П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
справа № 207/4636/21
провадження № 51-4565км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 01 травня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041780000432, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 січня 2021 року за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців із частковим приєднанням на підставі ч. 1 ст. 71 КК покарання за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 серпня 2013 року, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із зарахуванням у строк покарання терміну попереднього ув`язнення з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі з 10 січня 2018 року до 19 січня 2021 року, звільненого із зали суду у зв`язку з відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року ОСОБА_6 засуджено: за ч. 2 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 3 ст. 185 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Згідно зі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
2. Скасовано обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Постановлено зарахувати у строк призначеного ОСОБА_6 покарання термін перебування його під вартою з 26 листопада 2021 року по 15 листопада 2022 року. Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
3. За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, та в таємному викраденні чужого майна, скоєному повторно, поєднаному з проникненням у житло.
4. Так, за вироком суду, ОСОБА_6 22 вересня 2021 року близько 22:30, перебуваючи у квартирі ОСОБА_7, що на АДРЕСА_3, таємно викрав мобільний телефон "Redmi Note 8 Pro Forest Green", машинку для стрижки "Lafe", модель STR-001, персональний комп`ютер "Roma PC delta Roma beta 522.0022 W7S", та монітор "LG Flatron", модель W2243SV, чим завдав потерпілому майнової шкоди на загальну суму 7183,35 грн.
5. Крім того, ОСОБА_6 14 жовтня 2021 року в період з 07:00 до 07:22 через вікно вдерся до квартири ОСОБА_8, що на АДРЕСА_4, де повторно таємно викрав ноутбук "DELL", модель P28F, телевізор "Samsung" і грошові кошти в сумі 850 грн, чим завдав потерпілій майнової шкоди на загальну суму 4419,02 грн.
6. Також він 12 листопада 2021 року близько 12:30, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_9, 1939 року народження, є особою похилого віку, яка не могла чинити опір, шляхом обману незаконно проник до його житла, що на АДРЕСА_5, де таємно викрав мультиварку "Philips HD3136/03", мобільний телефон "Sigma Comfort 50 CF113 Hit", банку з медом об`ємом три літри та ключі від квартири, чим завдав потерпілому майнової шкоди на загальну суму 2573 грн.
7. Дніпровський апеляційний суд 01 травня 2023 року скасував вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року в частині звільнення від відбування покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_6 покарання: за ч. 2 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 3 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 4 роки, а на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів визначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Постановлено зарахувати у строк призначеного ОСОБА_6 покарання термін попереднього ув`язнення з 26 листопада 2021 року по 15 листопада 2022 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. У решті вирок щодо ОСОБА_6 апеляційний суд залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Засуджений ОСОБА_6 у касаційній скарзі просить скасувати вирок Дніпровського апеляційного суду від 01 травня 2023 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Не оспорюючи правильності встановлення фактичних обставин провадження, доведеності вини та правильності кваліфікації його злочинних дій, скаржник стверджує, що призначене йому апеляційним судом покарання у виді реального позбавлення волі не відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та його особі, є явно несправедливим через суворість. Вважає вирок апеляційного суду незаконним і немотивованим. На думку заявника, апеляційний суд не дослідив усіх доказів, які містяться в матеріалах справи, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону. Також засуджений зазначає, що судове провадження в суді апеляційної інстанції було здійснено за відсутності потерпілих, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, що є безумовною підставою для скасування вироку цього суду відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 412 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки потерпілі не мали можливості з`явитися в судове засідання та висловити свою думку стосовно призначення йому покарання. Крім того, засуджений вказує, що апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції про застосування до нього ст. 75 КК, не врахував обставин, на які вказав місцевий суд, зокрема того, що він позитивно характеризується за місцем проживання, визнав свою вину, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував заподіяну потерпілим шкоду, останні не мають до нього жодних претензій, на його утриманні перебуває матір похилого віку. Зауважує, що хоча раніше був неодноразово судимим, проте всі призначені раніше покарання повністю відбув і з часу вчинення інкримінованого злочину повністю змінився, став на шлях виправлення, одружився, працевлаштувався і з місця роботи має позитивну характеристику, що свідчить про доцільність його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Позиції учасників судового провадження
9. Засуджений ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу, просив задовольнити його вимоги, скасувати вирок Дніпровського апеляційного суду від 01 травня 2023 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
10. Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, просила залишити вирок апеляційного суду без змін.
11. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
12. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
13. Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
14. Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
15. Обґрунтованість засудження ОСОБА_6 за частинами 2 і 3 ст. 185 КК у касаційній скарзі не заперечується. Водночас засуджений вказує, що вирок суду апеляційної інстанції є незаконним, немотивованим, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою судового розгляду, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі. Зазначає, що апеляційний суд не застосував до нього закону, який підлягав застосуванню, а саме ст. 75 КК.