ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2024 року
м. Київ
справа № 183/9048/21
провадження № 51-3361км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041350000272, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сурсько-Михайлівка Солонянського району Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього ряд обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ТзОВ "МІЛЛЕНІУМ" про відшкодування моральної шкоди та стягнуто на його користь 200 000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди та 1800 гривень - у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Також суд прийняв рішення щодо розподілу процесуальних витрат і долі речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 27 травня 2021 року приблизно о 09:50, керуючи технічно справним автомобілем марки "DAF 95 XF 430", д.н.з. НОМЕР_1, з напівпричепом Н/ПР-цистерна-Е, д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись зі швидкістю приблизно 50 км/год по автодорозі М-04 "Знам`янка-Луганськ-Ізварине" Новомосковського району Дніпропетровської області, зі сторони м. Дніпро у напрямку м. Павлоград, де на 239 км +650 м не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не діючи таким чином, щоб не піддавати загрозі життя та здоров`я громадян, не вжив заходів для своєчасного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди та допустив зіткнення з транспортним засобом "ЗАЗ VIDA", д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_7, який виїхав на зустрічну смугу руху та рухався у зустрічному напрямку зі сторони м. Павлоград в напрямку м. Дніпро.
Унаслідок порушення ОСОБА_6 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої водію автомобіля "ЗАЗ VIDA", д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_7 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 04 травня 2023 року залишив вирок місцевого суду без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Аргументуючи свою позицію, зазначає, що вирок місцевого суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, оскільки в ході розгляду кримінального провадження не встановлено ступінь вини кожного з учасників ДТП.
Як зазначає засуджений, суд першої інстанції не з`ясував та не врахував усіх обставин ДТП, зокрема не надав належної оцінки тому, що ОСОБА_7 також грубо порушив ПДР України і його дії мають причинно-наслідковий зв`язок із суспільно небезпечними наслідками. На думку ОСОБА_6, саме дії потерпілого є першопричиною ДТП.
Такі порушення, на переконання касатора, призвели у тому числі до безпідставного задоволення цивільного позову та стягнення із ТзОВ "МІЛЛЕНІУМ" на користь потерпілого моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу.
В свою чергу апеляційний суд уваги на зазначене не звернув, переглядаючи вирок, не дотримався вимог ст. 419 КПК України та залишив без належної уваги доводи його апеляційної скарги.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважав, що підстави для задоволення касаційної скарги засудженого відсутні, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.
Мотиви Суду
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку судових рішень у касаційному порядку зокрема у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Отже, суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доводам наведеним у касаційній скарзі в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Мотивуючи свою скаргу, засуджений ОСОБА_6 вказує на незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень через не з`ясування усіх обставин ДТП, зокрема ступеня вини обох учасників, та зазначає про відсутність належної оцінки окремих доказів, які на його переконання свідчать про те, що саме дії потерпілого є першопричиною настання суспільно небезпечних наслідків. Тоді як перевірка таких аргументів в силу ст. 433 КПК України до повноважень суду касаційної інстанції законом не віднесено.
У той же час, за результатами касаційного розгляду цього кримінального провадження, встановлено, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами, які було ретельно досліджено і перевірено під час судового розгляду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, будучи допитаним у судовому засіданні суду першої інстанції, ОСОБА_6 показав, що визнає свою вину у скоєному повністю та не оспорює викладених у обвинувальному акті обставин. Крім цього обвинувачений зазначив, що після того як побачив на своїй смузі руху автомобіль під керуванням потерпілого, він почав не просто гальмувати, а звернув праворуч, де майже на узбіччі зіштовхнувся із транспортним засобом марки "ЗАЗ VIDA".
Крім визнавальних показів обвинуваченого, місцевий суд дослідив та надав належну оцінку іншим фактичним даним, зокрема:
- показаннями потерпілого ОСОБА_7, який показав, що його автомобіль марки "ЗАЗ VIDA" за викладених у обвинувальному акті обставин почало заносити, він став некерованим, в результаті чого виїхав і перетнув смугу зустрічного руху, де у нього в`їхав автомобіль марки "DAF 95 XF 430";
- дані протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27 травня 2021 року та схеми разом із фототаблицями, де зафіксовано відомості щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди;
- дані висновків експертів № СЕ-19/104-21/18686-ІТ від 30 червня 2021 року та № СЕ-19/104-21/18687-ІТ від 30 червня 2021 року про те, що рульове керування та гальмівна система автомобілів "ЗАЗ VIDA" і "DAF 95 XF 430" на момент ДТП перебували в працездатному стані;
- дані протоколу проведення слідчого експерименту від 09 серпня 2021 року та схему і фототаблиці до нього, відповідно до яких ОСОБА_6 показав деталі стосовно обставин ДТП, яка відбулася 27 травня 2021 року за його участі, зокрема щодо місця зіткнення транспортних засобів;
- дані висновку експерта № СЕ-19/104-21/25770-ІТ від 08 жовтня 2021 року, відповідно до яких у даній дорожній обстановці дії водія автомобіля марки "ЗАЗ VIDA" ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Дії водія автомобіля "DAF 95 XF 430" ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП, і при заданих вихідних даних останній мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем "ЗАЗ VIDA" шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою транспортного засобу;
- дані висновку експерта № 418/17 від 12 листопада 2021 року, щодо виявлених у потерпілого ОСОБА_7 тілесних ушкоджень та їх тяжкості;
- дані протоколу проведення слідчого експерименту від 19 листопада 2021 року зі схемою і фототаблицями до нього, відповідно до яких ОСОБА_7 показав деталі стосовно обставин ДТП, яка відбулася 27 травня 2021 року за його участі, зокрема щодо того яким чином він рухався на автомобілі, де його транспортний засіб почав змінювати напрямок руху, та де відносно меж проїзної частини дороги відбулося зіткнення.