ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/992/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 (колегія суддів у складі: Кравчук Н.М. - головуючий, Гриців В.М., Зварич О.В.)
та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2023 (суддя Неверовська Л.М.)
та додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2023 (суддя Неверовська Л.М.)
за скаргою Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО"
на дії та бездіяльність приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича
у справі №909/992/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"
про стягнення страхового відшкодування в сумі 4844,19 грн,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад вимог скарги
1. У серпні 2023 року Акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГО" (далі - АТ "СК "ІНГО") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою в порядку ст. 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) про визнання дій приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича незаконними та зобов`язання приватного виконавця повернути невикористані кошти авансового внеску в сумі 3754,50 грн відповідно до платіжної інструкції №16808 від 21.10.2020 на рахунок стягувача.
2. Скарга мотивована тим, що АТ "СК "ІНГО" пред`явило виконавчий документ на примусове виконання рішення господарського суду у даній справі до приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича та на рахунок приватного виконавця сплатило авансовий внесок в сумі 3754,50 грн.
3. Скаржник зазначає, що 23.11.2020 приватний виконавець Солонько Микола Миколайович повернув наказ від 10.12.2019 у справі №909/992/19 стягувачу без прийняття до виконання, однак згідно з вимогами абзацу 13 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" не повернув стягувачу авансовий внесок.
4. 25.08.2023 від приватного виконавця Солонька Миколи Миколайовича до господарського суду надійшли заперечення на скаргу на дії/бездіяльність приватного виконавця, в яких останній, крім заперечень щодо суті скарги, зазначив про те, що скарга на дії приватного виконавця подана майже через три роки після повернення стягувачу виконавчого документа та майже через рік після подання стягувачем заяви приватному виконавцю про повернення коштів, що свідчить про пропущення встановленого чинним законодавством України строку на оскарження дій приватного виконавця.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2019 у справі №909/992/19 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" 4844,19 грн страхового відшкодування та 1921,00 грн судового збору.
6. 10.12.2019 Господарський суд Івано-Франківської області видав відповідний наказ на виконання зазначеного судового рішення.
7. 04.05.2020 між приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солонько Миколою Миколайовичем та АТ "СК "ІНГО" укладено договір про додаткову винагороду приватного виконавця.
8. Згідно з умовами даного договору стягувач доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання у межах повноважень і у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства Юстиції України №512/5 віл 02.04.2012, іншими нормативно-правовими актами, за заявами стягувача зобов`язаний здійснити заходи (надалі - послуги), спрямовані на примусове виконання виконавчих документів, за додаткову винагороду приватного виконавця (п. 1.1 договору).
9. Стягувач зобов`язується прийняти надані приватним виконавцем послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених договором (п. 1.3 договору).
10. Оплата належної виконавцю додаткової винагороди здійснюється стягувачем шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця для зарахування винагороди (п. 3.2 договору).
11. Сторони домовилися, що стягувач сплачує додаткову винагороду виконавця на підставі рахунку-фактури, який є актом виконаних робіт та наданих послуг (п. 3.3 договору).
12. Кошти, які надійшли на рахунок виконавця для зарахування винагороди, поверненню виконавцем не підлягають. Після сплати додаткової винагороди виконавцю на рахунок для зарахування винагороди, стягувач претензій щодо виконаних робіт та обсягу наданих послуг виконавцем немає (п. 3.4 договору).
13. Витрати (авансування витрат, додаткове авансування витрат), які можуть виникнути в рамках даного договору і які безпосередньо пов`язані з предметом договору, не відносяться до складу додаткової винагороди виконавця і оплачуються стягувачем окремо і самостійно (п. 3.5 договору).
14. На виконання умов вказаного договору про додаткову винагороду приватного виконавця від 04.05.2020, приватним виконавцем Солонько М.М. було виставлено стягувачу рахунок-фактуру №21-10/2020-1 від 21.10.2020 на суму 3754,50 грн, з найменуванням (товари, роботи, послуги) - додаткова винагорода за виконання наказу №909/992/19 від 10.12.2019 Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення з ПрАТ "СК "Галицька" на користь стягувача боргу.
15. АТ "СК "ІНГО" згідно з платіжною інструкцією №16808 від 21.10.2020 сплачено 3754,50 грн. В рядку призначення платежу в цій платіжній інструкції зазначено: за виконання наказу №909/992/19 від 10.12.2019 Господарського суду про стягнення з СК "Галицька" на користь СК "Інго" боргу.
16. 23.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Солоньком Миколою Миколайовичем повернуто судовий наказ №909/992/19 від 10.12.2019 Господарського суду Івано-Франківської області стягувачу на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" (виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю), про що винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
17. Як зазначає скаржник, 28.11.2022 ним направлено заяву про повернення авансового внеску на підставі абзацу 13 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" приватному виконавцю Солонько М.М. Однак, кошти авансового внеску до цього часу не повернуто, письмової відповіді на звернення про повернення авансового внеску приватним виконавцем не надано.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
18. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2023 у задоволенні скарги АТ "СК "ІНГО" на дії та бездіяльність приватного виконавця відмовлено.
19. Ухвала мотивована тим, що між приватним виконавцем та скаржником наявні цивільно-правові відносини, що виникли на підставі договору про додаткову винагороду приватного виконавця від 04.05.2020. Умовами даного договору передбачено умови та порядок оплати вартості додаткової винагороди приватному виконавцю.
20. Господарський суд першої інстанції виходив з того, що наявність вказаного договору від 04.05.2020, а також виставленого приватним виконавцем страховій компанії рахунку-фактури на оплату додаткової винагороди, та його оплата товариством свідчать про те, що сплачені 3754,50 грн згідно з платіжною інструкцією №16808 від 21.10.2020 грошові кошти не є авансовими внесками в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", а є оплатою додаткової винагороди за договором про додаткову винагороду приватного виконавця від 04.05.2020.
21. У зв`язку з викладеним, господарський суд зазначив, що вимоги скаржника випливають з цивільно-правових відносин, що виникли між сторонами на підставі договору про додаткову винагороду приватного виконавця від 04.05.2020 і сплачені кошти не є авансовим внеском, а тому в задоволенні скарги на дії приватного виконавця слід відмовити.
22. Крім того, в ухвалі господарський суд з посиланням на ст. 341 ГПК України зауважив, що скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця з пропуском встановленого чинним законодавством України строку на оскарження дій приватного виконавця.
23. Додатковою ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2023 частково задоволено заяву приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонька М.М. про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з страхової компанії на користь приватного виконавця 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог заяви відмовлено.
24. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2023 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2023 та додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2023 залишено без змін.
25. Постанова мотивована тим, що господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в задоволенні скарги АТ "СК "ІНГО" на дії та бездіяльність приватного виконавця слід відмовити.
26. Також господарський суд апеляційної інстанції зауважив, що суд першої інстанції врахував обґрунтованість та розумність визначення розміру витрат на правничу допомогу у контексті обсягу наданих юридичних послуг та встановив, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, а також вартістю заявлених до повернення невикористаних коштів авансового внеску (в сумі 3754,50 грн), наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг. Зважаючи на характер спору, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, час, витрачений ним на виконання робіт, господарський суд апеляційної інстанції констатував наявність правових підстав для часткового задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Солонько М.М. та покладення на АТ "СК "ІНГО" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
27. АТ "СК "ІНГО" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2023, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2023, додаткову ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2023 про ухвалення додаткового рішення, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
28. Скаржник зазначає про порушення господарськими судами норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 14, 76, 78, ч. 8 ст. 129 ГПК України та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема, ч. 4 ст. 4 "Про виконавче провадження".
29. На думку скаржника, угода між приватним виконавцем і стягувачем може бути укладена тільки у випадку одночасного винесення постанови про відкриття виконавчого провадження разом з постановою про стягнення основної винагороди, тоді як виконавче провадження відкрито не було.
30. Також скаржник у касаційній скарзі зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зокрема, вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення, не врахував висновки Верховного Суду щодо розгляду заяви про стягнення витрат на правову допомогу, викладені у постанові від 26.07.2023 у справі №160/16902/20 та в ухвалі від 09.11.2023 у справі №921/357/20.
31. Водночас скаржник у касаційній скарзі зазначає обставини, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України і вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
32. Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшли.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
33. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду скарги на дії/бездіяльність приватного виконавця щодо неповернення авансових внесків, сплачених на підставі договору про додаткову винагороду за виконання наказу, а також щодо постановлення додаткової ухвали про розподіл судових витрат на правничу допомогу.
34. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у ч. 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Відповідно до змісту ухвали господарського суду, яка залишена без змін постановою господарського суду апеляційної інстанції, остання містить взаємовиключні висновки щодо відмови у задоволенні скарги на дії та бездіяльність приватного виконавця. Так, в ухвалі зазначено: 1) вимоги скаржника випливають з цивільно-правових відносин, що виникли між сторонами на підставі договору про додаткову винагороду приватного виконавця і сплачені кошти не є авансовим внеском, а тому в задоволенні скарги на дії приватного виконавця слід відмовити, а також те, що 2) скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця з пропуском встановленого ст. 341 ГПК України строку на оскарження дій приватного виконавця.