ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/1341/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жайворонок Т. Є. - головуючого, Ємця А. А., Колос І. Б.,
за участю
секретаря судового засідання - Іщука В. В.,
представників:
позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ?Будінвест?" - не з`явився,
відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами ?Фінекс-Капітал?", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ?Будінвест?"
про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ?Будінвест?"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами ?Фінекс-Капітал?", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1,
про визнання відсутнім права іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.09.2023 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ?Будінвест?" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами ?Фінекс-Капітал?", що діє від власного імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Стаксель" (далі - відповідач), за участю третьої особи, про визнання відсутнім права іпотеки у відповідача на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності позивачу, яке виникло на підставі іпотечного договору від 06.12.2019 № 23019/ЮКР/0-І-1/02-1.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 04.10.2023 заяву позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 40 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В решті - відмовлено.
Постановами Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 рішення суду першої інстанції від 13.09.2023 та додаткове рішення цього ж суду від 04.10.2023 залишено без змін.
Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 заяву позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В решті - відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з додатковим рішенням місцевого господарського суду від 04.10.2023, з постановою апеляційного суду від 12.12.2023, якою залишено без змін вказане рішення, та з додатковою постановою суду апеляційної інстанції від 09.01.2024, звернувся до Верховного Суду із касаційними скаргами.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 13.09.2023 по суті спору, з постановою апеляційного суду від 12.12.2023, якою залишено без змін це рішення, та з додатковою постановою апеляційного суду від 09.01.2024, також подав до Верховного Суду касаційні скарги.
31.01.2024 позивач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу відповідача на рішенням суду першої інстанції від 13.09.2023 та постанову апеляційного суду від 12.12.2023, в якому, серед іншого, просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн за участь у розгляді справи у Верховному Суді, навівши таким чином попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат та зазначивши, що докази на підтвердження заявленого розміру судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів з дня ухвалення постанови Судом.
Постановою Верховного Суду від 29.02.2024 касаційні скарги позивача та відповідача залишено без задоволення, а прийняті у справі рішення від 13.09.2023 та додаткове рішення від 04.10.2023 суду першої інстанції, постанови апеляційного суду від 12.12.2023 та додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 09.01.2024 - без змін.
04.03.2024 (у межах п`ятиденного строку після ухвалення постанови) від позивача до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додатково рішення про стягнення з відповідача 100 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу за ведення господарської справи в суді касаційної інстанції.
До вказаної заяви позивач надав: договір про надання професійної правничої допомоги від 23.02.2021, укладений між Адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Мельник і Квашин" та позивачем, з додатковими угодами до нього від 09.02.2022, від 31.01.2024, і актом виконаних робіт від 29.02.2024; ордер адвоката Кузнєцової А. А. на надання правничої (правової) допомоги від 07.04.2023 серії АХ № 1117476; свідоцтво Кузнєцової А. А. про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.05.2020 серії ДН № 5796; докази надсилання заяви позивача з додатками на адресу відповідача та третьої особи.
11.03.2024 до Верховного Суду надійшла заява про зменшення витрат на правничу допомогу, в якій відповідач просить відмовити позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн, посилаючись на те, що супроводження справи в суді касаційної інстанції адвокатом позивача не є складним; на стадії касаційного оскарження судових рішень всі обставини справи відомі адвокату і не потребують додаткового вивчення доказів; адвокатом фактично було складено лише відзив на касаційну скаргу відповідача, який за змістом повторює оскаржувані судові рішення та відзив на позовну заяву; розгляд справи у касаційному суді не був занадто тривалим (відбулось лише два судових засідання); заявлені витрати у розмірі 100 000, 00 грн є не співмірними із ціною позову, оскільки спір у даній справі є немайновим; позивачем не надано розрахунку витрат з надання професійної правничої допомоги із детальним описом робіт.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи заяви позивача, додані до неї документи, заперечення відповідача проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, Верховний Суд вважає, що заява позивача підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення, зокрема, для вирішення питання про судові витрати.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до ст. 19 якого видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України), практична реалізація якої відбувається у такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
У ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Ці витрати підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з цим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).