ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 757/37016/21
провадження № 61-18671св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року у складі судді Новака Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Борисової О. В., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (далі - ПрАТ "УДП"), третя особа - ОСОБА_2, про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що наказом ПрАТ "УДП" від 10 грудня 2019 року № 325 його було прийнято на роботу та призначено виконувачем обов`язків заступника голови Правління ПрАТ "УДП" з 11 грудня 2019 року до затвердження в установленому порядку.
14 червня 2021 року наказом ПрАТ "УДП" № 21л "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності виконувача обов`язків заступника голови Правління ОСОБА_1" його було звільнено з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.
Позивач вважав вказаний наказ незаконним та таким, що виданий з порушенням вимог трудового законодавства, а тому він підлягає скасуванню з одночасним поновленням його на роботі у ПрАТ "УДП" на посаді виконувача обов`язків заступника голови Правління, стягненням середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу та компенсації завданої йому моральної шкоди.
Так, підставою для звільнення зазначено те, що підтверджуючих документів про поважність причин відсутності його на робочому місці з 01 червня 2021 року по 14 червня 2021 року немає. Разом з тим, наказом ПрАТ "УДП" від 28 квітня 2021 року № 68 "Щодо особового складу" було припинено його повноваження на посаді виконувача обов`язків заступника голови Правління ПрАТ "УДП", звільнивши його з роботи 30 квітня 2021 року відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України. Таким чином, його було звільнено 30 квітня 2021 року. Отже, з 01 червня 2021 року по 14 червня 2021 року він не міг перебувати на робочому місці, оскільки вважав, що не перебуває у трудових відносинах з ПрАТ "УДП". При цьому, його не було повідомлено про подальше скасування вищевказаного наказу ПрАТ "УДП" від 28 квітня 2021 року № 68 "Щодо особового складу", яким його було звільнено 30 квітня 2021 року. Тому його вини у відсутності на робочому місці з 01 червня 2021 року по 14 червня 2021 року немає.
Крім того, він є членом професійної спілки працівників ПрАТ "УДП", з якою його звільнення не було погоджено.
Вказував, що зазначені порушення його прав призвели до моральних страждань, оскільки наявність незаконного наказу з формулюванням звільнення: "за прогул без поважних причин", викликає певні сумніви щодо його відповідальності у потенційних роботодавців, несе репутаційні ризики і це вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ ПрАТ "УДП" від 14 червня 2021 року № 21л "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності виконувача обов`язків заступника голови Правління ОСОБА_1";
- поновити його на посаді виконувача обов`язків заступника голови Правління ПрАТ "УДП";
- стягнути з ПрАТ "УДП" на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 63 тис. грн і до дня ухвалення рішення у справі;
- стягнути з ПрАТ "УДП" на його користь заробітну плату за період з 01 червня 2021 року по 14 червня 2021 року у розмірі 35 тис. грн;
- стягнути з ПрАТ "УДП" на його користь 5 тис. грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 у період з 01 червня 2021 року по 14 червня 2021 року був відсутній на робочому місці та не виконував свої посадові обов`язки без поважних причин, тому його звільнення роботодавцем на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України є законним та обґрунтованим. Отже, підстави для поновлення його на роботі зі стягненням середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відсутні.
Згода профспілки на звільнення позивача не була потрібна, оскільки відповідно до положень статті 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається, у тому числі при звільненні керівника підприємства, установи, організації, його заступників, яким був ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також вказав, що позивач не заперечував своєї відсутності на роботі у період з 01 червня 2021 року по 14 червня 2021 року, посилаючись на те, що його було звільнено наказом ПрАТ "УДП" від 28 квітня 2021 року № 68 "Щодо особового складу" відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України з 30 квітня 2021 року, а тому у червні 2021 року він не міг бути присутнім на роботі. Разом з тим, на спростування вищевказаних доводів позивача відповідачем до суду надано копію наказу Міністерства інфраструктури України від 29 квітня 2021 року № 14-ОС про відсторонення від роботи виконувача обов`язків голови Правління ПрАТ "УДП" ОСОБА_2 . Відповідач посилався на те, що за фактом підроблення офіційних документів колишнього виконувача обов`язків голови Правління ПрАТ "УДП" ОСОБА_2 та його заступником ОСОБА_3, зокрема, наказу про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, відкрито кримінальне провадження. Крім того, 25 травня 2021 року роботодавець направив на поштову адресу ОСОБА_1 лист, в якому повідомив, що згідно з наказу щодо особового складу ПрАТ "УДП" від 10 грудня 2019 року № 325 ОСОБА_1 продовжує перебувати у трудових відносинах з ПрАТ "УДП" і тому необхідно подати трудову книжку для її зберігання. Вказаний лист отримано ОСОБА_1 31 травня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Тобто позивач був обізнаний про те, що він перебуває у трудових відносинах з ПрАТ "УДП" та не вважається звільненим. Крім того, згідно з табелю обліку використання робочого часу у період з 01 травня по 31 травня 2021 року ОСОБА_1 був облікований на роботі увесь місяць, відпрацювавши 18 робочих днів. Отже, зазначене спростовує доводи позивача, що його було звільнено з роботи 30 квітня 2021 року на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оскільки у травні 2021 року він продовжував працювати та отримав заробітну плату за цей місяць, що підтверджується табелем обліку використання робочого часу та розрахунковим листком.
Позивач також посилався на те, що з 26 березня 2020 року на виконувачів обов`язків заступників голови Правління ПрАТ "УДП" поширили дистанційну роботу за місцем проживання (м. Ізмаїл або м. Київ), що підтверджується наказом від 26 березня 2020 року № 96 "Про внесення змін до наказу по ПрАТ "УДП" від 17 березня 2020 року № 81". Водночас, згідно з наказом ПрАТ "УДП" від 25 лютого 2021 року № 28 "Про визначення робочих місць працівників берегових підрозділів ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" робоче місце ОСОБА_1 визначено за адресою: м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28 (додаток № 1 до наказу). З огляду на вказане та враховуючи те, що позивач не заперечував своєї відсутності на робочому місці за адресою: м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28 з 01 червня 2021 року по 14 червня 2021 року, його доводи щодо переведення товариства на дистанційну роботу є безпідставними.
Крім того, позивач посилався на те, що він був членом професійної спілки працівників ПрАТ "УДП", проте його звільнення з профспілкою не було погоджено. Зазначене спростовується тим, що 09 червня 2021 року виконувач обов`язків голови Правління ПрАТ "УДП" Яценко П. направив голові професійної спілки працівників ПрАТ "УДП" лист № ЧМ-395, в якому просив згоди професійної спілки працівників на звільнення ОСОБА_1 з посади виконувача обов`язків заступника голови Правління згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. У відповіді голова професійної спілки працівників ПрАТ "УДП" від 11 червня 2021 року вказував, що не знає, чи має право згідно з Статуту профспілки надавати згоду на звільнення ОСОБА_1 за прогули, оскільки жодного документа стосовно заснування та діяльності профспілки йому не передавали. Разом з тим, згідно зі статтею 43-1 КЗпП України (у редакції, чинній на час звільнення позивача) розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках, зокрема, звільнення заступників керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу).
З огляду на викладене, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.
Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2024 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 13 вересня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду м. Києва. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, а тому дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди виходили виключно із доводів відповідача та наданих ним доказів, які він не отримував та не ознайомлювався. При цьому, йому безпідставно було відмовлено у витребуванні доказів, отримати яких він не мав можливості. Суди послалися на Колективний договір, як доказ порушення ним правил внутрішнього трудового розпорядку, проте не дослідили, чи є цей Колективний договір діючим на підприємстві. При цьому суди досліджували лише витяг з Колективного договору, а не його повний текст. Суди не врахували, що під час винесення оспореного наказу ПрАТ "УДП" від 14 червня 2021 року № 21л про його звільнення діяв дистанційний режим роботи згідно наказу відповідача від 26 березня 2020 року № 96 і його не було повідомлено про припинення чи інше видозмінення дистанційного режиму роботи на підприємстві чи скасування вказаного наказу від 26 березня 2020 року № 96.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ПрАТ "УДП" на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у період з 01 червня по14 червня 2021 року, крім інших доказів, підтверджується табелем обліку використання робочого часу та не заперечується самим позивачем. Роботодавцем було вжито всіх можливих та залежних від нього заходів, щоб отримати від позивача письмові пояснення про причини його відсутності на робочому місці або з`ясувати відповідні обставини іншим шляхом. Лише 03 червня 2021 року позивач єдиний раз підняв слухавку у відповідь на десятки дзвінків роботодавця та був попереджений про звільнення за прогули, якщо не пояснить належним чином причини своєї відсутності на робочому місці. За підсумками цієї розмови був складений відповідний акт за підписами керівника товариства та трьох інших співробітників, у присутності яких відбувалася розмова. Крім того, були складені акти про проведення внутрішнього службового розслідування від 03 червня 2021 року № 1, від 09 червня 2021 року № 2, від 14 червня 2021 року № 3, відібрані письмові пояснення від усіх осіб, які могли надати важливу інформацію з приводу прогулу ОСОБА_1 . У подальшому наказ про звільнення був надісланий на адресу реєстрації позивача листом від 15 червня 2021 року № СУП-293 з описом вкладення, який позивач отримав 19 червня 2021 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.
Отже, роботодавцем зроблено усе від нього залежне, щоб забезпечити позивачеві його право надати письмові пояснення з приводу відсутності на робочому місці.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судами встановлено, що наказом ПрАТ "УДП" від 10 грудня 2019 року № 325 ОСОБА_1 прийнято на роботу та призначено виконувачем обов`язків заступника голови Правління з 11 грудня 2019 року до затвердження в установленому порядку (т. 1, а. с. 61).
Згідно з актом від 03 червня 2021 року № 1 було проведено внутрішнє службове розслідування щодо відсутності на робочому місці ОСОБА_1 та встановлено, що станом на 03 червня 2021 року відсутні будь-які відомості щодо поважності причин відсутності його на роботі протягом трьох робочих днів з 01 червня по 03 червня 2021 року (т. 1, а. с. 65-66).
Листом від 03 червня 2021 року ПрАТ "УДП" повідомлено ОСОБА_1 про те, що він перебуває у трудових відносинах з відповідачем та його робоче місце визначено за адресою: м. Ізмаїл, вул. Пароходна, 28 . Просили терміново надати письмові пояснення щодо причини відсутності на робочому місці (т. 1, а. с. 87).
03 червня 2021 року ПрАТ "УДП" складено акт про попередження виконувача обов`язків заступника голови Правління ОСОБА_1 про звільнення у зв`язку з відмовою надати пояснення (т. 1, а. с. 72).
09 червня 2021 року ПрАТ "УДП" складено акт № 2, в якому встановлено, що станом на 09 червня 2021 року відсутні будь-які відомості щодо поважності причин відсутності ОСОБА_1 04 червня, 07 червня, 08 червня, 09 червня 2021 року на робочому місці (т. 1, а. с. 74-75).
14 червня 2021 року ПрАТ "УДП" складено акт № 3, в якому зафіксовано, що станом на 14 червня 2021 року відсутні будь-які відомості щодо поважності причин відсутності ОСОБА_1 10 червня, 11 червня та 14 червня 2021 року на робочому місці (т. 1, а. с. 82-83).
Наказом ПрАТ "УДП" від 14 червня 2021 року за № 21л ОСОБА_1 був звільнений з ПрАТ "УДП" з посади виконувача обов`язків заступника голови Правління за прогули без поважної причини на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Зазначено, що на підставі розпорядження від 03 червня 2021 року № кп/76 було проведено службове розслідування за фактом відсутності на роботі ОСОБА_1, про що складені відповідні акти від 03 червня, 09 червня, 14 червня 2021 року. 03 червня 2021 року виконувач обов`язків голови Правління ПрАТ "УДП" зателефонував ОСОБА_1 та попросив надати пояснення щодо причини відсутності на робочому місці з 01 червня 2021 року, про що складений акт. Підтверджувальні документи про поважну причину відсутності на робочому місці з 01 червня по 14 червня 2021 року відсутні (т. 1, а. с. 9-10).
Відповідно до даних табеля обліку використання робочого часу у період з 01 червня по 14 червня 2021 року виконувач обов`язків заступника голови Правління ПрАТ "УДП" ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці (т. 1, а. с. 64).
Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.