ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 161/2519/22
провадження № 51-3145км23
Верховний Судколегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021030580002725, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Нововолинська Волинської області, зареєстрованого в цьому ж місті ( АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 16 березня 2023 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 грудня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов`язки згідно зі ст. 76 КК.
Зараховано ОСОБА_7 у строк відбутого покарання термін його попереднього ув`язнення, а саме період з дня його затримання, тобто з 17 по 19 листопада 2021 року включно, із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.
Суд також вирішив питання щодо процесуальних витрат, накладеного арешту та долю речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду, ОСОБА_7 17 листопада 2021 року близько 13:10, умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, діючи за попередньою змовою з не встановленою досудовим розслідуванням особою, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP у великих розмірах, без мети її збуту.
Після цього ОСОБА_7 17 листопада 2021 року близько 15:00, перебуваючи біля гаражного кооперативу "Стир" на вул. Шевченка в м. Луцьку, забрав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP у великих розмірах, яку, зберігаючи при собі, без мети збуту, переніс на ділянку місцевості поблизу будинку № 26 на вул. Шевченка в м. Луцьку, де продовжував незаконно зберігати при собі, без мети збуту до моменту її вилучення працівниками поліції в ході його затримання за підозрою у вчиненні злочину, тобто до 18:26 зазначеного дня.
За висновком експерта від 18 листопада 2021 року № СЕ-19/103-21/9839-НЗПРАП надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору містить у складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, маса PVP становить 0,1508 г.
За висновком експерта від 07 грудня 2021 року № СЕ-19/103-21/10030-НЗПРАП надані на дослідження подрібнені речовини білого кольору містять у складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP, маса PVP становить 5,0878 г. Загальна маса PVP становить 5,2386 г.
Таким чином, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленою особою, незаконно придбав та зберігав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP масою 5,2386 г, що відповідно до Таблиці № 2 "Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року №188, є великим розміром психотропної речовини.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
Прокурор у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень і особі засудженого внаслідок м`якості та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає положенням статей 370, 419 КПК, оскільки, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу прокурора, суд належним чином не мотивував свого рішення, не навів ґрунтовного аналізу доводів, викладених в апеляційній скарзі, та не надав на них відповідей, не зіставив наявних у провадженні доказів та не навів мотивів, за якими доводи прокурора не дають підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Вказує, що апеляційний суд не дотримався вимог статей 23, 94, ч. 3 ст. 404 КПК. В апеляційній скарзі прокурор зазначав про необхідність повторного дослідження обставин та доказів, яким суд першої інстанції не надав належної оцінки, а саме протоколу затримання від 17 листопада 2021 року, протоколу за результатами проведення НСРД від 12 січня 2022 року, висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 18 листопада 2021 року № СЕ-19/103-21/9839-НЗПРАП, висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 07 грудня 2021 року № СЕ-19/103-21/10030-НЗПРАП, протоколу дослідження інформації від 27 січня 2022 року, висновку судово-психіатричного експерта від 26 січня 2022 року № 14. На переконання прокурора, указані докази підтверджують скоєння засудженим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, а саме незаконне придбання ним та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах з метою збуту, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Проте суд апеляційної інстанції безпідставно та невмотивовано відмовив у задоволенні вказаного клопотання сторони обвинувачення. У зв`язку з цим було порушено і необґрунтовано обмежено право сторони обвинувачення відстоювати свою правову позицію та подавати до суду докази винуватості особи.
За доводами прокурора, розмір придбаних ОСОБА_7 психотропних речовин є завеликим для вживання однією людиною, а версія засудженого про те, що він зберігав психотропні речовини для власного вживання, є безпідставною, такі показання надані засудженим з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене більш тяжке кримінальне правопорушення.
Прокурор зазначає, що суд не надав належної оцінки тому факту, що згідно з висновком судово-психіатричного експерта від 26 січня 2022 року № 14 у ОСОБА_7 ознак наркоманії чи будь-якого психічного захворювання в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, та на момент проведення експертизи не виявлено. Під час судового розгляду також установлено, що ОСОБА_7 на час вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебував, психотропні речовини систематично не вживав. Зазначені обставини й надані стороною обвинувачення докази в сукупності, на переконання прокурора, безумовно свідчать про те, що засуджений придбав та зберігав психотропні речовини саме з метою збуту.
Вказує, що суд виклав суперечливі висновки щодо мети придбання та зберігання ОСОБА_7 психотропних речовин. Зокрема, в оскарженій ухвалі відображений висновок суду про те, що ОСОБА_7 придбав психотропні речовини за винагороду для передачі (збуту) своєму знайомому, що також підтверджується показаннями обвинуваченого під час допиту та протоколом дослідження інформації від 27 січня 2022 року, і це свідчить про мету їх збуту, суперечить висновку про правильність перекваліфікації дій засудженого, який належно не враховує кількість PVP і спосіб пакування.
За таких обставин, на думку прокурора, апеляційний суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме не застосував закон, який підлягає застосуванню - ч. 2 ст. 307 КК, та помилково погодився із кваліфікацією дії засудженого за ч. 2 ст. 309 КК, що потягнуло невідповідність призначеного ОСОБА_7 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, оскільки останнього засуджено за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено менш суворе покарання, ніж те, яке передбачено законом за вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину.
У касаційній скарзі наведено доводи про те, що суд достатньо не врахував те, що ОСОБА_7 попри молодий вік не навчається, не працює, не займається суспільно корисною працею, не має постійного джерела доходу, вчинив особливо тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Неповною мірою суд врахував і суспільну небезпеку злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, яка визначається насамперед поширенням та згубним впливом наркоманії і токсикоманії на свідомість психічно нестійких людей, їх мораль і спосіб життя, що призводить до поступового занепаду, деградації особистості, а також віднесення таких правопорушень законодавством України і міжнародним законодавством, зокрема Конвенцією ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, до особливо небезпечних злочинів, наслідки вчинення яких становлять серйозну загрозу для здоров`я і добробуту людей і справляють негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства. Вказане зумовило необґрунтованість висновків апеляційного суду за оцінкою відповідних доводів скарги прокурора.
На думку прокурора, призначене засудженому покарання не є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість. Сукупність наведених обставин указує на необхідність посилення застосованого судом заходу кримінального примусу шляхом збільшення розміру визначеного покарання та відбування покарання реально.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Захисник заперечила проти задоволення касаційної скарги і просила оскаржене судове рішення залишити без зміни.
Засуджений просив залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, визначені статтями 412-414 КПК.
Як передбачено ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
За приписами ст. 370 вказаного Кодексу судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Здійснюючи апеляційний перегляд, суд зобов`язаний проаналізувати і зіставити з наявними у провадженні даними всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. У разі залишення поданої скарги без задоволення суд повинен переконливо аргументувати свою позицію, адже справедливість засудження не має викликати сумніву. Формальний апеляційний перегляд є несумісним із закріпленими у статтях 2, 7 КПК завданнями та загальними засадами кримінального провадження.