ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2024 року
м. Київ
справа №317/508/22
адміністративне провадження № К/990/22243/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Енергетичної митниці на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 (постановлену у складі: головуючого судді Головко О.В., суддів: Ясенової Т.І., Суховарової А.В.) у справі №317/508/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Енергетичної митниці Державної митної служби України про скасування постанови по справі про порушення митних правил від 15.02.2022 №0090/90300/21,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Енергетичної митниці Державної митної служби України (далі - митний орган, відповідач), в якому просив скасувати постанову по справі про порушення митних правил від 15.02.2022 №0090/90300/21.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 13.06.2022 відкрито провадження за вказаним позовом та призначено справу №317/508/22 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін з урахуванням особливостей, визначених статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України для провадження у спорах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 16.02.2023 позов задоволено частково, скасовано постанову по справі про порушення митних правил від 15.02.2022 №0090/90300/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною 4 статті 470 Митного кодексу України, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, вирішено надіслати вказану справу про порушення митних правил на новий розгляд до Енергетичної митниці Державної митної служби, а в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Зазначене судове рішення ухвалено у відкритому судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, за участі представників учасників справи, зі складанням його повного тексту 21.02.2023 (який оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23.02.2023). Копія вказаного рішення суду першої інстанції від 16.02.2023 була надіслана судом відповідачу 08.03.2023 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 66 . Проте дане внутрішнє поштове відправлення 20.03.2023 повернулося неврученим адресату з причини відсутності останнього за вказаною адресою.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Енергетична митниця 19.04.2023 подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16.02.2023 та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позову, а також клопотала про поновлення строку апеляційного оскарження й відстрочення сплати судового збору. Зокрема, в обгрунтування першого клопотання зазначила, що копію оскаржуваного судового рішення митний орган отримав лише 12.04.2023, що зумовило пропуск звернення із цією апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції. На підтвердження наведеної обставини відповідач долучив до матеріалів апеляційної скарги копію першої сторінки оскаржуваного судового рішення від 16.02.2023 з відбитком вхідного штампу канцелярії митниці із зазначеними на ньому реєстраційним номером і датою " 12.04.2023".
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.05.2023, визнавши неповажними наведені митним органом підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у задоволенні вказаних вище клопотань, й відповідно залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху навести інші поважні підстави пропуску строку звернення, а також надати письмові пояснення із зазначенням обставин отримання копії рішення суду першої інстанції (із підтвердженням таких належними доказами), документ про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали від 12.05.2023 відповідач подав до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків, до якої долучив платіжну інструкцію від 15.05.2023 №225 про сплату судового збору у відповідному розмірі, копію наказу Енергетичної митниці від 13.03.2023 №57-о про звільнення з посади одного зі своїх працівників - ОСОБА_2 . При цьому в тексті даної заяви заявник пояснив, що копія рішення від 16.02.2023 як така від Запорізького районного суду Запорізької області до Енергетичної митниці не надходила, оскільки суд надіслав зазначене судове рішення відповідачу засобами поштового зв`язку за неналежною адресою (а саме не на повідомлену представником відповідача у поданих процесуальних документах адресу місцезнаходження - м. Київ, вул. Світлицького, 28 А, а на іншу - м. Київ, вул. Саксаганського, 66). На адресу ж електронної пошти (яка також була доведена до відома суду) копія оскаржуваного судового рішення не направлялася. В той же час працівник Енергетичної митниці ОСОБА_2, який представляв інтереси митного органу у даній справі в суді першої інстанції та був присутній у судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення від 16.02.2023, з невідомих причин апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції у десятиденний строк з дня проголошення скороченого рішення суду не подав та у подальшому 20.03.2023 був звільнений з посади. Як наслідок про зміст рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16.02.2023 відповідачу стало відомо лише 12.04.2023 за результатами проведеного моніторингу відомостей у реєстрах щодо судових справ, представництво в яких здійснював вказаний працівників.
Розглянувши по суті вказану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні такої та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Енергетичної митниці, про що постановив ухвалу від 01.06.2023.
Мотивуючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції зауважив, що оскаржуване рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16.02.2023 прийняте у справі, яка розглянута за правилами, встановленими статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи те, що представник відповідача був присутній при проголошенні скороченого рішення суду, то Енергетична митниця мала бути обізнана щодо результату розгляду справи та, як наслідок, про необхідність оскарження судового рішення до суду апеляційної інстанції упродовж десяти днів з дня його проголошення. Разом з тим, із цією апеляційною скаргою митний орган звернувся лише 19.04.2023, не надавши при цьому належні документальні докази щодо вчинення ним дій, спрямованих на отримання повного тексту рішення в суді першої інстанції, та одержання копії оскаржуваного судового рішення саме 12.04.2023. Також митний орган не пояснив причини, які завадили йому ознайомитися із повним текстом рішення від 16.02.2023, оприлюдненим 23.02.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З огляду на викладене у сукупності Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення через обставину неналежного виконання одним із працівників заявника обов`язків щодо представництва інтересів в судах.
Не погодившись із ухвалою від 01.06.2023, Енергетична митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила її скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду. В обгрунтування доводів касаційної скарги зазначила про неврахування судом попередньої інстанції того факту, що Запорізький районний суд Запорізької області не виконав вимоги статей 251, 286 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вручення відповідачу повного тексту рішення від 16.02.2023 (а саме надіслав судове рішення поштою за неправильною адресою, внаслідок чого таке повернулося неврученим з причини, що не залежала від відповідача). В той же час у розумінні норм частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України митний орган має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення з огляду на обставину невручення йому судом повного тексту цього судового рішення.
Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.
Так, забезпечення права на апеляційний перегляд справи згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
За змістом статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
Частинами другою, третьою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
В той же час особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. Зокрема, за змістом норм частин першої, четвертої і п`ятої цієї статті Кодексу (у редакції, чинній на момент прийняття рішення суду першої інстанції) адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.