ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 640/24964/20
адміністративне провадження №К/9901/44562/21 К/9901/44987/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокобан" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021 (суддя - Шевченко Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 (судді - Грибан І.О., Епель О.В., Парінов А.Б.)
у справі за позовом Кам`янської міської ради до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рокобан", Громадська організація "Комфортне місто", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Кам`янська міська рада звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Рокобан", висновок від 29.09.2020 №21/01-201910294740/1 з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності "Здійснення діяльності по збиранню, перевезенню, зберіганню, обробленню, утилізації та знешкодженню небезпечних відходів та подальшим виготовленням м`ясо-кісткової муки, тваринних кормів за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Баглійський, 2".
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИН СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України 29.09.2020 видало Товариству з обмеженою відповідальністю "Рокобан" (ЄДРПОУ 42747947) висновок №21/01-201910294740/1 з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності "Здійснення діяльності по збиранню, перевезенню, зберіганню, обробленню, утилізації та знешкодженню небезпечних відходів та подальшим виготовленням м`ясо-кісткової муки, тваринних кормів за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Баглійський, 2".
Вважаючи, що відповідачем порушено процедуру видачі такого висновку, зокрема: необґрунтовано відхилено більшість пропозицій та зауважень громадськості; не з`ясовано статусу території, можливості та правомірності скиду господарсько-фекальних вод через каналізаційні мережі та правомірність підключення до електромереж, що полягає у відсутності у ТОВ "Адрастея" права розпоряджатись переданим в оренду ТОВ "Рокобан" майном та відсутності документів стосовно електрозабезпечення; надання недостовірної інформації щодо договору ТОВ "Рокобан" та ТОВ "Адрастея" стосовно надання послуг водовідведення, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано висновок Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 29.09.2020 №21/01-201910294740/1 з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності "Здійснення діяльності по збиранню, перевезенню, зберіганню, обробленню, утилізації та знешкодженню небезпечних відходів та подальшим виготовленням м`ясо-кісткової муки, тваринних кормів за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пров. Баглійський, 2", виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Рокобан".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не в повній мірі було дотримано процедуру здійснення оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ "Рокобан", яке полягало у недотриманні порядку громадського обговорення та фактичного не надання оцінки всім зауваженням, невідповідність даних у звіті з оцінки впливу на довкілля до реальних даних та обставин, що стало наслідком недотримання справедливого балансу між загальним суспільним інтересом мешканців м. Кам`янське із ТОВ "Рокобан" та є підставами для скасування оскаржуваного висновку.
Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що до звіту з оцінки впливу на довкілля не додано документів, які б підтведжували право позивача користування земельню ділянкою та виробничими приміщеннями, каналіаційною та електромережами.
Також суди виходили з того, що згідно акта комісійного обстеження від 10.09.2020, обладнання ТОВ "Рокобан" розміщено на відстані 600 - 650 метрів від садівничого товариства "МетаДург" та від залізничної станції "Запоріжжя - Кам`янське", на якій розташовано зупинки громадського транспорту ті заклади громадського харчування, що є порушенням вимог вищевказаного п.5.4 Державних санітарних правил.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційних скарг відповідач та третя особа ТОВ "Рокобан" покликаються на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, відповідач покликається на те, що всі зауваження та пропозиції громадськості були розглянуті, частина врахована, частина обґрунтовано відхилена, що свідчить про відсутність з його боку порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля та видачі спірного висновку.
Також покликається на відсутність порушеного права Кам`янської міської ради оскаржуваним висновком, а отже й відсутність підстав для звернення до суду з цим позовом.
ТОВ "Рокобан" в обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судами норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд необґрунтовано відхилив клопотання про виклик свідків.
Також покликається на безпідставне врахування судами попередніх інстанцй непідтвердженої доказами інформації, викладеної у листі Департаменту екології та природних ресурсів Кам`янської міської ради від 29.03.2021 №01-08/193вих "Поглиблений аналіз звіту з ОВД".
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо порушеного права Кам`янської міської ради у цій справі
Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Екологічні інтереси населення також можуть захищатися у судовому порядку на підставі ч. 7 ст. 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів ст. 66 Конституції України, відповідно до яких ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.
Верховний Суд тлумачить підстави для звернення з позовом до суду для захисту охоронюваного законом інтересу у сфері належного функціонування природних екосистем в світлі гарантій, закріплених в Орхуській конвенції - міжнародному договорі, який встановив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах.
Орхуська конвенція ратифікована Законом України №832-ХІV від 06.07.1999, тому її положення відповідно до ст. 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.
Пунктом 3 ст. 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.
Водночас, відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.
З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки. Відтак право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через представницький орган територіальної громади м. Кам`янська, яким є Кам`янська міськрада.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №826/3820/18, від 21.02.2024 у справі №460/9602/20.
Крім того, питання, пов`язані з оскарженням в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, унормовані ст. 12 Закону №2059-VIII, яка встановлює, що висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.
Враховуючи викладене, покликання відповідача на відсутність у Кам`янської міської ради порушеного права, та як наслідок права звернення до суду з цим позовом, є безпідставним.
Щодо суті спору
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23.05.2017 №2059-VIII (далі - Закон №2059-VIII).
Стаття 3 Закону №2059-VIII передбачає, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності (частина перша).
Відповідно п. 2 ч. 2 цієї статті перша категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, операції у сфері поводження з небезпечними відходами (зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення).
Судами встановлено, що планована діяльність ТОВ "Рокобан" зі здійснення діяльності по збиранню, перевезенню, зберіганню, обробленню, утилізації та знешкодженню небезпечних відходів та подальшим виготовленням мясокісткової муки, тваринних кормів підлягає оцінці впливу на довкілля.
Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону №2059-VIII порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пп. 1 п. 1 Додатку 4 постанови КМУ "Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля" від 13.12.2017 №1026 звіт з оцінки впливу на довкілля включає: 1) опис планованої діяльності, зокрема: опис місця провадження планованої діяльності (додаються: викопіювання з генерального плану, зонінгу або детального плану території та ситуаційна схема з нанесеними джерелами впливу на довкілля; відомості за підписом суб`єкта господарювання про наявність власних або орендованих виробничих площ (приміщень), необхідних для провадження господарської діяльності, разом з копіями документів, що підтверджують право власності або оренди на виробничі площі (приміщення).
За правилами статті 12 Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.
Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.
Отже, підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля є: а) порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля; б) безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості; в) інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.
Саме такі критерії підлягають перевірці та оцінці під час розгляду справи про оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля.
В свою чергу, надання мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження належить до компетенції відповідача.
Таким чином, визначення допустимості чи недопустимості провадження планованої діяльності належить виключно до дискреційних повноважень відповідача, а не суду. Суд лише перевіряє наявність чи відсутність передбачених ч. 2 ст. 12 Закону №2059-VIII підстав для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.01.2023 (справа №460/8998/20) зазначивши наступне:
" 94. Положення Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" у сукупності дають підстави вважати, що суб`єкту владних повноважень надано дискреційне повноваження на аналіз інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення.
95. В силу положень статті 2 КАС України і частини 2 статті 12 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", суди у цій справі повинні були перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля. При цьому суди не можуть досліджувати розрахунки допустимих концентрацій по основних екологічних показниках, оскільки це є функцією відповідача та знаходиться поза правовою площиною."
Враховуючи викладене, в силу вимог ч. 2 ст. 2 КАС України та ст. 12 Закону №2059-VIII суди у цій справі повинні були перевірити чи прийнято оспорюваний Висновок на підставі, у межах повноважень та у передбачений законами спосіб, зокрема перевірити дотримання відповідачем встановленої Законом №2059-VIII процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, включаючи громадські слухання, а також наявність чи відсутність інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.