ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 757/35506/16-ц
провадження № 61-15617св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
cудді-доповідача - Грушицького А. І.,
суддів Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Златобанк",
відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Ніксервіс груп",
треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантік", публічне акціонерне товариство "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Златобанк" до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Ніксервіс груп", треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантік", публічне акціонерне товариство "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового виконання зобов`язань за кредитним договором.
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року публічне акціонерне товариство "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Ніксервіс груп" (далі - ТОВ "Ніксервіс груп"), треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантік" (далі - ТОВ "Атлантік"), публічне акціонерне товариство "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест" (далі - ПАТ "Венчурний закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Унібудінвест"), Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України (далі - НБУ), про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового виконання зобов`язань за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 13 лютого 2013 року між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Атлантік" був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав грошові кошти у розмірі 8 000 000 дол. США зі сплатою 14 % річних з кінцевим строком повернення 12 лютого 2014 року включно. Цього ж дня, на забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, між банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, предметом якого є належна ОСОБА_1 семикімнатна квартира АДРЕСА_1 та машиномісця № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на І рівні підземної автостоянки на АДРЕСА_2 .
У зв`язку з тим, що ТОВ "Атлантік" свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконало, станом на 07 липня 2016 року у позичальника виникла заборгованість перед банком у сумі 407 499 996,87 грн, в рахунок погашення якої позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року у складі судді Новака Р. В. провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачу його право звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Закриваючи провадження у справі, місцевий суд виходив з того, що предметом цього спору є майно, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи, у спорі щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи, та стягнення на предмет іпотеки, власником якого є юридична особа, в рахунок часткового виконання зобов`язань за кредитним договором між юридичними особами.
Подавши 22 лютого 2022 року уточнену позовну заяву, позивач змінив суб`єктний склад учасників справи. Залишення ОСОБА_1 в якості відповідача носить формальний характер, оскільки в уточнених позовних вимогах фактично відсутні позовні вимоги до ОСОБА_1 . Тобто, позивач, залишивши ОСОБА_1 в якості відповідача у справі, штучно створив підстави перебування справи в суді загальної юрисдикції для продовження розгляду справи в порядку цивільного судочинства з метою уникнення необхідності звернення до суду в порядку господарського судочинства.
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року в порядку забезпечення позову у цій справі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року у складі судді Новака Р. В. клопотання задоволено. Скасовано арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року у цій справі.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що АТ "Златобанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 у липні 2016 року, а провадження у справі відкрито 02 серпня 2016 року, а тому суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, помилково застосував статтю 20 ГПК України в редакції Закону України № 2147-VIII, а не статтю 12 ГПК України у редакції, чинній на час подання позову до суду.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження, залишивши поза увагою, що питання про відкриття провадження було вирішено ще 02 серпня 2016 року на підставі закону, чинного на час вчинення цієї процесуальної дії, а тому подання позивачем уточнених позовних вимог у 2022 році та внесення змін до процесуальних кодексів Законом України № 2147-VIII під час розгляду справи не є підставою для закриття провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить постанови суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року та ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року (щодо скасування заходів забезпечення позову) відмовлено. Відкрито касаційне провадження у цій справі в частині оскарження постанови Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року про перегляд ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, витребувано справу із Печерського районного суду м. Києва.
28 грудня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 27 лютого 2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 11 березня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Сердюк В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 30 травня 2022 року у справі № 2-2328/11.
В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не врахував, що питання про можливість розгляду справи в порядку цивільного судочинства також підлягає вирішенню при поданні позивачем таких заяв як зміна предмета або підстав позову, уточнення позовних вимог та зміна складу відповідачів у справі.
Позовні вимоги банку, з огляду на зміну предмета позову в 2021 році, а також залучення в якості відповідача юридичної особи та подання банком нової редакції позову в 2022 році, стосується правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та нерухомого майна, власником якого є юридична особа - тобто, підлягають розгляду в порядку не цивільного, а господарського судочинства.
Заявник також вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2023 року НБУ надіслало відзив (з клопотанням про закриття касаційного провадження) на касаційну скаргу у якому вказує, що постанова суду апеляційної інстанції є обґрунтованою та просить закрити касаційне провадження.
У грудні 2023 року ТОВ "Ніксервіс груп" надіслало відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.
У грудні 2023 року ПАТ "Златобанк" надіслало відзив на касаційну скаргу, проте вказаний відзив до уваги не береться, оскільки ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року відзив був повернутий особі, яка його подала.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзивів на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.