ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2024 року
м. Київ
справа № 158/2468/22
провадження № 51-4709км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 березня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 07 липня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022035590000284, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 03 березня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 130 годин.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 19 жовтня 2022 року близько 10 години 50 хвилин, перебуваючи на вул. Степана Бандери (раніше вул. Кузнєцова) у м. Ківерці Волинської області, біля будівлі Ківерцівського районного суду Волинської області, діючи умисно, під час словесного конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс не менше трьох ударів кулаками рук в ділянку голови та обличчя свого рідного брата ОСОБА_7, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу та дрібних ранок під слизовою оболонкою верхньої губи справа, слабковиражених внутрішньо-шкірних крововиливів в потиличній ділянці та в лівій скронево-тім`яній ділянці голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 07 липня 2023 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, зазначаючи про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Аргументуючи свою позицію, зазначає, що матеріали кримінального провадження не містять фактичних даних про отримання потерпілим легких тілесних ушкоджень у день коли відбулась подія кримінального правопорушення.
У той же час, акцентує увагу на тому, що місцевий суд не звернув уваги на наявність іншого кримінального провадження, відкритого за фактом нанесення йому потерпілим ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. На думку засудженого, ця обставина підтверджує його версію про перебування у стані необхідної оборони.
Крім цього, засуджений ОСОБА_6 стверджує, що слідчий експеримент є недопустимим доказом, оскільки був проведений не на місці події.
Також, вважає, що місцевий суд порушив його право на захист, оскільки безпідставно задовольнив клопотання прокурора про відвід його захисника ОСОБА_8 .
В свою чергу апеляційний суд на зазначені порушення уваги не звернув, не надав вмотивованих відповідей на усі доводи його апеляційної скарги та постановив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_6 підтримав доводи, наведені в касаційній скарзі, та просив скасувати згадані судові рішення і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор ОСОБА_5 просив залишити судові рішення щодо ОСОБА_6 без зміни як законні, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви Суду
За змістом ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, при цьому він перевіряє правильність застосування цими судами норм матеріального і процесуального права та правової оцінки, з огляду на ті фактичні обставини справи, які встановлені й визнані доведеними судами першої та апеляційної інстанцій (судами факту).
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Фактичні обставини даного кримінального провадження були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій і вони перегляду в касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, перевірявся апеляційним судом, який не знайшов підстав для скасування обвинувального вироку.
Суди, оцінивши докази у справі як окремо так і в їх сукупності, дійшли переконливого висновку, що пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення доведене, його діям надано правильну юридичну оцінку, а вчинене ним слід кваліфікувати як умисне легке тілесне ушкодження.
При цьому суди обґрунтовано відхилили версію обвинуваченого, згідно з якою він захищався від нападу потерпілого ОСОБА_7 і саме тому його дії підпадали під ознаки необхідної оборони.
Так, за приписами ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.