ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2024 року
м. Київ
справа №620/4781/22
адміністративне провадження № К/990/21485/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 620/4781/22 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Тищенко Юлії Олександрівни, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 (головуючий суддя Сорочко Є. О., судді Федотов І. В., Коротких А. Ю.),
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради Тищенко Юлії Олександрівни (далі - державний реєстратор, відповідач), Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, в якому просив:
- скасувати рішення державного реєстратора від 28.01.2022 № 63119684 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;
- зобов`язати державного реєстратора зареєструвати ОСОБА_1 право власності на гараж за адресою АДРЕСА_1 на підставі технічного паспорту на гараж по АДРЕСА_1, витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № ТІ01:3202:-2505-2367- 4440, довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації" від 11.11.2021 № 987, свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 05.12.2013 № 14048869.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що дії відповідача суперечать чинному законодавству та порушують майнові права позивача. Доводив, що для державної реєстрації права власності на гараж, збудований у 1992 році, позивач не повинен був подавати державному реєстратору документ, який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 позов задоволено в повному обсязі.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач додав до заяви всі необхідні документи для реєстрації права власності на гараж. В оскаржуваному рішенні державним реєстратором не наведено конкретних обставин, що стали підставою для відмови позивачу у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову ґрунтується на тому, що підставою для відмови позивачу в державній реєстрації права власності на гараж стала та обставина, що він (позивач) не виконав вимоги, зазначені в рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач оскаржує виключно рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 28.01.2022 № 63119684 і просить зобов`язати відповідача зареєструвати право власності на спірний об`єкт. З огляду на це, предметом доказування у даній справі першочергово є підстави, за яких відповідач відмовив у державній реєстрації прав, а саме не усунення позивачем обставин, що слугували підставою для зупинення розгляду заяви. І лише в разі встановлення, що такі факти не існували, суд має дослідити наявність підстав для реєстрації за позивачем спірного об`єкту.
Установивши, що після зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію ОСОБА_1 не надав державному реєстратору будь-яких документів (так само як і не вказав на обставини, які перешкоджали їх наданню), апеляційний суд дійшов висновку про правомірність рішення відповідача про відмову в державній реєстрації прав на підставі пункту 8 частини першої статті 24 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.10.2022.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та доводить, що в державного реєстратора не було підстав вимагати від позивача надання додаткових документів, оскільки подані разом із заявою документи містили повну інформацію як про адресу, так і про технічні характеристики об`єкту нерухомості.
Зазначає, що не виконав вимоги рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію з огляду на те, що у нього були відсутні документи, про які йшлося в цьому рішенні.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні скарги, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 - залишити без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій установлено, що 09.12.2021 ОСОБА_1 подав до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації нежитлового приміщення - гаража, розташованого по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 7410100000:02:046:6677.
Позивачем до вищевказаної заяви додано наступні документи: технічний паспорт на гараж; витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № ТІ01:3202:-2505-2367-4440; довідку Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації" від 11.11.2021 № 987; свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 05.12.2013 № 14048869.
Відповідно до характеристик гаража, зазначених у технічному паспорті, рік спорудження/реконструкції об`єкта нерухомості - березень 1992 року.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів 14.12.2021 державний реєстратор прийняв рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 62260749, надавши 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для подачі документів, що підтверджують присвоєння такому об`єкту адреси, та документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.
28.01.2022 державний реєстратор прийняв рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 63119684, яким відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення - гараж, розташованого по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 7410100000:02:046:6677, у зв`язку з тим, що протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не подано документи, що підтверджують присвоєння такому об`єкту адреси та документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.
Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.