ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня2024 року
м. Київ
справа № 363/1121/22
провадження № 61-8129 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", директор структурного підрозділу "Київські теплові мережі" комунального підприємства "Київтеплоенерго" Деревицький Василь Іванович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 серпня 2022 року та додаткове рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26 серпня 2022 року у складі судді Свєтушкіної Д. А., постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП ВО Київради (КМДА) "Київтеплоенерго"), директора структурного підрозділу "Київські теплові мережі" комунального підприємства "Київтеплоенерго" (далі - СП "Київські теплові мережі" КП "Київтеплоенерго") Деревицького В. І. про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення допуску до роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовна заява обґрунтована тим, що наказом від 31 липня 2019 року № 3136-к КТМ вона була прийнята на посаду провідного інженера відділу з кошторисної роботи Управління капітального будівництва СП "Київські теплові мережі" КП "Київтеплоенерго" з 01 серпня 2019 року.
04 жовтня 2021 року Міністерство охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) видало наказ № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням". Наказом МОЗ України від 30 листопада 2021 року були внесені зміни до зазначеного переліку професій.
Наказом директора структурного підрозділу "Київські теплові мережі" КП "Київтеплоенерго" Деревицького В. І. від 31 січня 2022 року № 159-к КТМ її було відсторонено від роботи, без збереження заробітної плати, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, або до надання одного з документів, передбаченого наказом КП "Київтеплоенерго" "Про обов`язкові профілактичні щеплення", що підтверджує отримання щеплення або наявність протипоказань до проведення такого щеплення.
Вказувала, що з наказом про відсторонення від роботи вона не погоджується, вважала його протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки в ньому відсутні належні правові підстави, передбачені статтею 46 КЗпП України, для відсторонення; наказ прийнятий за відсутності визначеного законом порядку відсторонення.
Також вказувала, що відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому відповідач протизаконно позбавив її засобів до існування, що є очевидно непропорційним (несправедливим) і тягне за собою необхідність судового захисту.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним та скасувати наказ директора СП "Київські теплові мережі" КП "Київтеплоенерго" Деревицького В. І. від 31 січня 2022 року № 159-к КТМ в частині відсторонення її від роботи; зобов`язати поновити її на роботі шляхом допуску до роботи; стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення судів першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 09 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ директора СП "Київські теплові мережі" КП "Київтеплоенерго" Деревицького В. І. від 31 січня 2022 року № 159-к КТМ в частині відсторонення від роботи ОСОБА_1, провідного інженера відділу з кошторисної роботи управління капітального будівництва.
Стягнуто з КП ВО Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 26 032, 02 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку на користь ОСОБА_1 за весь час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.
Додатковим рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26 серпня 2022 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній справі задоволено частково.
Стягнуто з КП ВО Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 533, 33 грн.
Рішення мотивовано тим, що відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому, в силу положень пункту 1 статті 92 Конституції України, таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать застосовані відповідачем при винесенні оспорюваного наказу постанова Кабінету Міністрів України та наказ Міністерства охорони здоров`я України, отже, таке відсторонення позивачки від роботи є незаконним.
Статтею 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" до обов`язкових віднесено щеплення лише проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця та туберкульозу; щеплення від респіраторної хвороби COVID-19 за статтею 12 Закону не є обов`язковим. Нормами цієї статті також передбачено запровадження інших обов`язкових щеплень, проте виключно в порядку, встановленому законом. Суду не надано достатніх, належних та допустимих доказів того, що роботодавцем при відстороненні позивачки від роботи у зв`язку із відсутністю у неї щеплення проти COVID-19 дотримано вимог частини шостої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" в частині отримання письмового лікарського підтвердження про відмову від обов`язкового профілактичного щеплення чи акту, складеного у присутності свідків, в разі відмови дати таке підтвердження, а також вимог частини другої статті 27 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" щодо недопуску позивачки до роботи саме на підставі подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.
Відповідач постановив оскаржуваний наказ про відсторонення позивачки від роботи на підставі повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення та наказу підприємства, які самі по собі не створюють жодних юридичних наслідків та не засвідчують юридичного факту відмови чи ухилення позивачки від обов`язкового профілактичного щеплення, а також факту ненадання нею медичного висновку про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданого закладом охорони здоров`я.
Суд також зазначив, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути суму середнього заробітку за період незаконного відсторонення в розмірі 26 032, 02 грн за період з 31 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року (включно) (розрахунок 1 239, 62 х 21 = 26 032, 02 грн).
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка довела понесення нею витрат на професійну правничу допомогу, надавши належні докази на підтвердження такої допомоги, зокрема, докази сплати витрат на правову допомогу. Враховуючи складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, пропорційності розміру задоволених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивачки та стягнення з відповідача на її користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 533, 33 грн
Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року апеляційну скаргу КП ВО Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" залишено без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 серпня 2022 року та додаткове рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26 серпня 2022 року залишено без змін.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року заяву ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з КП ВО Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що дії роботодавця в цьому конкретному випадку були непропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила можливість відсторонення працівника від роботи, оскільки позивачка працює на посаді провідного інженера відділу з кошторисної роботи Управління капітального будівництва СП "Київські теплові мережі" КП "Київтеплоенерго" та за своїми посадовими обов`язками здійснює перевірку кошторисної документації та матеріалів, які надаються підрядними організаціями та відділами технічного нагляду. Відповідачем не доведено, що обіймаючи вказану посаду, позивачка могла спричинити поширення коронавірусної інфекції серед працівників Управління, тому у відповідача не було підстав для відсторонення позивачки від роботи.
Встановивши, що позивачка з 31 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року була незаконно відсторонена від виконання її посадових обов`язків із зупиненням виплати їй заробітної плати, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 26 032, 02 грн.
Ухвалюючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що справа не є складною, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним, натомість розмір судових витрат у розмірі 6 300 грн, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним.Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року КП ВО Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасуватирішення Вишгородського районного суду Київської області від 09 серпня 2022 року та додаткове рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26 серпня 2022 року, постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішення заявник зазначає неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України); не дослідження судами зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 363/1121/22 із Вишгородського районного суду Київської області.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, щосуди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином зібрані у справі докази, які підтверджують нагальну та об`єктивну потребу у відстороненні позивачки від роботи для протидії зараженню COVID-19 інших працівників, зважаючи на характер виконуваних позивачкою трудових обов`язків; безпідставно не взяли до уваги та не надали належної оцінки тому, що до посадових обов`язків провідного інженера відділу з кошторисної роботи управління з капітального будівництва, які виконує позивачка, входить перевірка кошторисної документації та матеріалів, які надаються підрядними організаціями та працівниками відділу з технічного нагляду управління з капітального будівництва, районів теплових мереж, районів теплопостачання СП "Київські теплові мережі" КП "Київтеплоенерго", при цьому відділ співпрацює із підрядними організаціями та учасниками тендерів, тобто необмеженим колом осіб, а тому протягом робочого дня позивачка спілкується із співробітниками СП "Київські теплові мережі" КП "Київтеплоенерго", представниками інших організацій, що свідчить про значну кількість прямих та непрямих контактів позивачки протягом робочого дня; не надали належної оцінки неможливості виконання позивачкою посадових обов`язків дистанційно; не звернули увагу на те, що в разі не відсторонення від роботи позивачки, посадові особи відповідача могли б бути притягнуті до адміністративної відповідальності, відповідно до статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вважає, що в даному випадку відсторонення позивачки від роботи ґрунтувалось на вимогах закону, здійснено у спосіб, передбачений законом, та за наявності правових та фактичних підстав та переслідувало правомірну мету щодо збереження здоров`я та життя людей.
Також зазначає, що не погоджується зі стягнутими судами першої та апеляційної інстанцій витратами на професійну правничу допомогу.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.
Зазначає, що відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому в силу положень пункту 1 статті 92 Конституції України таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 та наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням".
Просить касаційну скаргу КП ВО Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 01 серпня 2019 року ОСОБА_1 працює на посаді провідного інженера відділу з кошторисної роботи Управління капітального будівництва СП "Київські теплові мережі" КП "Київтеплоенерго".
Згідно з аркушем ознайомлення працівників з наказом КП "Київтеплоенерго" від 12 січня 2022 року № 17 "Про обов`язкове профілактичне щеплення" та повідомленням про щеплення проти COVID-19, ОСОБА_1 ознайомлена із зазначеними документами 17 січня 2022 року (а. с. 90, т. 1).
18 січня 2022 року ОСОБА_4 звернулась до директора КП "Київтеплоенерго" із заявою про неприпустимість порушення законодавства України про працю, в якому зазначила про недопустимість будь-якого медичного примусу та порушення трудового законодавства з боку відповідача, а саме відсторонення, звільнення чи невиплати заробітної плати, премії, що є очевидним і грубим порушенням чинного законодавства.
Наказом директора СП "Київські теплові мережі" КП "Київтеплоенерго" Деревицького В. І. від 31 січня 2022 року № 159-к КТМ "Про відсторонення від роботи", у зв`язку з відмовою/ухиленням від проведення профілактичних щеплень проти COVID-19, обов`язковість яких передбачена Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153 (зі змінами, внесеними наказом МОЗ України від 30 листопада 2021 року № 2664), на виконання підпункту 2 пункту 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09 грудня 2020 року № 1236, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", керуючись статтями 46, 113 Кодексів закону про працю України, ОСОБА_1 відсторонено від роботи без збереження заробітної плати з 31 січня 2022 року до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, або дня надання одного з документів, передбачених наказом КП "Київтеплоенерго" "Про обов`язкові профілактичні щеплення", що підтверджує отримання щеплення або наявність протипоказань до проведення такого щеплення (а. с. 37, т. 1). При ознайомленні із вказаним наказом ОСОБА_1 зазначила, що не згодна з наказом та не зобов`язана надавати інформацію про стан свого здоров`я.
31 січня 2022 року ОСОБА_4 звернулась до директора СП "Київські теплові мережі" КП "Київтеплоенерго" Деревицького В. І. із запереченням щодо відсторонення від роботи без збереження заробітної плати (а. с. 116-118, т. 1).
Наказом КП ВО Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" від 01 березня 2022 року № 149-к про допуск до роботи відсторонених працівників, ОСОБА_1 допущено до роботи з 01 березня 2022 року (а. с. 153, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга КП ВО Київради (КМДА) "Київтеплоенерго" підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Термін "законодавство" широко використовується у правовій системі, в основному в значенні сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин. Цей термін використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, пункт 12 розділу XV Перехідних положень Конституції України). У законах залежно від важливості та специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших в обсяг поняття "законодавство" включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.
Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (рішення від 09 липня 1998 року № 12-рп/98) офіційно розтлумачив термін "законодавство". Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін "законодавство", який вживається в частині третій статті 21 КЗпП України щодо визначення сфери застосування контракту як особливої форми трудового договору, потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.