі з моменту народження та до цього часу ніколи не проживала, а на квартиру окрім неї ніхто не претендує.
19. Вважає, що суди, стверджуючи, що позивачка могла приватизувати квартиру, не вказали у який спосіб має відбутися приватизація, оскільки квартира на момент народження ОСОБА_1 вже належала на праві власності ВАТ "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2".
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
Обставини справи, встановлені судами
20. Відповідно до ордера на житлове приміщення № 04 серії А виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів від 03 червня
1997 року, ОСОБА_3, надано право на зайняття квартири
АДРЕСА_1 сім`єю із 4-х чоловік: ОСОБА_3 - наймач (батько позивача); ОСОБА_4 - дружина (мати позивача); ОСОБА_2 - син (брат позивача); ОСОБА_5 - син.
21. Вказаний ордер виданий на підставі списку працівників
ВАТ "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2", затвердженого рішенням
АНД РВК №143 від 05 травня 1997 року.
22. Відповідно до свідоцтва від 25 листопада 1998 року про право власності, квартира АДРЕСА_2 належить ВАТ "Дніпропетровський хлібокомбінат № 2" на праві колективної власності.
23. ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрована
у спірній квартирі з 15 липня 2008 року.
24. Батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а мати -
ІНФОРМАЦІЯ_3 .
25. Відповідно до розпорядження Голови адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради від 21 лютого 2022 року № 31-р ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_4 надано статус дитини-сироти.
26. Згідно з розпорядженням Голови адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради від 15 березня 2022 № 36-р призначено
ОСОБА_2, 1992 року народження, опікуном ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 . Визначено місце проживання ОСОБА_1 за місцем проживання опікуна ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 .
27. Відповідно до довідки № 6168 про склад сім`ї або зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані:
ОСОБА_5, 1984 року народження як син наймача із 09 серпня 1984 року; ОСОБА_2, 1992 року народження як син наймача із 18 серпня 2008 року, ОСОБА_1, 2008 року народження як дочка наймача із 15 липня
2008 року.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
28. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
29. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
30. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.