ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 273/1067/22
провадження № 51-6268 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року укримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022060530000314, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вересна Новоград-Волинського району Житомирської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Зміст судових рішень та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27 грудня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою, але не більше шістдесяти діб, тобто до 24 лютого 2023 року.
Строк відбування покарання ухвалено рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 10 травня 2022 року.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів та процесуальних витрат.
Вироком Житомирського апеляційного суду від 08 серпня 2023 року вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасовано таухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначено за ч. 1 ст. 115 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він 09 травня 2022 року, близько 23 год, разом ОСОБА_8, знаходився поблизу місця проживання останнього - домоволодіння
АДРЕСА_1, де між ними на ґрунті особистих неприязних відносин виникла сварка, яка переросла в бійку.
Після завершення бійки, ОСОБА_7 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вчинення умисного вбивства ОСОБА_8, пішов до себе додому - в домоволодіння АДРЕСА_1, де взяв свою ручну одноствольну мисливську рушницю моделі "Иж-5", 20 калібру, спорядивши її патроном, після чого пішов до домоволодіння ОСОБА_8, де 10 травня 2022 року, близько 00 год 10 хв., із вказаної рушниці здійснив постріл у потерпілого, чим заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_8 .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Стверджує, що суд апеляційної інстанції в порушення загальних засад призначення покарання, в повній мірі не врахував дані про особу ОСОБА_7, а такожобставини, які передували вчиненню злочину, а саме побиття потерпілимзасудженого. Крім того зазначає, що ухвалюючи свій вирок в частині збільшення міри покарання, вказаний суд не зазначив у чому полягає явна несправедливість призначеного місцевим судом покарання.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просила вирок апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно приписів ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація дій за ч. 1
ст. 115 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Зі змісту скарги захисника вбачається, що він порушує питання про недотримання апеляційним судом визначених законом вимог, які стосуються призначення покарання і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Статтями 50і 65 ККУкраїни передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.