РІШЕННЯ
Іменем України
11 березня 2024 року
м. Київ
справа №990/305/23
адміністративне провадження № П/990/305/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді - Загороднюка А.Г.,
суддів: Мацедонської В.Е., Соколова В.М., Єресько Л.О., Білак М.В.
за участю:
секретаря судового засідання Рудницького І.В.,
позивачки ОСОБА_1,
представника позивачки Сорокового Д.А.,
представника відповідача Ксендзова А.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог та предмет спору
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Верховного Суду як до суду першої інстанції із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС), у якій просить:
визнати протиправним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 118/зп-23;
скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року №118/зп-23;
зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України відновити відносно ОСОБА_1 процедуру первинного кваліфікаційного оцінювання зі стадії визначення результатів первинного кваліфікаційного оцінювання на підставі вивчення матеріалів суддівського досьє в порядку передбаченому п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус судів" та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд";
зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання вирішити питання щодо прийняття рішення, яким визнати суддю Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 такою, що підтвердила можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Аргументи позивачки
На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначає, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення від 19 жовтня 2023 року № 118/зп-23 та призначив оцінювання судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді.
Позивачка вказує, що вона в межах процедури первинного кваліфікаційного оцінювання пройшла оцінювання за встановленою законом процедурою. Проте рішенням від 31 березня 2016 року №96/ко-16 ВККС оголосила перерву в розгляді питання про визначення її результатів. Згодом Указом Президента України від 29 вересня 2016 року №425 вона була звільнена з посади судді на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 15 вересня 2016 року.
Позивачка зазначає, що оскаржила в судовому порядку згадане рішення Вищої ради юстиції та Указ Президента України в частині її звільнення з посади судді та згідно з постановою від 17 березня 2021 року у справі №800/372/16 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду визнав їх протиправними та скасував.
Як наслідок, позивачка вважає, що ВККС повинна була відновити і завершити процедуру її первинного кваліфікаційного оцінювання в порядку, визначеному пунктом 21 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII), за правилами, що діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання.
Однак, як зазначає позивачка, керуючись пунктом 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, ВККС оскаржуваним рішення фактично призначила повторне оцінювання судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді.
Позивачка звертає увагу, що норма пункту 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII не є до неї застосовною, оскільки така норма стосується, в загальному, тих суддів, які не проходили визначені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" процедури кваліфікаційного оцінювання. Позивачка наголошує, що вона пройшла оцінювання в межах процедури первинного кваліфікаційного оцінювання.
Позивачка зазначає, що чинним на час прийняття оскаржуваного рішення законодавством не було передбачено право ВККС застосовувати аналогію закону щодо власних повноважень та призначати кваліфікаційне оцінювання особі, яка пройшла встановлені законом процедури первинного кваліфікаційного оцінювання.
У цьому зв`язку позивачка підкреслює, що ВККС застосувала до неї неоднаковий підхід в подібному питанні. Як приклад, наводить рішення ВККС від 26 червня 2018 року №954/ко-18, яким остання припинила кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді стосовно судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 . Позивачка вказує, що попри чинність цього рішення, згадана особа буде продовжувати проходження розпочатого кваліфікаційного оцінювання.
Також позивачка зазначає, що жодним із законів, що є правовою основою діяльності судді, не передбачено таке визначення, зазначене ВККС в оскаржуваному рішенні, як "оцінювання на відповідність займаній посаді".
Позивачка, серед іншого, доводить, що наявність чинного рішення ВККС від 21 жовтня 2016 року №89/зп-16, яким припинено процедуру її первинного кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з її звільненням з посади судді, не може слугувати законною підставою для призначення фактично повторного кваліфікаційного оцінювання. У цьому аспекті посилається на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі №9901/703/18.
Позивачка звертає увагу, що її звільнення з посади судді відбулося внаслідок помилок, допущених суб`єктами владних повноважень, що встановлено в судовому порядку, та вважає, що не повинна зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді проходження фактично повторного оцінювання на відповідність займаній посаді за новими правилами. Позивачка стверджує, що зобов`язуючи повторно пройти кваліфікаційне оцінювання ВККС здійснила втручання в її право на повагу до приватного життя, зокрема право на формування та розвиток стосунків, включаючи стосунки професійного та ділового характеру, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція).
Аргументи відповідача
У відзиві на позовну заяву відповідач доводить, що приймаючи оскаржуване рішення від 19 жовтня 2023 року № 118/зп-23 та призначаючи оцінювання позивачки на відповідність займаній посаді, ВККС діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Зокрема, відповідач зазначає, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII пов`язує завершення процедури кваліфікаційного оцінювання з ухваленням відповідного кінцевого рішення. При цьому відповідач вказує, що в спірному випадку ВККС своїм рішенням від 21 жовтня 2016 року №89/зп-16 припинила первинне кваліфікаційне оцінювання щодо позивачки у зв`язку з втратою неї статусу судді, тож відсутні підстави вважати, що суддею ОСОБА_1 було пройдено оцінювання за процедурами, визначеними Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII.
Таким чином, твердження позивачки щодо визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в межах процедури первинного кваліфікаційного оцінювання, відповідач вважає помилковими.
Відповідач доводить, що оскільки процедура первинного кваліфікаційного оцінювання позивачки була припинена рішенням ВККС від 21 жовтня 2016 року № 89/зп-16, порядком, визначеним Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, є порядок проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
При цьому відповідач вказує, що на час ухвалення оскаржуваного рішення Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII не передбачав процедури відновлення припиненого первинного кваліфікаційного оцінювання, що унеможливило застосування пункту 21 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII, на який посилається позивачка.
Посилання позивачки на відсутність законодавчого визначення поняття "оцінювання судді на відповідність займаній посаді" відповідач вважає безпідставними, оскільки вказане поняття міститься в пункті 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII та в підпункті 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
Крім того, необґрунтованими відповідач вважає твердження позивачки щодо неоднакового підходу ВККС у застосуванні положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII щодо судді ОСОБА_2, вказуючи, що позивачкою викладено суб`єктивну думку щодо майбутніх дій ВККС в питанні призначення кваліфікаційного оцінювання щодо вказаного судді, однак не зазначено, в застосуванні яких положень допущено дискримінаційний підхід щодо неї.
Помилковими, з погляду відповідача, є і посилання позивачки на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі №9901/703/18, з огляду на те, що предметом спору у тій справі була законність рішення ВККС про припинення кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, призначеного у 2018 році.
Твердження позивачки щодо порушення її прав, гарантованих статтею 8 Конвенції, відповідач також вважає безпідставними, зазначаючи, що оцінювання судді призначене згідно з законом, є необхідним у демократичному суспільстві та спрямоване на усунення невизначеності, яка виникла у зв`язку з поновленням позивачки на посаді судді на підставі рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі №800/372/16.
Клопотання учасників справи та процесуальні дії у справі
12 листопада 2023 року до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Разом з позовною заявою позивачка подала заяву про забезпечення доказів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів для розгляду позовної заяви: суддя-доповідач Загороднюк А.Г., судді: Мацедонська В.Е., Соколов В.М., Єресько Л.О., Білак М.В.
17 листопада 2023 року ухвалою Верховний Суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 11 грудня 2023 року. Цією ухвалою Верховний Суд запропонував відповідачу разом з відзивом на позовну заяву подати до суду докази, зазначені позивачкою в заяві про забезпечення доказів.
Іншою ухвалою Верховний Суд призначив заяву про забезпечення доказів до розгляду в судовому засіданні на 20 листопада 2023 року.
20 листопада 2023 року у судовому засіданні позивачка заявила, що не наполягає на розгляді заяви про забезпечення доказів, оскільки ухвалою від 17 листопада 2023 року Верховний Суд витребував від відповідача запитувані нею докази, а підстав уважати, що такі докази будуть спотворені чи знищені ВККС немає.
20 листопада 2023 року протокольною ухвалою Верховний Суд відклав розгляд заяви позивачки про забезпечення доказів на 11 грудня 2023 року.
05 грудня 2023 року до Верховного Суду від представника відповідача - Ксендзова Артема Святославовича надійшов відзив на позовну заяву разом з яким відповідач надав копію витягу з протоколу засідання кваліфікаційної палати ВККС від 31 березня 2016 року №66 щодо визначення результатів первинного кваліфікаційного оцінювання судді Царевич О.І.
11 грудня 2023 року до Верховного Суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій позивачка наполягала на обґрунтованості позовних вимог.
Цього ж дня ухвалою Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви позивачки про забезпечення доказів.
28 грудня 2023 року до Верховного Суду від представника відповідача - Ксендзова Артема Святославовича надійшло клопотання про долучення доказів, а саме копії протоколу засідання кваліфікаційної палати ВККС від 31 березня 2016 року №66, два компакт-диски з відеозаписом засідання кваліфікаційної палати ВККС від 31 березня 2016 року.
17 січня 2024 року до Верховного Суду від позивачки надійшла заява про зміну підстав позову.
29 січня 2024 року ухвалою Верховний Суд відмовив позивачці у поновленні процесуального строку для подання заяви про зміну підстав позову та повернув її без розгляду; оголосив перерву в судовому засіданні до 19 лютого 2024 року.
В судовому засіданні 29 січня 2024 року позивачка подала письмові пояснення щодо позову, в яких підтримала в повному обсязі доводи, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.
19 лютого 2024 року протокольною ухвалою Верховний Суд відклав розгляд справи для дослідження компакт-дисків з відеозаписом засідання кваліфікаційної палати ВККС від 31 березня 2016 року на 04 березня 2024 року.
У судовому засіданні 04 березня 2024 року сторони підтримали свої доводи та аргументи, висловлені в заявах по суті справи.
04 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду видалився до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення, однак у ході оцінки доказів у Суду виникла необхідність відновити судовий розгляд з метою дослідження обставин справи та перевірки їх доказами.
04 березня 2024 року протокольною ухвалою Верховний Суд відновив дослідження обставин справи та перевірки їх доказами; витребував у відповідача копію рішення ВККС від 21 жовтня 2016 року №89/зп-16; оголосив перерву в судовому засіданні до 11 березня 2024 року.
08 березня 2024 року до Верховного Суду від представника відповідача - Ксендзова Артема Святославовича на виконання вимог ухвали Суду від 04 березня 2024 року надійшли додаткові пояснення разом з яким відповідач надав копію рішення ВККС від 21 жовтня 2016 року №89/зп-16.
11 березня 2024 року у судовому засіданні Верховний Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Установлені судом обставини справи
Указом Президента України "Про призначення суддів" від 19 листопада 2010 року №1046/2010 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Печерського районного суду міста Києва строком на п`ять років.
28 січня 2016 року ВККС прийнято рішення №7/зп-16, яким призначено проведення протягом лютого-березня 2016 року первинного кваліфікаційного оцінювання суддів, які подали на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII заяву про обрання суддею безстроково, затверджено список суддів, які проходитимуть оцінювання, графік проведення первинного кваліфікаційного оцінювання та перелік завдань для проведення анонімного письмового тестування.
Вказаним рішенням ВККС суддю Печерського районного суду міста Києва Царевич О.І. включено до складу групи суддів №5.
23 березня 2016 року суддею Печерського районного суду міста Києва Царевич О.І. взято участь у складенні іспиту, а 31 березня 2016 року - у співбесіді.
31 березня 2016 року ВККС прийнято рішення №96/ко-16, яким оголошено перерву у розгляді питання про визначення результатів первинного кваліфікаційного оцінювання судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 у зв`язку з необхідністю проведення додаткової перевірки даних суддівського досьє.
12 липня 2016 року дисциплінарною секцією Вищої ради юстиції прийнято рішення про направлення рекомендації Вищій раді юстиції прийняти рішення про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Печерського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.
15 вересня 2016 року Вищою радою юстиції прийнято рішення №2279/0/15-16, яким вирішено внести подання Президентові України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Печерського районного суду м. Києва за порушення присяги.
Указом Президента України "Про призначення та звільнення суддів" від 29 вересня 2016 року №89/зп-16 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Печерського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.
21 жовтня 2016 року ВККС прийнято рішення №89/зп-16, яким припинено проведення первинного кваліфікаційного оцінювання судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням з посади судді.
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої ради юстиції, в якому просила, зокрема визнати незаконними та скасувати рішення Вищої ради юстиції від 15 вересня 2016 року №2279/0/15-16 та Указ Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 в частині її звільнення з посади судді Печерського районного суду міста Києва.
Вищий адміністративний суд України постановою від 06 березня 2017 року у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з постановою Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2017 року, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд судового рішення на підставі пункту 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15 грудня 2017 року).
Розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 02 січня 2018 року №4/0/19-18 заяву про перегляд судового рішення з матеріалами справи №800/372/16 передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі №800/372/16 заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2017 року у справі №800/372/16 задоволено; постанову Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2017 року у справі №800/372/16 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Вищої ради юстиції від 15 вересня 2016 року №2279/0/15-16; скасовано Указ Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 в частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Печерського районного суду м. Києва у зв`язку з порушенням присяги судді.
01 квітня 2021 року головою Печерського районного суду міста Києва видано наказ №134-к/2021, яким на підставі рішення Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі №800/372/16 поновлено ОСОБА_1 на посаді судді Печерського районного суду міста Києва.
У подальшому, ВККС прийнято рішення від 19 жовтня 2023 року №118/зп-23, яким призначено оцінювання судді Печерського районного суду міста Києва Царевич О.І. на відповідність займаній посаді та встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту; другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди.
Незгода позивачки з рішенням ВККС від 19 жовтня 2023 року №118/зп-23, слугувала підставою для її звернення до Верховного Суду з цим позовом.
Джерела права та акти їхнього застосування
На час закінчення п`ятирічного строку призначення позивачки на посаду судді, тобто станом на 19 листопада 2015 року, правовідносини регулювалися Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI), який діяв в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII (далі - Закон №192-VIII).
Згідно з частиною першою статті 76 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI в редакції Закону №192-VIII було передбачено, що суддя, строк повноважень якого закінчується, за його заявою має бути рекомендований ВККС для обрання його Верховною Радою України на посаду судді безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому.
Правилами частини другої статті 76 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI в редакції Закону №192-VIII було встановлено, що обрання на посаду судді безстроково здійснюється в такому порядку: 1) кандидат звертається з письмовою заявою до ВККС про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково; 2) ВККС повідомляє про підготовку матеріалів щодо кандидата на посаду судді безстроково на офіційному веб-сайті та в офіційних засобах масової інформації; 3) ВККС перевіряє відомості про кандидата, досліджує його суддівське досьє, враховує показники розгляду кандидатом за час його роботи на посаді судді та у випадках, передбачених цим Законом, - результати його кваліфікаційного оцінювання; 4) ВККС приймає вмотивоване рішення про рекомендування чи відмову в рекомендуванні для обрання на посаду судді безстроково і в разі рекомендування направляє відповідне подання до Верховної Ради України; 5) Верховна Рада України приймає рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково.
Частиною першою статті 77 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI в редакції Закону №192-VIII було визначено, що кандидат на посаду судді безстроково не пізніш як за шість місяців до закінчення строку перебування на посаді судді звертається до ВККС із заявою про рекомендування його для обрання на посаду судді безстроково.
Положеннями частини другої статті 77 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI в редакції Закону №192-VIII було передбачено, що із заявою до ВККС про рекомендування для обрання на посаду судді безстроково може звернутися також кандидат, якого звільнено з посади судді у зв`язку із закінченням строку, на який його було призначено, та який раніше не звертався до ВККС із заявою про обрання його на посаду судді безстроково, кандидат, звільнений з посади судді за його заявою про відставку, або кандидат, який раніше вже був обраний суддею безстроково і звільнений з посади за власним бажанням, протягом трьох років з дня звільнення. Такі кандидати могли бути рекомендовані ВККС для обрання на посаду судді безстроково після проходження відповідного кваліфікаційного оцінювання.
Варто зазначити, що Закон №192-VIII запровадив проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів з метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ними правосуддя у відповідних судах.
Пункт 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №192-VIII поклав на ВККС обов`язок забезпечити проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів з метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ними правосуддя у відповідних судах.
Так, рішенням ВККС від 21 жовтня 2015 року №67/зп-15 було визначено Порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (далі - Порядок), та затверджено Положення про порядок складення іспиту та методику його оцінювання під час кваліфікаційного оцінювання судді (далі - Положення), погоджені рішеннями Ради суддів України від 11 грудня 2015 року.
Вказаний Порядок містив розділ V "Особливості первинного та повторного кваліфікаційного оцінювання".
Відповідно до пункту 5.6. розділу V Порядку етапами первинного кваліфікаційного оцінювання суддів було визначено:
- іспит, який полягав у складенні суддею анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання:
згідно з підпунктом 5.6.1.1. пункту 5.6. розділу V Порядку анонімне письмове тестування під час іспиту при проведенні первинного кваліфікаційного оцінювання здійснювалося у формі письмового викладення суддею запропонованих Комісією положень усталених правових позицій Верховного Суду України та практики Європейського суду з прав людини з урахуванням інстанції та спеціалізації суду і судді;
відповідно до підпункту 5.6.1.2. пункту 5.6. розділу V Порядку виконання практичного завдання при проведенні первинного кваліфікаційного оцінювання здійснювалося суддею шляхом вирішення змодельованої членами Колегії чи Кваліфікаційної палати практичної ситуації з урахуванням інстанції та спеціалізації суду і судді;
- дослідження суддівського досьє та проведення співбесіди, які здійснювалися з урахуванням положень, передбачених Розділом 2 та пунктами 3.16. - 3.18. цього Порядку:
згідно з пунктом 3.16 розділу III Порядку дослідження суддівського досьє полягало у систематизації, аналізі, зборі, уточненні, доповненні членом Кваліфікаційної палати його даних з метою визначення попередніх показників критерії кваліфікаційного оцінювання;
відповідно до пункту 3.17 розділу III Порядку співбесіда полягала в обговоренні результатів дослідження досьє та складалася з таких стадій: оголошення членом Кваліфікаційної палати доповіді за результатами дослідження досьє; надання судді можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію; послідовне обговорення з суддею показників (відповідно до критеріїв) для остаточного визначення професійного рівня судді.
Відповідно до підпункту 3.17.6. пункту 3.17 розділу III Порядку за наявності обґрунтованої необхідності під час співбесіди передбачалася можливість оголошення перерви.
За результатами первинного кваліфікаційного оцінювання Колегія чи Кваліфікаційна палата повинна була прийняти вмотивоване рішення щодо можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді (пункт 5.7 розділу V Порядку).
Підпунктом 4.1.2. пункту 4.1 розділу IV Порядку було визначено, що Кваліфікаційна палата на підставі вмотивованого висновку за результатами розгляду питання про проведення кваліфікаційного оцінювання приймає рішення про надання або відмову в наданні рекомендації судді для обрання його на посаду судді безстроково.