ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2024 року
м. Київ
справа № 150/137/23
провадження № 61-14891св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, в інтересах малолітньогоонука ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки і піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Піпко Андрій Миколайович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Сала Т. Б., Ковальчука О. В., Якименко М. М. та ухвалу цього ж суду від 19 вересня 2023 року, органу опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах малолітнього онука
ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки
і піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав.
2. Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що вона є матір`ю
ОСОБА_4, 1989 року народження.
3. Із травня 2010 року її син перебував в зареєстрованому шлюбі
з ОСОБА_5, який розірвано рішенням суду від 19 травня
2022 року.
4. ОСОБА_4 і ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_2 .
5. Декілька місяців ОСОБА_2 проживав зі своєю матір`ю, яка примусово забрала дитину від батька, однак 15 грудня 2022 року ОСОБА_7 залишив своє місце проживання у м. Носівка та приїхав у м. Київ до дружини ОСОБА_4, яка його привезла до позивачки, де він проживає дотепер.
6. Як пояснив онук такий вчинок його змусили зробити образи та приниження у родині матері та вітчима, після чого ОСОБА_7 категорично відмовляється повертатися до матері.
7. ОСОБА_2 зареєстрований та проживав із батьком в с. Мазурівка та перебував на його повному утриманні.
8. ІНФОРМАЦІЯ_3, під час служби в Збройних Силах України,
ОСОБА_4 загинув.
9. Після смерті батька, ОСОБА_7 проживає разом з бабою та дідом, які займаються його вихованням, забезпечують усім необхідним, турбуються про повноцінний розвиток, а відповідачка жодного разу не цікавилася сином, не вживала заходів до спілкування з дитиною та із грудня 2022 року повністю самоусунулася від участі у житті та вихованні сина.
10. 06 березня 2023 року органом опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області складено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо сина ОСОБА_7 .
11. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд позбавити
ОСОБА_3 батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
12. Заочним рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 03 травня 2023 року позов задоволено.
13. Позбавлено ОСОБА_3 батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
14. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка після того, як 18 листопада 2019 року покинула сина, у зв`язку
із чим навчальним закладом та правоохоронними органами було складено відповідний акт про відшукання дитини та поміщення її до закладу охорони здоров`я, свідомо ухиляється від виконання обов`язків з виховання ОСОБА_7, не бере участі в його житті та не цікавиться ним, що порушує його право на належне утримання, виховання, турботу про фізичний та духовний розвиток
з боку матері.
15. Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області
від 10 серпня 2023 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення
суду залишено без задоволення.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень суду апеляційної інстанції
16. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року визнано, що подання представником позивача адвокатом Піпком А. М. клопотання про витребування висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору є зловживанням процесуальними правами. Клопотання адвоката Піпка А. М. про витребування висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору залишено без розгляду. Застосовано до адвоката Піпка А. М. заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 684 грн, які стягнуто з нього в дохід Державного бюджету України.
17. Апеляційний суд свою ухвалу мотивував тим, що клопотання адвоката
є завідомо безпідставним, його подання суперечить основним засадам (принципам) та завданню цивільного судочинства, оскільки повторне заявлення клопотання, яке вже вирішено судом, за встановлених обставин спрямоване на затягування розгляду справи.
18. Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Заочне рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 03 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в позові.
19. Відмовляючи у позові, апеляційний суд, з урахування заслуханої думки дитини, виходив з того, що між матір`ю та сином існують гармонійні відносини, до моменту зміни дитиною місця проживання відповідачка брала участь у його вихованні, навчанні, фізичному розвитку. Протиправних дій, які
б могли вплинути на фізичний, психологічний чи емоційний стан дитини, ОСОБА_3 не здійснювала. Неможливість активної участі матері в житті сина спричинена об`єктивними причинами, зокрема, існуванням неприязних відносин із позивачкою, що свідчить про відсутність свідомого ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків.
20. Суд також врахував, що віддаленість місця проживання відповідачки та наявність у неї новонародженої дитини впливає на фізичну можливість брати участь у всіх сферах життя дитини.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
21. У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат
Піпко А. М., просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
22. У касаційній скарзі орган опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі заочне рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
23. 13 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Піпко А. М. подав касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду
від 19 вересня 2023 року та ухвалу цього ж суду від 19 вересня 2023 року.
24. 19 жовтня 2023 року орган опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області подав касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року.
25. Ухвалами Верховного Суду від 06 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами органу опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області та адвоката Піпко А. М., як представника ОСОБА_1 .
26. У листопаді 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
27. Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 рокупродовжено
ОСОБА_3 строк на подання відзиву на касаційні скарги.
28. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
29. Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат Піпко А. М. зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 13 червня 2018 року у справі № 500/6325/17, від 04 липня 2018 року
у справі № 496/4271/16-а, Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 753/6498/15-ц, від 06 травня 2020 року у справі № 641/2867/17-ц,
від 16 червня 2021 року у справі № 595/1638/19, від 08 травня 2019 року
у справі № 409/1865/17-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц,
від 11 березня 2020 року у справі № 638/1662/17, від 29 квітня 2020 року
у справі № 522/10703/18, від 01 червня 2020 року у справі № 234/19213/17,
від 25 березня 2019 року у справі № 165/2240/16-ц, від 12 січня 2022 року
у справі № 640/15771/19, від 04 липня 2018 року у справі № 369/1923/15-ц,
від 26 вересня 2018 року у справі № 346/2946/16-ц, Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 6-1151цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
30. Крім того вважає, що відсутній висновок Верховного Суду, щодо застосування частини п`ятої статті 19 Сімейного кодексу України в частині надання висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору суду,
а не іншим особам, тотожності висновку органу опіки і піклування щодо позбавлення батьківських прав і висновку щодо розв`язання спору (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
31. Також вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
32. Вважає, що апеляційний суд незаконно відмовив у витребувані письмового висновку щодо розв`язання спору, який на виконання частини п`ятої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає саме суду, а також помилково не врахував наданий позивачкою висновок органу опіки
і піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачки.
33. Апеляційний суд неправильно застосував частину п`яту статті 19 СК України та частину першу статті 164 СК України, порушив приписи Конвенції про права дитини, Європейської конвенції про здійснення прав дітей, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не застосував як джерело права рішення Європейського суду з прав людини, у зв`язку з чим не забезпечив якнайкращий захист інтересів дитини.
34. Також суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, не забезпечив принцип рівності учасників справи, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування доказів, про виклик свідків, не дослідив зібрані у справі докази, внаслідок чого не забезпечив всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.
35. Апеляційний суд не дослідив та не надав жодної оцінки наявному
у матеріалах справи диску з відеозаписом неналежного виконання батьківських обов`язків відповідачкою, зокрема образ, нецензурної лайки, погроз фізичною розправою щодо ОСОБА_2, непристойної поведінки відповідачки та її чоловіка, свідком чого став ОСОБА_2 та відеозвернення неповнолітньої сестри ОСОБА_2 .
36. Суд апеляційної інстанції не встановив, що проживання ОСОБА_2 з відповідачкою відбувається у безпечному та спокійному середовищі.
37. Крім того апеляційний суд вирішив справу всупереч думки дитини, належним чином не мотивувавши її відхилення, натомість суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачка самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків.
38. Підставою касаційного оскарження ухвали апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат Піпко А. М. вважає те, що апеляційним судом при накладенні на нього штрафу в порядку процесуального примусу неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
39. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що подання клопотання про витребування висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору є зловживанням процесуальним правом.
40. Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду орган опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької областізазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18,
від 08 грудня 2021 року у справі № 311/563/20, від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19, від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19, від 05 вересня 2018 року у справі № 752/22028/16-ц, від 18 березня 2019 року у справі № 215/4452/16-ц, від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18,
від 01 червня 2020 року у справі № 234/19213/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
41. Вважає, що апеляційний суд проігнорував те, що ОСОБА_3
з 15 грудня 2022 не виконує своїх батьківських обов`язків, а лише виходив
із припущення бажання ОСОБА_3 змінити ставлення до своєї дитини
та в майбутньому брати участь у її вихованні. Також суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував висновок органу опіки та піклування від 06 березня 2023 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 і не дослідив відеозапис, на якому зафіксовані обставини неналежного виховання відповідачкою ОСОБА_2 .
42. Апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_3, будучи обізнаною про складний період життя сина, через загибель ІНФОРМАЦІЯ_3 його батька, не вжила заходів для забезпечення реалізації прав дитини.
43. Суд апеляційної інстанції не врахував думку дитини, яка повідомила, що не бажає відновлення батьківських прав відповідачки, а хоче, щоб його опікуном залишалась баба ОСОБА_1, з якою він буде проживати і надалі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
44. У грудні 2023 року ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат
Кулигін А. Є., подала до Верховного Суду відзив на касаційні скарги, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційні скарги залишити без задоволення.
45. Зазначає, що апеляційний суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності передбачених законом підстав для позбавлення її батьківських прав.
46. Вважає, що підлягають відхиленню доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про витребування письмового висновку органу опіки та піклування, оскільки
у матеріалах справи є висновок від 06 березня 2023 року № 217, якому судом було надано належну правову оцінку.
47. Представник позивача, наполягаючи на тому, щоб орган опіки
і піклування надав свій висновок саме під час перегляду справи апеляційним судом, у суді першої інстанції таких клопотань не подавав. Натомість повторне подання представником позивача до апеляційного суду клопотання про витребування висновку свідчить про затягування розгляду справи, тому суд справедливо постановив ухвалу про зловживання адвокатом процесуальними правами, залишивши без задоволення вказане клопотання та застосувавши заходи процесуального примусу у вигляді штрафу. Крім того, представником позивача не доведено наявності виняткового випадку, передбаченого частиною третьою статті 367 ЦПК України, який би надавав йому право витребовувати та подавати додаткові докази під час апеляційного провадження.
48. Позиція сторони позивача є недобросовісною, оскільки представник позивача стверджує про ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків, натомість позивачка у судовому засідання просить лише не забирати у неї онука.
49. Позивачка не довела яким чином будуть забезпечені інтереси ОСОБА_7,якщо його матір позбавлять батьківських права з урахуванням того, що його батько загинув.
50. Апеляційний суд, зберігши зв`язок матері та сина, безумовно діяв
у якнайкращих інтересах дитини.
51. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про неналежне виконання батьківських обов`язків відповідачкою, а твердження представника позивача про істотність доказів на диску, який не дослідив апеляційний суд, спростовані поясненнями дитини, що і було враховано судом. Більш того, за весь час судового розгляду справи у суді апеляційної інстанції представник позивача жодного разу не наголошував та не згадував про докази, що наявні на диску.
Обставини справи, встановлені судами
52. Із 21 травня 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому народилась
ІНФОРМАЦІЯ_4 син - ОСОБА_2, та ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка - ОСОБА_6 .
53. ОСОБА_3 із вересня 2020 року перестала проживати за місцем своєї реєстрації в с. Мазурівка Могилів-Подільського району Вінницької області, оскільки сімейні відносини подружжя не склалися, та стала жити
у м. Носівка Чернігівської області разом з дітьми.
54. Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області
від 19 травня 2022 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано.
55. До 15 грудня 2022 року ОСОБА_2 проживав разом з матір`ю
у м. Носівка, а після цього у с. Мазурівка із родиною батька.
56. 19 грудня 2022 року начальник Служби у справах дітей Носівської міської ради Чернігівської міської ради зверталася із листом № 01-17/325 "Про захист прав дитини" до Чернівецької селищної ради Мазурівської сільської ради, в якому повідомила, що ОСОБА_9 має на вихованні двох дітей: ОСОБА_2, 2010 року народження, та ОСОБА_6, 2014 року народження. Зі слів ОСОБА_9 батько дітей ОСОБА_4, з яким вона розлучена, з дітьми не спілкувався, але 15 грудня 2022 року приїхавши
у м. Носівку без попередження і пояснення, забрав сина і відвіз за місцем свого проживання у с. Мазурівку Вінницької області. З метою захисту законних прав та інтересів малолітнього ОСОБА_2, служба просила провести обстеження умов проживання дитини та з`ясувати наміри батька щодо малолітнього сина.
57. На виконання вказаного листа начальник служби у справах дітей Чернівецької селищної ради листом від 28 грудня 2022 року № 01-10-156 повідомила, що малолітній ОСОБА_2, 2010 року народження, проживає на АДРЕСА_1 разом зі своєю бабою ОСОБА_1, дідом ОСОБА_10 та дружиною свого батька ОСОБА_11 . Було обстежено умови проживання дитини та встановлено, що у будинку тепло, є усі зручності, зроблено ремонт. ОСОБА_7 має окрему кімнату, обладнану усім необхідним для належного розвитку та відпочинку. На час обстеження дитина перебуває на дистанційному навчанні у Носівському ліцеї № 1. Під час бесіди з дитиною з`ясовано, що 15 грудня ОСОБА_7 самовільно залишив своє місце проживання
у м. Носівка та приїхав маршруткою у м. Київ. Як пояснив хлопчик, зробити такий відчайдушний вчинок його змусили постійні образи та приниження
у родині матері та вітчима. Уже в дорозі ОСОБА_7 передзвонив до дружини свого батька ОСОБА_12, яка працює у м. Києві та винаймає там квартиру. Ганна зустріла хлопчика, нагодувала та відмила (за словами ОСОБА_7 ), придбала йому багато одягу та інших речей. У ОСОБА_13 хлопчик прожив п`ять днів, після чого вони разом приїхали у с. Мазурівку, де хлопчик зареєстрований
і проживав до серпня цього року. За словами дитини, у нього тут багато друзів, з якими він проводить своє дозвілля. До нього дуже добре ставляться ОСОБА_14 (так він називає дружину свого батька), бабуся і дідусь, усі родичі. Батько дитини перебуває на військовій службі в ЗСУ та, за словами рідних, виконує військовий обов`язок у Донецькій області. За словами ОСОБА_7, батько йому часто телефонує, цікавиться його життям, а от мама з часу, відколи він пішов з дому, не дзвонила жодного разу. ОСОБА_7 категорично відмовляється повертатися до матері у м. Носівку. "Якщо тільки мене туди повернуть,
я знову втечу", - заявляє дитина. Єдине, про що хлопчик дуже мріє, щоб разом з ними проживала і його молодша сестричка ОСОБА_15, за якою він сумує. Родина хлопчика прагне зробити усе можливе, щоб він почувався комфортно у с. Мазурівці, планують віддати його на додаткові заняття з основних предметів, оскільки в ОСОБА_7 є прогалини у навчанні.
58. У довідці Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 26 січня 2023 року № 209 зазначено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно зареєстрований з 14 грудня 2010 року, проживає з батьком ОСОБА_4 у с. Мазурівка та перебуває на його повному утриманні.
59. ІНФОРМАЦІЯ_3 батько дитини ОСОБА_4 загинув
у с. Первомайське Донецької області.
60. Малолітній ОСОБА_2 на момент звернення до суду з позовом та на час розгляду справи проживає разом із бабою (матір`ю свого батька).
61. Згідно характеристики учня 6 класу Мазурівського ліцею
ОСОБА_2 (вих. № 5 від 01 березня 2023 року) загальне ставлення хлопчика до школи, навчання, трудової діяльності - позитивне. Активну роль в навчанні та вихованні хлопчика бере баба ОСОБА_1, яка позитивно впливає на дитину. Мати ОСОБА_7 батьківські збори не відвідує, на зауваження вчителів не реагує, шкільним життям не цікавиться.
62. 06 березня 2023 року органом опіки та піклування Чернівецької селищної ради надано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_2, 2010 року народження.
63. Із 23 серпня 2022 року відповідачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_16, в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син ОСОБА_17 .
64. Сім`я ОСОБА_3 проживає в орендованому будинку у м. Носівка Чернігівської області.
65. ОСОБА_2 із 01 вересня 2022 року до 23 січня 2023 року навчався
в 6-В класі в Носівського ліцею № 1 Носівської міської ради.
66. Відповідно до акта обстеження умов проживання від 30 травня
2023 року, складеного працівниками служби у справах дітей Носівської міської ради, санітарно-гігієнічні умови проживання ОСОБА_3 у м. Носівка задовільні. Продуктами харчування забезпечені в повній мірі. У дітей є окремі умебльовані кімнати. У будинку проживають: ОСОБА_16 - вітчим;
ОСОБА_3 - мати; ОСОБА_17 - син; ОСОБА_6 - дочка. У сім`ї налагоджені дружні стосунки та взаємна повага.
67. Згідно довідки-характеристики від 31 травня 2023 року
№ 14581/124/45/23, виданої Ніжинським РВП ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_3, яка проживає у м. Носівка, не притягувалася до кримінальної відповідальності, компрометуючі матеріали, скарги від рідних чи сусідів відсутні. При спілкуванні з мешканцями, які проживають на
АДРЕСА_2 стало відомо, що ОСОБА_3 перебуває в декретній відпустці, сварок в сім`ї та з сусідами не влаштовує, громадський порядок не порушує, спиртного не вживає. На території обслуговування ВПЛ № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області не була помічена з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя чи з особами, які систематично вживають алкогольні напої чи наркотичні засоби.
68. Служба у справах дітей Носівської міської ради Чернігівської області листом від 12 липня 2023 року № 01-17/206 повідомила, що ОСОБА_3, на обліку в службі у справах дітей не перебувала та на даний час не перебуває.
69. Чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_16 проходить службу в Головному управлінні ДСНС України у м. Києві та обіймає посаду старшого пожежного-рятувальника.
70. Довідками КНП "Носівська центральна районна лікарня" підтверджено, що ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_16 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебувають.
71. За відомостями МВС України ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
72. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
73. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
74. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
75. Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
76. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України