ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2024 року
м. Київ
справа № 496/986/22
провадження № 61-9967св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач: Державне підприємство "Класифікаційне товариство регістр судноплавства України",
треті особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Фомін Андрій Ігорович, на постанову Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Коновалової В. А., Лозко Ю. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Класифікаційне товариство регістр судноплавства України" (далі - ДП "Класифікаційне товариство регістр судноплавства України", підприємство), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 30 червня 2021 року він обіймав посаду заступника генерального директора ДП "Класифікаційне товариство регістр судноплавства України".
З 09 листопада 2021 року він перебував на лікарняному, а після виходу на роботу 10 лютого 2022 року, йому було вручено акти про його відсутність на роботі 03 листопада 2021 року, 04 листопада 2021 року, 05 листопада 2021 року, 08 листопада 2021 року.
Водночас, з 03 листопада 2021 року до 08 листопада 2021 року він частково працював дистанційно, а на робочому місці перебував у разі необхідності. Будь-яких повідомлень стосовно причин відсутності на робочому місці, а також необхідності надати пояснення з цього приводу він не отримував.
Наказом ДП "Класифікаційне товариство регістр судноплавства України" від 11 лютого 2022 року № 52-К його звільнено з роботи за прогули без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
11 лютого 2022 року він звернувся до директора ДП "Класифікаційне товариство регістр судноплавства України" з клопотанням провести службове розслідування щодо фальсифікації службових документів, а саме актів про його відсутність на роботі 03 листопада 2021 року, 04 листопада 2021 року, 05 листопада 2021 року та 08 листопада 2021 року, відповіді на яке він не отримав.
Посилаючись на те, що він належно виконував посадові обов`язки, а його звільнення відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати незаконним і скасувати наказ ДП "Класифікаційне товариство регістр судноплавства України" від 11 лютого 2022 року № 52-К про його звільнення роботи за прогули без поважних причин за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України та поновити його на роботі.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 30 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ від 11 лютого 2022 року № 52-К про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника генерального директора ДП "Класифікаційне товариство регістр судноплавства України".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника генерального директора
ДП "Класифікаційне товариство регістр судноплавства України".
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що характер виконуваної позивачем роботи не передбачає його перебування на робочому місці протягом усього робочого дня. Відповідач не довів факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а тому його звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України відбулося з порушенням вимог трудового законодавства.
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року апеляційну скаргу ДП "Класифікаційне товариство регістр судноплавства України" задоволено.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 01 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в наказі ДП "Класифікаційне товариство регістр судноплавства України" від 29 жовтня 2021 року "Про запровадження режиму дистанційної роботи" № 547-К, який підписано позивачем, зазначено про необхідність забезпечення присутності на робочих місцях заступників генерального директора ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України".
На підтвердження вчинення позивачем прогулів, відповідач надав акти про виявлення факту вчинення дисциплінарного проступку, які дають підстави для висновку про відсутність позивача на роботі протягом всього робочого часу 03 листопада 2021 року, 04 листопада 2021 року, 05 листопада 2021 року та 08 листопада 2021 року. Позивач та його представник, не пояснили де конкретно перебував ОСОБА_1 у зазначені дні, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин його відсутності на роботі не надали.
На виконання вимог статті 149 КЗпП України відповідач запропонував ОСОБА_1 надати письмові пояснення з приводу прогулів та у належний спосіб зафіксував його відмову у наданні таких пояснень.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.
Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні його позовних вимог.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У липні 2023 року ОСОБА_5, в інтересах якого діє адвокат Фомін А. І. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на застосування судом апеляційної інстанції норм права матеріального права без урахування висновків Верховного Суду. викладених у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц, від 12 листопада 2020 року у справі № 369/9301/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/1232/18, від 08 травня 2019 року у справі № 489/1609/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 589/2862/16-ц, від 28 вересня 2021 року у справі № 162/567/19, від 31 травня 2021 року у справі № 753/1721/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
А також на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України), а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази; оскаржуване судове рішення ухвалено на підставі недопустимих доказів.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції не врахував, що після виявлення та фіксування відсутності працівника на роботі роботодавець повинен вжити заходів для з`ясування причин такої відсутності.
Якщо причини відсутності працівника не з`ясовано або з`ясовано, але виникають сумніви щодо достовірності пояснень працівника, необхідно вижити додаткових заходів щодо з`ясування причин його відсутності на роботі, наприклад розпочати службове розслідування, яке проводиться на підставі відповідного наказу роботодавця, виданого в день отримання відповідної доповідної записки.
Проте, члени комісії, що складали акти про відсутність позивача на роботі, не вчинили будь-яких дій для з`ясування причин його відсутності на роботі, доповідних записок на ім`я генерального директора ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" не подавали, а службове розслідування не проводилося.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що звільнення працівника за прогул без отримання від нього письмових пояснень або складання акта про відмову надати такі пояснення є неправомірним.
Позивачу було вручено акти про відсутність на робочому місці, однак надати пояснення він не мав можливості, оскільки роботодавець не встановив строку для їх надання.
11 лютого 2022 року він звернувся до відповідача з клопотанням про проведення службового розслідування щодо фальсифікації актів про відсутність ОСОБА_1 на роботі від 03 листопада 2021 року, від 04 листопада 2021 року, від 05 листопада 2021 року та від 08 листопада 2021 року, оскільки у зазначені дні він перебував на роботі та працював, що безпосередньо підтвердив колишній генеральний директор ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" ОСОБА_17.
Зазначене клопотання відповідач проігнорував, службового розслідування не проводив.
Крім того, посадовими обов`язками позивача не визначено його постійне місце роботи та часу протягом якого він має перебувати на робочому місці.
У серпні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України", у якому підприємство просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 05 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Фомін А. І., на постанову Одеського апеляційного суду від 01 травня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року (після усунення недоліків) відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Фомін А. І., з підстав визначених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано з Біляївського районного суду Одеської області матеріали цивільної справи № 496/986/22; надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У вересні 2023 року матеріали справи № 496/986/22 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що наказом від 29 червня 2021 року № 310-К ОСОБА_1 прийнято на посаду заступника генерального директора Регістра судноплавства України з 30 червня 2021 року, за основною роботою, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом.
Згідно з актом від 03 листопада 2021 року про відсутність працівника на роботі, складеного начальником відділу канцелярії ОСОБА_6, начальником відділу економіки та тарифів ОСОБА_7, комендантом господарчо-майнового відділу ОСОБА_8, головним фахівцем відділу кадрів ОСОБА_9, 03 листопада 2021 року заступник генерального директора ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці в кабінеті № 5, за адресою: вул, Петра Сагайдачного, 10, м. Київ, протягом усього робочого дня з 08.30 год до 17.30 год.
Відповідно до акта від 04 листопада 2021 року про відсутність працівника на роботі, складеного головним фахівцем відділу канцелярії ОСОБА_10, головним фахівцем відділу економіки та тарифів ОСОБА_11, начальником господарчо-майнового відділу ОСОБА_12, начальником відділу кадрів ОСОБА_13, 04 листопада 2021 року заступник генерального директора ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці в кабінеті № 5, за адресою: вул, Петра Сагайдачного, 10, м. Київ, протягом усього робочого дня з 08.30 год до 17.30 год.
Згідно з актом від 05 листопада 2021 року про відсутність працівника на роботі, складеного головним фахівцем відділу канцелярії ОСОБА_10, начальником відділу охорони праці та цивільного захисту ОСОБА_19, провідним фахівцем відділу розробки правил і норм ОСОБА_14, головним фахівцем відділу кадрів ОСОБА_9, 05 листопада 2021 року заступник генерального директора ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці в кабінеті № 5, за адресою: вул, Петра Сагайдачного, 10, м. Київ, протягом усього робочого дня з 08.30 год до 16.15 год.
Відповідно до акта від 08 листопада 2021 року про відсутність працівника на роботі, складеного начальником господарчо-майнового відділу ОСОБА_12, головним фахівцем відділу канцелярії ОСОБА_10, головним фахівцем відділу морських суден, суден змішаного і внутрішнього плавання ОСОБА_15, начальником відділу кадрів ОСОБА_13, 08 листопада 2021 року заступник генерального директора ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці в кабінеті № 5, за адресою: вул, Петра Сагайдачного, 10, м. Київ, протягом усього робочого дня з 08.30 год до 17.30 год.
Згідно з інформаційною довідкою від 10 листопада 2021 року, складеною начальником відділу кадрів ОСОБА_13, заступник генерального директора ОСОБА_1 09 листопада 2021 року був відсутній на робочому місці за невідомими причинами зранку і до 16.26 год, коли вона отримала відомості про його перебування на лікарняному (е-лікарняний № 1441320-2002626189-1).
26 листопада 2021 року начальник відділу кадрів ОСОБА_13 звернулася до виконувача обов`язків генерального директора ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" ОСОБА_21 із доповідною запискою про не вихід на роботу ОСОБА_1 з 03 листопада 2021 року до 08 листопада 2021 року, причини його відсутності у вказаний період невідомі.
Згідно з табелем обліку робочого часу за листопад 2021 року ОСОБА_1 у період з 03 листопада 2021 року до 08 листопада 2021 року проставлено НЗ (нез`ясовані причини), заробітна плата за вказані дні йому не нараховувалася до з`ясування причин його відсутності на роботі у зазначені дні.
Відповідно до акта від 24 січня 2022 року про відсутність працівника на роботі, складеного начальником відділу канцелярії ОСОБА_16, головним фахівцем відділу кадрів ОСОБА_9, комендантом господарчо-майнового відділу ОСОБА_8, 24 січня 2022 року ОСОБА_1, заступник генерального директора, був відсутній на робочому місці в кабінеті № 5, за адресою: вул, Петра Сагайдачного, 10, м. Київ, протягом усього робочого дня з 08.30 год до 17.30 год.
Згідно з поясненнями ОСОБА_1 від 10 лютого 2022 року з 09 листопада 2021 року він перебував на лікарняному, про що повідомив генерального директора ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" ОСОБА_17 та начальника відділу кадрів ОСОБА_13 .
Наказом Державної служби морського та річкового транспорту України від 09 листопада 2021 року № 29-ПД звільнено ОСОБА_17 із посади генерального директора ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" з 09 листопада 2021 року відповідно до пункту 8 статті 36 КЗпП України та припинено дію контракту від 05 квітня 2021 року № 6-11.
Згідно з актом від 10 лютого 2022 року, складеним заступником начальника відділу ГТС ОСОБА_20, тимчасово виконувачем обов`язків начальника відділу кадрів ОСОБА_9, комендантом господарчо-майнового відділу ОСОБА_8, 10 лютого 2022 року ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з актами про відсутність його на робочому місці 03 листопада 2021 року, 04 листопада 2021 року, 05 листопада 2021 року, 08 листопада 2021 року та надання пояснень щодо його відсутності на роботі у зазначені дні.