ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2024 року
м. Київ
справа № 456/24/23
провадження № 51-6559км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката - ОСОБА_7 на вирок Львівського апеляційного суду від 3 серпня 2023 року стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 квітня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього виконання певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Львівський апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції стосовно
ОСОБА_6 в частині призначеного покарання та 3 серпня 2023 року ухвалив свій вирок, яким призначив ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього виконання певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
В іншій частині вирок місцевого суду залишено без змін.
За обставин, детально викладених у вироку місцевого суду, 7 листопада 2022 року близько 20:30 ОСОБА_6, керуючи автомобілем марки BMW 320D, р.н. НОМЕР_1, та рухаючись ним по вул. Івана Франка поблизу будинку № 4, в м. Моршині, Стрийського району Львівської області в напрямку центральної частини міста, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а саме: п. 1.5 розд. 1, підпункти "б", "д" п. 2.3 розд. 2, пункти 12.3, 12.4 розд. 12, які виразилися в тому, що він під час керування транспортним засобом не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, рухаючись із перевищенням допустимої швидкості, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, з моменту виникнення небезпеки у вигляді пішохода, який рухався зліва направо відносно напрямку руху автомобіля та якого водій об`єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_8 . Унаслідок порушення водієм ОСОБА_6 Правил дорожнього руху потерпілий ОСОБА_8 отримав тупу поєднану травму тіла, яка супроводжувалася крововиливами під оболонки головного мозку, повний перелом грудного відділу хребта на рівні 2?3 хребцевого зчленування з розривом спинного мозку і міжхребцевих зв`язок, переломи 2, 3, 4, 5-го ребер справа по біляхребтовій лінії з розривом легеневої та пристінкової плеври, повною травматичною ампутацією правої гомілки і переломом обох кісток лівої гомілки з крововиливами в навколишні м`які тканини, із забоєм серця та легень, що призвело до розвитку травматично-геморагічного шоку та смерті, у результаті якої пішохід ОСОБА_8 загинув на місці події.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК, - порушення правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженого, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі внаслідок суворості, просить скасувати вирок апеляційного суду стосовно його підзахисного і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не виконав вимог ч. 2 ст. 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки у вироку не навів належних та достатніх мотивів призначення ОСОБА_6 додаткового покарання, у зв`язку з чим дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного судом першої інстанції покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Зауважує, що апеляційний суд усупереч вимогам КПК, не перевірив належним чином обставин, які мають істотне значення для призначення додаткового покарання засудженому відповідно до положень статей 50, 65 КК, та в основу свого рішення про додаткове покарання поклав лише настання летального наслідку від ДТП.Захисник вказує про те, що ОСОБА_6 перевищував швидкість, чим порушував ПДР, оскільки перелякався, що його хочуть пограбувати, а потерпілий перебував у темному одязі та, рухаючись зліва направо, фактично вибіг з-під зустрічного мікроавтобуса. Зазначає про примирення з потерпілою стороною та її позицію щодо покарання, а саме не позбавляти засудженого волі та права керувати. Крім цього, покликається на те, що єдиним джерелом доходів для утримання сім`ї засудженого є діяльність, пов`язана з продажем автомобілів на вторинному ринку, і робота водієм.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважав касаційну скаргу необґрунтованою і просив залишити її без задоволення.
Іншим учасникам судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, позицію прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи касаційної скарги захисника засудженого, колегія суддів уважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно із ч. 2 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, однобічність та неповнота судового розгляду самі собою можуть бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду апеляційним судом (статті 409, 410 КПК).
Як визначено положеннями ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і кваліфікація його дій у касаційній скарзі не оспорюються та не заперечуються.
Доводи захисника, наведені ним у касаційній скарзі, про недотримання судом апеляційної інстанції вимог статей 50, 65 КК та необґрунтоване призначення засудженому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами колегія суддів уважає безпідставними.
Вказані доводи за своїм змістом стосуються питання призначення покарання і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).