ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/2119/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників учасників:
позивача - Явченко Д.В. (самопредставництво)
відповідача - Мандриченко Ж.В. (адвокат)
третьої особи - Самокиш І.В. (самопредставництво)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геродот"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 (у складі колегії суддів: Ярош А.І. (головуючий), Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 02.05.2023 (суддя Рога Н.В.)
за позовом Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геродот"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради
про стягнення 1 594 501,97 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. 29.08.2022 Одеська міська рада (далі - Позивач, Рада) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геродот" (далі - Відповідач, ТОВ "Геродот", Скаржник) про стягнення 1 594 501,97 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без належним чином оформленого права користування.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Геродот" як власник нерухомого майна у період з 01.01.2019 по 08.06.2021 користувався земельною ділянкою у місті Одеса, Французький бульвар, 85 без належним чином оформленого права такого користування, що призвело до неотримання територіальною громадою міста Одеси доходу у вигляді орендної плати, що є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.05.2023, залишеним в силі постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, позов задоволено та стягнуто з Відповідача на користь Ради безпідставно збережені кошти у розмірі 1 594 501,97 грн.
2.2. При цьому суди дійшли висновку, що ТОВ "Геродот" як фактичний користувач земельної ділянки безпідставно зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, тому його зобов`язано повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
2.3. Судами встановлено, що Відповідач фактично користується земельною ділянкою з 19.08.2015 (з моменту державної реєстрації права власності останнього на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці), при цьому кошти за таке користування до укладення договору оренди не сплачував.
2.4. Оскільки використання землі в Україні є платним, то у такого фактичного користувача виникли кондикційні зобов`язання перед Радою щодо сплати коштів за таке користування.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2024 відкрито Касаційне провадження у справі на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.2. У касаційній скарзі ТОВ "Геродот" просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у даній справі та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
3.3. При цьому Скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неврахування висновку щодо застосування окремих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 922/535/18.
3.4. Відповідач також просить сформувати висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 1212 та пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, а саме чи підлягають поверненню безпідставно набуті кошти потерпілій особі, які набувач мав сплатити за користування земельною ділянкою, якщо потерпіла особа своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє повноваження щодо припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою за попереднім її користувачем, і чи має означена поведінка призводити до припинення зазначеного права вимоги.
3.5. Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
3.6. Одеська міська рада не скористалася правом подати відзив на касаційну скаргу.
4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій.
4.1. 11.08.2015 між ТОВ "Геродот" та Управлінням обласної ради з майнових відносин укладено договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна по Французькому бульвару, 85 у місті Одеса загальною площею 1283,8 кв.м. 19.08.2015 запис про право власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
4.2. Вказаний об`єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці площею 9664 га, яка зареєстрована на праві комунальної власності за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради 28.11.2019.
4.3. Згідно витягу з Державного земельного кадастру Управлінням Держземагентства у м. Одесі 10.07.2015 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки за адресою: місто Одеса, Французький бульвар, 85, та присвоєно їй кадастровий номер.
4.4. За умовами договору оренди вказаної земельної ділянки від 09.06.2021 її передано в оренду Відповідачу на строк до 09.06.2026.
4.5. Судами також враховано рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2018 у справі № 916/3186/17 за позовом ТОВ "Геродот", яким припинено право постійного користування Одеської обласної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:47:004:0010, площею 1,9664 га, що розташована за адресою: місто Одеса, Французький бульвар, 85.
Вказане судове рішення набрало законної сили 04.04.2018 і з огляду на це суди попередніх інстанцій у даній справі виснували, що саме з цієї дати припинилося право постійного користування Одеської обласної ради на спірну земельну ділянку, відхиливши доводи Відповідача про припинення цього права з моменту відповідної державної реєстрації, тобто з 28.11.2019.
4.6. З огляду на встановлені обставини, суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ "Геродот" на користь Одеської міської ради як власника земельної ділянки безпідставно збережених коштів за спірний період з 01.01.2019 по 08.06.2021 (до дня укладення договору оренди).
4.7. При перевірці розрахунку заявленої до стягнення суми суди виходили з наступного.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).
4.8. Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
4.9. Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
4.10. Пунктом 289.3 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації) не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
4.11. Згідно з рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 №1267-VІ "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі" (з урахуванням змін від 27.08.2014 та від 08.02.2017) ставка орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:47:004:0010 становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
4.12. У подальшому рішенням Одеської міської ради від 11.12.2019 №5593-VIІ (яким, зокрема, був затверджений проект договору оренди спірної земельної ділянки) орендна плата за користування даною земельною ділянкою також встановлена у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
4.13. Вказаний розмір орендної плати Відповідачем не заперечувався, вищезазначені рішення Ради щодо встановлення саме такої процентної ставки ним не оскаржувалися.
4.14. Водночас упродовж усього спірного періоду оплата за фактичне користування земельною ділянкою ТОВ "Геродот" не здійснювалася.
4.15. Згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку, виданим Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області 23.10.2019 за № 2299, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85, складає 13 538 224 грн 16 коп.
4.16. За наслідками такого розрахунку Позивачем визначено розмір заборгованості у вигляді безпідставно збережених грошових коштів за період з 01.01.2019 по 08.06.2021 у сумі 1 594 501,97 грн, який судами було перевірено та визнано обґрунтованим.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено право юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
5.3. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 Господарського процесуального кодексу України).
5.4. За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
5.5. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
5.6. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
5.7. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
5.8. Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
5.9. Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
5.10. Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
5.11. В силу статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
5.12. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
5.13. Частина перша статті 93 Земельного Кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
5.14. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Відповідач не був орендарем спірної земельної ділянки у період з 01.01.2019 по момент укладення договору оренди (08.06.2021), проте був її фактичним користувачем в силу права власності на розміщену на ділянці нерухомість.
5.15. Враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди, зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій цей будинок, будівля, споруда розташовані.
5.16. Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) у якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі?