ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 629/2206/20
провадження № 51-5808км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6
на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 7 лютого 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 червня 2023 року стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини, встановлені за рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, короткий зміст судовихрішень
За вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від
7 лютого 2023 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого
ч. 2 ст. 307 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років
з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК з урахуванням вимог ст. 72 цього Кодексу до призначеного ОСОБА_7 покарання частково приєднано покарання, не відбуте засудженим за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 1 жовтня 2019 року, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного йому майна.
Раніше обраний ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено обчислювати з 10 липня 2020 року.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
За обставин, детально викладених у вироку місцевого суду, ОСОБА_7
в невстановлений час за невстановлених обставин придбав наркотичний засіб - метадон з метою подальшого його незаконного збуту іншим особам.
26 лютого 2020 року в період з 10:45 до 11:45 ОСОБА_7 перебував за місцем свого мешкання ( АДРЕСА_1 ), де зустрівся зі ОСОБА_8, який здійснював оперативну закупку, та отримав від нього 500 грн за вказаний наркотичний засіб. Надалі ОСОБА_7 об 11:45, перебуваючи за тією ж адресою, знову зустрівся зі ОСОБА_8, якому передав медичний шприц із наркотичним засобом - метадоном, об`ємом 1,8 мл. Таким чином, ОСОБА_7 за 500 грн продав ОСОБА_8, тобто незаконно збув наркотичний засіб - метадон масою 0,0085 г у перерахунку на суху речовину.
Місцевий суд кваліфікував зазначені дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені особою, яка раніше скоїла злочини, передбачені статтями 309, 317 КК.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 26 червня 2023 року вирок
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 7 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_7 залишив без змін.
Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зазначає, що в ході розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій сторона захисту неодноразово наголошувала на відмінності шприців: того, що був виданий закупним і переданий слідчому, зі шприцом, який передано на дослідження експерту. Тобто, на переконання захисника, слідчий поклав у пакет № 2654286 один шприц, повністю прозорий, з білим поршнем, а експерту вже надано шприц, який має білий поршень та чорну гумову насадку на поршні. Зазначає, що апеляційний суд і суд першої інстанції в цьому випадку взагалі не проаналізували вказаних обставин та не відповіли на запитання, чому шприци різні, обмежившись лише доводами про цілісність спецпакета з медичним шприцом, який було оформлено після проведення НСРД і потім надано слідчим для експертного дослідження.
Крім того, посилається на те, що матеріали кримінального провадження не містять фактичних даних про походження грошових коштів, які використано для оперативної закупки, а тому вважає, що працівники поліції використали під час закупки власні 500 грн. Водночас, показання допитаного під час судового розгляду слідчого, який пояснив, що грошові кошти для проведення оперативної закупки були надані ФІНО ГУНП Харківської області, на його думку, є неспроможними, оскільки жодними матеріалами це не підтверджено.
Також зазначає, що суди обох інстанцій не встановили, за які кошти закупник придбав "Сульфокамфокаїн-Дарниця" об`ємом 2 мл та медичний препарат "Вода для ін`єкцій
2 мл", якщо в останнього при собі був лише мобільний телефон і 500 грн, які він мав надати ОСОБА_7 за наркотичний засіб.
Крім того, зазначає, що ухвалою місцевого суду від 7 листопада 2022 року ОСОБА_7 було примусово призначено захисника із центру безоплатної вторинної правової допомоги, на що засуджений не надавав згоди та у зв`язку з чим просив відкласти судове засідання.
Стверджує, що апеляційний суд не усунув порушень, допущених судом першої інстанції та провів судовий розгляд з істотними порушеннями приписів кримінального процесуального закону.
Зважаючи на вищевказане, вважає, що для правильного вирішення питання про винуватість ОСОБА_7 необхідно провести відповідні експертизи і надати відповідь на запитання про відмінність шприців та природу походження грошових коштів, що були у особи, яка здійснювала закупку, а тому просить рішення судів обох інстанцій скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 просив задовольнити його касаційну скаргу.
Прокурор заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника, просила залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
Іншим учасникам судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.
Межі розгляду кримінального провадження в касаційному суді
За змістом ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Під час вирішення питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
У ході перевірки доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
У зв`язку з цим Верховний Суд позбавлений можливості давати оцінку доводам захисника у касаційній скарзі, який посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду встановленим фактичним обставинам кримінального провадження та оспорює достовірність доказів.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та позицію прокурора, перевіривши касаційну скаргу, матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За статтею 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У свою чергу, положеннями ст. 94 КПК передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ
з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів
- з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінка доказів згідно зі ст. 94 КПК є виключною компетенцією суду, який постановив вирок, і ці вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі.
Свій висновок щодо доведеності винуватості засудженого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину суд першої інстанції належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які були оцінені відповідно до закону і в сукупності визнані судом достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку. Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК є правильною. Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Рішення про винність ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтував безпосередньо дослідженими доказами. Так, місцевий суд, спростовуючи доводи ОСОБА_7 про те, що він не збував наркотичних засобів, проаналізувавши досліджені докази в їх сукупності, зазначив, що вина засудженого підтверджується фактичними даними, що містяться в показаннях свідків, документах, висновку експерта та речових доказах.
Так, місцевий суд в оскаржуваному вироку зазначив, що свідок ОСОБА_8 (закупна особа), показання якого суд визнав достовірними, підтвердив надання ним 500 грн ОСОБА_7 з метою придбання наркотичного засобу, однак, зважаючи на те, що наркотичний засіб - метадон був у кристалах, він забрав його в ОСОБА_7 десь через годину вже в шприці, потім у присутності двох понятих видав працівникам поліції, а ті надалі поклали цей шприц до пакета.
Також суд урахував показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які пояснили, що були понятими під час закупки наркотичних засобів. Зокрема, спостерігали, як оглянули закупника ( ОСОБА_8 ), надали йому грошові кошти в сумі 500 грн (дві купюри по 200 та одна 100 грн) і він пішов до ОСОБА_7, а коли повернувся, то повідомив, що придбав у останнього наркотичний засіб - метадон і видав шприц, який далі працівники поліції упакували до пакета, на якому вони як поняті поставили свої підписи. Свідок ОСОБА_11, який у 2020 році працював слідчим та у провадженні якого на час проведення оперативної закупки перебувало кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7, надав фактично аналогічні свідчення, що й показання вищевказаних свідків.
Додатково з оскаржуваного вироку вбачається, що свідок ОСОБА_12 як керівник добровольчої організації дізнався про те, що невідома особа займається збутом наркотичних засобів, з метою протидії вказаним діям перевірив цей факт і звернувся із заявою до поліції.
Крім наведених судом першої інстанції показань, винуватість засудженого обґрунтовано сукупністю інших доказів, зокрема фактичних даних, що містяться:
- у письмовій заяві ОСОБА_12 від 2 січня 2020 року, згідно з якою останній просив притягнути до кримінальної відповідальності громадянина, на ім`я ОСОБА_13, який здійснює збут наркотичних засобів у м. Лозовій (т. 2, а. с. 58);
- протоколі від 2 березня 2020 року про проведення 26 лютого 2020 року контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, здійсненої стосовно ОСОБА_7,
з протоколом аудіо-, відеоконтролю особи (т. 2, а. с. 66, 67). Фактичні дані, отримані під час цих дій, узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8 ;
- протоколі огляду грошових коштів від 26 лютого 2020 року, згідно з яким оглянуто грошові кошти в сумі 500 грн, купюрами по 200 грн (дві штуки) та 100 грн (одна штука), які було видано закупній особі (т. 2, а. с. 68-70);
- протоколі огляду покупця ( ОСОБА_8 ) від 26 лютого 2020 року, відповідно до якого під час огляду, проведеного у присутності понятих, заборонені речі в останнього не виявлено (т. 2, а. с. 71, 72);