ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2024 року
м. Київ
справа № 207/1408/21
провадження № 51-4442км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1,суддівОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4,прокурора захисника ОСОБА_5, ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Кам`янського Дніпропетровської області
на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 грудня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2023 року.
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_7 засуджено за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Стягнуто із засудженого у рахунок відшкодуванняморальної шкоди на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по 250 000 грн кожній.
2. Суд визнав доведеним, що 03 січня 2021 року приблизно о 16:45 засуджений, рухаючись автомобілем ВАЗ 2109 у крайній лівій смузі, порушив пункти 1.3, 1.5, 2.3(б), 12.3. 12.4., 12.9(б), 18.1. Правил дорожнього руху України і біля зупинки громадського транспорту "Маяковського" на проспекті Ювілейному в м. Кам`янському Дніпропетровської області допустив наїзд на пішохода ОСОБА_10, що перетинав проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу.
3. Апеляційний суд оскарженою ухвалою вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Засуджений, посилаючись на частину 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
5. Він вважає, що суди здійснили судовий розгляд неповно, не дали належної оцінки доказам, неправильно встановили фактичні обставини справи і постановили рішення, які не відповідають вимогам статті 370 КПК.
6. Він стверджує, що:
в ході досудового розслідування було порушено його право на захист, оскільки ряд слідчих дій в тому числі огляд автомобіля на місці події та слідчий експеримент 12 квітня 2021 року проведено без участі захисника;
зміст висновку судово-медичного експерта від 03 січня 2021 року не відповідає вимогам статті 102 КПК, оскільки в ньому не зазначено реєстраційний номер кримінального провадження за яким призначена експертиза, відомості про орган або особу, яка призначила експертизу, фактичні і юридичні підстави призначення експертизи, обставини кримінального провадження;
при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження йому не демонструвався запис з камер вуличного спостереження.
7. Також він наполягає на тому, що суд першої інстанції усупереч вимогам статті 65 КК не врахував повною мірою всіх позитивних даних про його особу і пом`якшуючих обставин та дійшов необґрунтованого висновку про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства, залишивши поза увагою досудову доповідь ДУ "Центр пробації", а також наявність постійної роботи, намір повністю відшкодувати шкоду заподіяну потерпілим.
Позиції учасників розгляду
8. Потерпіла ОСОБА_11 надіслала до Суду заяву про можливість здійснення касаційного розгляду без її участі. Просила залишити оскаржені судові рішення без зміни.
9. Захисник у судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.
10. Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги сторони захисту.
11. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
12. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
13. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція має керуватися статтями 412?414 КПК.
Щодо доведеності винуватості
14. Суд вважає, що у цій справі суд першої інстанції ретельно перевірив докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості засудженого, і відповідно до статті 94 КПК дав належну оцінку кожному з них з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та їх сукупності - з погляду достатності для прийняття рішення.
15. Протягом досудового розслідування, а також в судах першої та апеляційної інстанцій засуджений не заперечував обставин події і своєї причетності до них.
16. У той же час в касаційній скарзі сторона захисту ставить під сумнів допустимість окремих доказів.
17. Суд вже зазначав[1], що, виходячи з принципу диспозитивності, втіленого, зокрема, у статті 26 КПК, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. При цьому суд вирішує лише питання, винесені на його розгляд сторонами. Таким чином, сторона, зацікавлена у розгляді та вирішенні певного питання, зобов`язана порушити його перед судом відповідної інстанції і на відповідній стадії кримінального провадження. Згідно з частиною 1 статті 404 КПК апеляційний суд переглядає вирок суду першої інстанції в межах питань, винесених на його розгляд сторонами.
18. Як убачається з матеріалів справи, сторона захисту оскаржила вирок в апеляційному порядку, однак питання, зазначені у касаційній скарзі, в суді апеляційної інстанції не порушувала. Апеляційний суд, керуючись частиною 1 статті 404 КПК, переглянув рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і питань, поставлених у ній стороною захисту.
19. Суд зазначає, що відповідно до статті 438 КПК дотримання апеляційним судом процесуальних правил не може бути підставою для скасування постановленого ним рішення.[2]
20. Але навіть якщо залишити осторонь наведені вище міркування, сторона захисту не навела переконливих аргументів щодо порушення норм процесуального права під час розгляду справи.
21. Щодо допустимості слідчого експерименту Суд відзначає, що під час судового розгляду засуджений виклав ту ж версію подій, яку викладав під час слідчого експерименту. Суд нагадує, що якщо учасник процесу дає під час судового розгляду показання, які співпадають з його показаннями під час досудового розслідування, то саме по собі посилання суду на такі позасудові показання не є порушенням процесуального закону, оскільки в такому випадку позасудові показання інкорпоруються у судові показання.[3] За таких обставин Суд не вважає за необхідне розглядати доводи щодо порушення права на захист під час проведення слідчого експерименту.