ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/525/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Товариства з обмеженою
відповідальністю "ОТП Лізинг" - Рівного Є. О.,
Товариства з обмеженою
відповідальністю "Тріумф-Украгро" - Рудика В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу (із урахуванням нової редакції касаційної скарги) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-Украгро"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 (у складі колегії суддів: Олексюк Г. Є. (головуючий), Гудак А. В., Мельник О. В.)
та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.07.2023 (суддя Тимошенко О. М.)
у справі № 906/525/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-Украгро"
про стягнення 1 315 288,80 грн,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-Украгро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (далі - ТОВ "ОТП Лізинг") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-Украгро" (далі - ТОВ "Тріумф-Украгро") про стягнення 1 315 288,80 грн боргу.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням ТОВ "Тріумф-Украгро" умов договору фінансового лізингу від 04.01.2022 № 12374-SME-FL в частині сплати лізингових платежів.
У травні 2023 року ТОВ "Тріумф-Украгро" звернулось до Господарського суду Житомирської області з зустрічним позовом до ТОВ "ОТП Лізинг" про визнання недійсним з моменту укладення договору фінансового лізингу від 04.01.2022 № 12374-SME-FL, укладеного між ТОВ "Тріумф-Украгро" та ТОВ "ОТП Лізинг".
Позовні вимоги зустрічного позову обґрунтовано неналежним виконанням ТОВ "ОТП Лізинг" умов договору фінансового лізингу, оскільки договір не є спрямованим на реальне настання правових наслідків, майно в лізинг ТОВ "Тріумф-Украгро" фактично не було передано, в акті приймання-передачі до договору не зазначено місця поставки об`єкта лізингу, що суперечить нормам чинного законодавства. У зв`язку із зазначеним та посилаючись на положення частини 5 статті 203, статті 215, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ТОВ "Тріумф-Украгро" просило визнати оспорюваний договір недійсним.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.05.2023 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ТОВ "Тріумф-Украгро" до ТОВ "ОТП Лізинг" про визнання недійсним з моменту укладення договору фінансового лізингу від 04.01.2022 №12374-SME-FL.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.07.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2023, первісний позов задоволено; стягнуто з ТОВ "Тріумф-Украгро" на користь ТОВ "ОТП Лізинг" 1 315 288,80 грн заборгованості. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, у грудні 2023 року ТОВ "Тріумф-Украгро" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.07.2023 скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Також, ТОВ "Тріумф-Украгро" надало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн, який воно понесло та очікує понести у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції, та зазначило, що докази понесених судових витрат будуть надані у строки, передбачені процесуальним законом.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 906/525/23 за касаційною скаргою ТОВ "Тріумф-Украгро" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.07.2023 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.02.2024.
ТОВ "ОТП Лізинг" у відзиві на касаційну скаргу, поданому через підсистему Електронний суд, посилається на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, прийнятими на підставі повного та всебічного з`ясування обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін.
У судовому засіданні 21.02.2024 у справі № 906/525/23 за касаційною скаргою ТОВ "Тріумф-Украгро" оголошено перерву до 13.03.2024.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.01.2022 між ТОВ "ОТП Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "Тріумф-Украгро" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 12374-SME-FL (індивідуальна частина), відповідно до умов якого сторони погодили, що невід`ємною частиною цього договору є загальні умови до договору фінансового лізингу в редакції від 17.08.2021, що знаходяться в загальному доступі та розміщенні на офіційному сайті позивача (пункт 3).
Об`єкт лізингу - сівалка точного висіву Great Plains YP1625, нова 1 одиниця. Технічні характеристики об`єкта лізингу наведені згідно Специфікації, зазначеної в Розділі 2 індивідуальної частини договору (пункт 4 індивідуальної частини договору).
Строк лізингу - 60 місяців (пункт 6 індивідуальної частини договору).
Місце передачі об`єкта лізингу - вул. Лесі Українки, 2А, село Радичі, Хорошівський район, Житомирська область (пункт 7 індивідуальної частини договору).
Дата передачі об`єкта лізингу - протягом 5 робочих днів з дати отримання об`єкта лізингу лізингодавцем від продавця (пункт 8 індивідуальної частини договору).
Відповідно до пункту 10 індивідуальної частини договору загальна вартість об`єкта лізингу, що передається за договором, на момент укладення договору становить 5 875 950,00 грн, в т. ч. ПДВ.
Графік оплати лізингових платежів щодо об`єкта лізингу визначається в графіку згідно розділу 3 індивідуальної частини договору.
Судами також установлено, що загальні умови до договору фінансового лізингу, затверджені наказом Генерального директора від 17.08.2021 № 80/21 та розміщені на офіційному сайті позивача за первісним позовом, є невід`ємною та публічною частиною письмового договору фінансового лізингу, в розумінні статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Пунктами 2.1, 2.2 загальних умов передбачено, що індивідуальна частина договору - є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України. Шляхом підписання лізингоодержувачем індивідуальної частини договору, лізингоодержувач приєднується до публічної частини договору - загальних умов.
Загальні умови застосовуються з врахуванням умов індивідуальної частини договору, що укладений між лізингодавцем та лізингоодержувачем.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 загальних умов, на умовах договору, лізингодавець зобов`язується набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно (надалі - об`єкт лізингу), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами договору.
Строк користування лізингоодержувачем об`єктом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу та зазначається в індивідуальній частині договору. Строк лізингу починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше 1 (одного) року від дати підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу.
Приймання лізингоодержувачем об`єкта лізингу в лізинг оформляється шляхом складання акту приймання - передачі, що підтверджує якість, комплектність, справність, належний стан об`єкта лізингу і відповідність об`єкта лізингу техніко-економічним показникам, встановленим лізингоодержувачем, умовам і специфікаціям та умовам договору (пункт 5.1 загальних умов).
Згідно з пунктами 5.3, 5.4 загальних умов з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта лізингу до лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням об`єктом лізингу.
У випадку, якщо об`єкт лізингу підлягає державній реєстрації, така реєстрація здійснюється на ім`я лізингодавця у визначені чинним законодавством строки. Застереження: лізингоодержувач, після проведення державної реєстрації об`єкта лізингу, за власний рахунок може здійснити тимчасову реєстрацію об`єкта лізингу в державних органах на ім`я лізингоодержувача на строк дії договору виключно за наявності письмової згоди лізингодавця, якщо це допускається законодавством.
Відповідно до пункту 5.8 загальних умов у разі прострочення передачі об`єкту лізингу більш як на 30 (тридцять) календарних днів, до моменту передачі йому об`єкту лізингу, має право відмовитися від договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця. Порядок такої відмови від договору та наслідки такої відмови визначаються чинним законодавством України.
У пункті 6.1 загальних умов передбачено, що протягом всього терміну дії договору об`єкт лізингу є власністю лізингодавця. З дати підписання акту приймання-передачі (якщо інше не буде погоджено між лізингоодержувачем, лізингодавцем та продавцем письмово), лізингоодержувач має право користуватися об`єктом лізингу у своїй господарській діяльності та зобов`язаний використовувати об`єкт лізингу за його призначенням та згідно з умовами цього договору.
Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю платежі, а також вартість послуг за організацію фінансування відповідно до загальних умов та графіку. Всі платежі за договором виконуються в розмірі та у дату платежу, а також у спосіб та на умовах, вказаних для відповідного платежу у загальних умовах, графіку, рахунках, виставлених лізингодавцем та інших документах лізингу, в залежності від випадку, та з урахуванням змін, що можуть відбуватися відповідно до положень документів лізингу. Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов (пункт 8.1 загальних умов).
Відповідно до пункту 8.2 загальних умов лізингоодержувач зобов`язаний виконати на користь лізингодавця наступні лізингові платежі щодо об`єкта лізингу:
- перший лізинговий платіж, який складається із: авансового лізингового платежу в розмірі, визначеному у відповідному графіку, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості об`єкта лізингу та має бути сплачений не пізніше дати платежу, вказаної у відповідному графіку (підпункт 8.2.1);
- перший періодичний лізинговий платіж складається з: а) відшкодування вартості об`єкта лізингу; б) винагороди лізингодавця, яка розраховується з дати придбання об`єкта лізингу лізингодавцем за договором купівлі-продажу до дати сплати першого періодичного лізингового платежу, яка визначена в графіку лізингових платежів для платежу під порядковим номером 1 (підпункт 8.2.2);
- другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються із: а) відшкодування вартості об`єкта лізингу; б) винагороди лізингодавця (підпункт 8.2.3).
06.01.2022 між тими ж сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору фінансового лізингу, відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни у пункт 10 індивідуальної частини договору щодо загальної вартості об`єкту лізингу та у розділ 3 - графік сплати лізингових платежів.
Згідно з видатковою накладною від 06.01.2022 № 30 та актом приймання-передачі до договору фінансового лізингу від 06.01.2022, ТОВ "ОТП Лізинг" передало ТОВ "Тріумф-Украгро" у платне володіння та користування об`єкт лізингу, а саме, сівалку точного висіву Great Plains YP1625 (нова), 2020 року виготовлення, серійний № GP- C3465Q, вартістю 5 909 275,00 грн.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що ТОВ "Тріумф-Украгро" здійснило оплату лізингових платежів: 05.01.2022 у розмірі 117 519,00 грн як вартість послуг за організацію фінансування (передбачений графіком платежу в редакції додаткової угоди № 1) та у розмірі 2 056 582,20 грн як перший лізинговий платіж (авансовий платіж) (передбачений графіком платежу в редакції додаткової угоди № 1); 14.02.2022 у розмірі 99 735,41 грн як перший періодичний лізинговий платіж за січень 2022 року (передбачений графіком платежу в редакції додаткової угоди № 1).
ТОВ "ОТП Лізинг", звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення 1 315 288, 80 грн заборгованості, обґрунтувало їх неналежним виконанням ТОВ "Тріумф-Украгро" умов договору фінансового лізингу від 04.01.2022 № 12374-SME-FL - несплату ним з лютого 2022 року лізингових платежів.
ТОВ "Тріумф-Украгро", звертаючись до суду із зустрічними позовними вимогами про визнання недійсним договору фінансового лізингу від 04.01.2022 № 12374-SME-FL з моменту його укладення, мотивувало свої вимоги тим, що оспорюваний договір суперечить вимогам законодавства, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, що є підставою для визнання його недійсним як фіктивного.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, дослідивши та надавши оцінку поданим сторонами доказам, встановив порушення ТОВ "Тріумф-Украгро" зобов`язань за договором фінансового лізингу від 04.01.2022 № 12374-SME-FL та, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості за лізинговими платежами, погодився з висновками суду першої інстанції, що наданий ТОВ "ОТП Лізинг" розрахунок заборгованості є арифметично правильним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню.
Встановивши, що договір фінансового лізингу від 04.01.2022 № 12374-SME-FL відповідає вимогам чинного законодавства, а також відсутність у оспорюваного правочину ознак фіктивності, суд апеляційної інстанції також погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання оспорюваного договору недійсним з підстав, наведених у зустрічній позовній заяві.
ТОВ "Тріумф-Украгро", обґрунтовуючи у поданій касаційній скарзі підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалось на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 6, 11, частини 1 статті 15, статей 21, 202, 205, 207, 215, частини 1 статті 638, статті 806 ЦК України, частини 2 статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини 4 статті 17, пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про фінансовий лізинг", статей 13, 73, 74, 76-79, 81, 86 ГПК України та на неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13- ц, постановах Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18, від 25.03.2020 у справі № 646/5062/17, від 04.12.2019 у справі № 910/17755/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 16.11.2020 у справі № 344/16215/17, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
За доводами касаційної скарги, при вирішення спору судами попередніх інстанцій не враховано, що в акті приймання-передачі не визначено місце поставки об`єкта лізингу, а тому він не може беззаперечно підтверджувати факт передачі об`єкта лізингу. Сам лише факт складання та підписання сторонами акту не є безумовним свідченням реальності господарської операції за договором, адже інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у ньому. Крім того, судами не перевірено реальності здійснення господарської операції.
Також, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору мали б застосувати принцип "jura novit curia" та визнати оспорюваний правочин недійсним (вимога за зустрічним позовом) у зв`язку із тим, що його вчинено внаслідок обману та підробки документів.
Крім того, ТОВ "Тріумф-Украгро" підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що розглядається, також зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 3 статті 310 цього Кодексу, а саме: суд не дослідив зібрані у справі докази, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 2 статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору фінансового лізингу від 04.01.2022 № 12374-SME-FL.
Відповідно до частин 1, 7 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Частинами 1, 2 статті 806 ЦК України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (частина 1 статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").
Частиною 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі (пункт 3).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов договору фінансового лізингу від 04.01.2022 № 12374-SME-FL, лізингодавець придбав та передав лізингоодержувачу у платне володіння та користування об`єкт лізингу.
Факт прийняття лізингоодержувачем об`єкту лізингу підтверджується підписаним сторонами без зауважень та скріпленим печатками юридичних осіб актом приймання-передачі від 06.01.2022 та видатковою накладною від 06.01.2022 № 30, а також актом приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 04.01.2022 № 12374-S.
При цьому судом апеляційної інстанції установлено, що зазначені документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" щодо оформлення первинних документів, що містять відомості про господарську операцію.
На виконання умов договору ТОВ "Тріумф-Украгро" сплатило лізингодавцю лізингові платежі: 05.01.2022 у розмірі 117 519,00 грн - послуги за організацію фінансування та у розмірі 2 056 582,20 грн - перший лізинговий платіж (авансовий платіж); 14.02.2022 у розмірі 99 735,41 грн - перший періодичний лізинговий платіж за січень 2022 року.
Починаючи з лютого 2022 року, ТОВ "Тріумф-Украгро" припинило здійснювати лізингові платежі, внаслідок чого станом на 31.03.2023 виникла заборгованість.
Заперечуючи проти первісного позову, ТОВ "Тріумф-Украгро" послалось на неотримання за актом приймання-передачі від 06.01.2022 об`єкту лізингу за адресою, вказаною у договорі, а також на не проведення ТОВ "ОТП Лізинг" державної реєстрації об`єкта лізингу та неможливість у зв`язку з цим його використання у господарській діяльності.
Відхиляючи зазначені доводи, суди попередніх інстанцій, дослідивши надані сторонами докази, врахувавши встановлені обставини, а також відсутність доказів звернення ТОВ "Тріумф-Украгро" до ТОВ "ОТП Лізинг" щодо передачі об`єкта лізингу, відмови від договору або повернення сплачених лізингових платежів, правомірно вказали, що чинне законодавство не вимагає зазначення у акті приймання-передачі місця передачі товару, тому відсутність у акті приймання-передачі адреси місця передачі об`єкту в лізинг згідно договору або зазначення помилкової адреси не може бути доказом фактичної не передачі майна; а доводи щодо не проведення реєстрації об`єкта лізингу спростовуються наявним у матеріалах справи свідоцтвом про реєстрацію та не впливають на обов`язок здійснювати лізингові платежі.
Отже, оцінивши надані сторонами докази, врахувавши відсутність належних, допустимих та достовірних доказів на спростування доводів ТОВ "ОТП Лізинг" щодо передачі об`єкта лізингу та існування обов`язку відповідача (за первісним позовом) сплачувати лізингові платежі за договором фінансового лізингу від 04.01.2022 № 12374-SME-FL, застосувавши статтю 79 ГПК України, суди попередніх інстанцій перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок заборгованості за лізинговими платежами, дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 1 315 288, 80 грн та правомірно задовольнили первісний позов.