ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 524/3856/22
провадження № 61-12885св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, російська федерація в особі Посольства російської федерації в Україні,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області
від 22 липня 2022 року у складі судді Нестеренко С. Г. та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2023 року у складі колегії суддів: Триголов В. М., Дорош А. І., Лобов О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
1. У липні 2022 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту його вимушеного переселення з окупованої території м. Маріуполь Донецької області, яке відбулось внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації частини території України.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
2. Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 15 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше двох днів з дня одержання копії ухвали.
3. Ухвала мотивована тим, що заявник всупереч частинам першій, другій статті 315, частинам першій, другій статті 318 ЦПК України не вказує конкретну мету встановлення факту, які саме його законні права та інтереси, у тому числі особисті майнові права, а саме їх виникнення, зміна або припинення залежать від встановлення такого факту, якими органами України та/або країни - агресора оспорюються факт переселення заявника внаслідок бойових дій, та не зазначає саме щодо цього зазначеного відповідні докази, їх місце знаходження. При цьому заявник не врахував, що факт воєнної агресії стосовно України є очевидним та загальновідомим. Крім того, заявник не обґрунтував необхідність залучення вказаних у заяві осіб як заінтересованих, враховуючи і той загальновідомий факт, що дипломатичні стосунки між двома країнами фактично припинені.
4. За таких обставин суд дійшов висновку про залишення заяви без руху для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про встановлення конкретного виду факту, який явно оспорюються, із зазначенням у викладі обставин дійсної мети встановлення факту, які саме його законні права та інтереси, у тому числі особисті майнові права, а саме їх виникнення, зміна або припинення залежать від встановлення такого факту, якими органами України та/або країни-агресора оспорюються факт переселення заявника внаслідок бойових дій, та доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідку про неможливість відновлення втрачених документів, у відповідній кількості примірників з додатками залежно від кількості належних заінтересованих осіб, але не менше 7-и примірників.
5. 20 липня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків, у якій просив встановити факт його вимушеного переселення з окупованої території м. Маріуполь Донецької області, яке відбулось внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації частини території України.
6. Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнано неподаною та повернуто заявнику.
7. Ухвала мотивована тим, що заявником не усунені недоліки, які були зазначені в ухвалі судді від 15 липня 2022 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 липня 2022 року - без змін.
9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, проте у заяві про уточнення вимог заявник взагалі не вказав, з якою метою йому треба встановити цей факт, на що це впливає та які наслідки породжує, тобто заявником не додержані вимоги статті 318 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10. У серпні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 липня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2023 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
14. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказує, що суди дійшли помилкового висновку про повернення заяви через те, що заявник не вказав, з якою метою йому треба встановити факт вимушеного переселення, на що це впливає та які наслідки породжує.
15. Касаційна скарга мотивована тим, що ним як у заяві, так і у апеляційній скарзі було чітко зазначено, що метою встановлення факту вимушеного переселення є визначення його статусу як особи, яка перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни. Отже, факт, який він просить встановити, є юридичним з тих підстав, що породжує правові наслідки лише для нього.
16. Суддя на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги. Також подання доказів стороною у справі на обґрунтування своїх вимог є правом особи.
17. Отже, висновки суду, зазначені в оскаржуваній ухвалі про невиконання заявником вимог ухвали про залишення його заяви без руху, не можуть бути підставою для позбавлення заявника права на звернення в судовому порядку за захистом порушених прав, свобод та інтересів як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
18. Крім того, надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції).
19. Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20. У липні 2022 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту його вимушеного переселення з окупованої території м. Маріуполь Донецької області, яке відбулось внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації частини території України.
21. Зазначав, що його звернення в порядку окремого провадження до суду із заявою про встановлення юридичного факту вимушеного переселення з окупованої території Донецької області, яке відбулося внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації російською федерацією
м. Маріуполь Донецької області, зумовлене тим, що він має на меті визначити свій статус як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, що зумовлює виникнення прав та обов`язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права. Крім того, від встановлення такого факту залежить виникнення та реалізація його особистих та майнових прав.
22. Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 15 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше двох днів з дня одержання копії ухвали.
23. Ухвала мотивована тим, що заявник всупереч частинам першій, другій статті 315, частинам першій, другій статті 318 ЦПК України не вказує конкретну мету встановлення факту, які саме його законні права та інтереси, у тому числі особисті майнові права, а саме їх виникнення, зміна або припинення залежать від встановлення такого факту, якими органами України та/або країни - агресора оспорюються факт переселення заявника внаслідок бойових дій, та не зазначає саме щодо цього зазначеного відповідні докази, їх місце знаходження. При цьому заявник не врахував, що факт воєнної агресії стосовно України є очевидним та загальновідомим. Крім того, заявник не обґрунтував необхідність залучення вказаних у заяві осіб як заінтересованих, враховуючи і той загальновідомий факт, що дипломатичні стосунки між двома країнами фактично припинені.
24. 20 липня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків, у якій просив встановити факт його вимушеного переселення з окупованої території м. Маріуполь Донецької області, яке відбулось внаслідок збройної агресії російської федерації проти України та окупації частини території України. Зазначав, що положеннями Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" не передбачено порядку підтвердження і встановлення факту наявності збройного конфлікту або тимчасової окупації території України, проте не виключається можливість звернення внутрішньо переміщеної особи до суду для встановлення конкретної причини внутрішнього переміщення.
25. Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнано неподаною та повернуто заявнику.
26. Ухвала мотивована тим, що заявником не усунені недоліки, які були зазначені в ухвалі судді від 15 липня 2022 року.
27. Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 липня 2022 року - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
28. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
29. Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
30. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
31. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
32. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
33. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
34. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.