ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 752/11817/22
провадження № 61-12717св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заінтересовані особи: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, Міністерство оборони України,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_6, на постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року в складі колегії суддів: Ящук Т. І., Кирилюк Г. М., Немировської О. В., у справі за заявою ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заінтересовані особи: Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог заяви
У вересні 2022 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернулася в порядку окремого провадження до суду із заявою, в якій просила:
1) встановити факт батьківства ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис про смерть від 16 липня 2022 року № 14073, стосовно:
- дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у м. Києві, Україна, актовий запис про народження від 05 березня 2008 року № 352;
- дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка народилася у м. Києві, Україна, актовий запис про народження від 31 січня 2012 року № 155;
2) внести зміни до актового запису про народження від 31 січня 2012 року № 155, зробленого Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка народилась у м. Києві, Україна, зазначивши у графі "Батько" ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України; змінити прізвище дитини з ІНФОРМАЦІЯ_12 на ІНФОРМАЦІЯ_12, інші відомості залишити без змін;
3) внести зміни до актового запису про народження від 05 березня 2008 року № 352, зробленого Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції м. Києва, стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у м. Києві, Україна, зазначивши у графі "Батько" ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України; змінити прізвище дитини з ІНФОРМАЦІЯ_13 на ІНФОРМАЦІЯ_13, інші відомості залишити без змін.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що метою подання нею цієї заяви є надання її дітям права на оформлення одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", отримання права на спадкування, оформлення соціальних виплат.
Вказувала на те, що вона є матір`ю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На час народження дітей заявник не перебувала у зареєстрованому шлюбі, а тому відомості про батька дітей були записані відповідно до статті 135 СК України.
Батьком дітей є ОСОБА_7, шлюб з яким заявник зареєструвала лише 30 липня 2019 року, хоча з 2006 року до дня його смерті проживала з ним однією сім`єю.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 загинув під час несення військової служби у Збройних Силах України.
Заінтересовані особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками загиблого ОСОБА_7, який є біологічним батьком дітей заявника. Біологічне батьківство ОСОБА_7 щодо дітей підтверджується висновком генотипоскопічного дослідження.
Зазначала, що встановлення факту батьківства після смерті чоловіка заявника за рішенням суду є механізмом захисту прав і інтересів дітей, внаслідок чого буде лише встановлений родинний зв`язок з померлим батьком і його родичами, а також це забезпечить майнові права дітей, такі як право на отримання спадщини, отримання соціальних гарантій тощо.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Голосіївський районний суд міста Києва рішенням від 25 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 задовольнив у повному обсязі.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про встановлення батьківства, суд першої інстанції посилався на те, що сукупність наявних у справі доказів, якими є: фотознімки; заява ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили, що померлий ОСОБА_7 є батьком дітей заявника; висновок генотипоскопічного дослідження від 12 серпня 2022 року № 35676, яким підтверджено біологічне батьківство біологічного сина ОСОБА_4 та ОСОБА_5, стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у сукупності доводять факт того, що померлий ОСОБА_7 є батьком дітей заявника. При цьому суд вважав, що встановлення факту батьківства є необхідним для реалізації прав та захисту інтересів неповнолітніх дітей, зокрема для отримання одноразової грошової допомоги як дітям загиблого військовослужбовця.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з рішенням, представник ІНФОРМАЦІЯ_10 - ОСОБА_12. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Київський апеляційний суд постановою від 29 червня 2023 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_10 задовольнив частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 листопада 2022 року скасував, провадження у цій справі закрив. Роз`яснив ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Постанову суду мотивовано тим, що метою звернення ОСОБА_1 до суду з заявою про встановлення факту батьківська ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, стосовно дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є доведеність наявності підстав для реалізації прав на отримання одноразової грошової допомоги як дітям загиблого військовослужбовця і виникла саме у зв`язку зі смертю ОСОБА_7, який був військовослужбовцем та загинув, захищаючи Батьківщину.
Вимоги ОСОБА_1, яка діє в інтересах дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за дітьми заявника певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявника з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Тому, врахувавши, що між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України, який є спеціально уповноваженим суб`єктом на призначення одноразової грошової допомоги, виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за її дітьми певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, і не пов`язаний з будь-якими цивільними правами та обов`язками заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням, суд дійшов висновку, що за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Суд апеляційної інстанції посилався, зокрема, на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 30 січня 2020 року в справі № 287/167/18 (провадження № 14-505цс19), а також на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 березня 2023 року в справі № 290/289/22 (провадження № 61-13369св22).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 29 червня 2023 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник посилається на підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, а також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо предметної чи суб`єктної юрисдикції з приводу аналогічних спорів та необхідність відступлення від висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 травня 2022 року в справі № 539/4118/19, Верховного Суду від 22 березня 2023 року в справі № 290/289/22, від 17 травня 2023 року в справі № 343/1548/22.
Заявник не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі з підстав належності цієї справи до юрисдикції адміністративного суду. Зазначає, що такого способу захисту порушеного права, як встановлення юридичного факту Кодекс адміністративного судочинства України не містить. Вказує на відсутність спору між нею та Міністерством оборони України, оскільки доказів того, що заявник зверталася до ІНФОРМАЦІЯ_10 із заявою про виплату одноразової допомоги та воно їй відмовило, матеріали справи не містять.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Голосіївського районного суду міста Києва.
Справа надійшла до Верховного Суду у лютому 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2023 року Міністерство оборони України подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції забезпечив повний і всебічний розгляд справи й ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, а доводи скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_5, батьками якого записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т. 1, а. с. 18 зв.).
ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Києві, батьками якого записані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т. 1, а. с. 13).
ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Києві, батьками якої записані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т. 1, а. с. 12).
Відомості про батька дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 записані відповідно до частини першої статті 135 СК України (т. 1, а. с. 14, 15).
30 липня 2019 року ОСОБА_7 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 (т. 1, а. с. 16).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер у смт Слатине Харківського району Харківської області (т. 1, а. с. 17).
15 липня 2022 року Міністерство оборони України повідомило ОСОБА_1 про те, що її чоловік ОСОБА_7, командир 1 відділення 3 взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1, вірний військовій присязі, захищаючи волю та незалежність Батьківщини, під час обстрілу в районі н. п. Дементіївка Харківської області загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1, а. с. 76).
Згідно з висновками генотипоскопічного дослідження від 12 серпня 2022 року № 35676 біологічне батьківство біологічного сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рамках проведеного дослідження не може бути виключене; ймовірність того, що отриманий результат не є наслідком випадкового збігу індивідуалізуючих ознак неродинних осіб, становить 99,99997 % (т. 1, а. с. 20-44).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Особливості розмежування спорів цивільної та адміністративної юрисдикції та особливості розгляду справ окремого провадження у цивільному судочинстві
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.