ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 279/3756/16
провадження № 61-13688св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: виконавчий комітет Коростенської міської ради, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Коростенського міського нотаріального округу Івчук Станіслав Станіславович, Коростенська міська рада;
третя особа - приватний нотаріус Коростенського міського нотаріального округу Неборачко Ірина Віталіївна;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2022 року у складі судді Шульги О. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О. Ю., Шевчук А. М.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, до виконавчого комітету Коростенської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Коростенського міського нотаріального округу Івчука С. С. (далі - приватний нотаріус Івчук С. С.), Коростенської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Коростенського міського нотаріального округу Неборачко І. В. (далі - приватний нотаріус Неборачко І. В.), про визнання незаконним та скасування рішення ради про виділення земельної ділянки, державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину в частині земельної ділянки, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування кадастрового номера, відшкодування шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради від 20 квітня 1994 року № 111 її батьку ОСОБА_4, який був членом садового товариства "Садко" (далі - СТ "Садко"), передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0600 га, розташовану у згаданому садовому товаристві під НОМЕР_1. З 1994 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько користувався цією земельною ділянкою. Після смерті батька вона звернулася до виконавчого комітету Коростенської міської ради з питанням переоформлення земельної ділянки на себе. Рішенням Коростенської міської ради від 07 серпня 2008 року № 37 попереднє рішення від 20 квітня 1994 року № 111 в частині передачі громадянину ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0600 га в СТ "Садко" визнано таким, що втратило чинність у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 .
Рішенням Коростенської міської ради від 04 червня 2009 року № 60 їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтованою площею 0,0600 га. Після виготовлення технічної документації рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради від 05 листопада 2009 року № 41 їй була передана земельна ділянка площею 0,0486 га в СТ "Садко", на підставі якого 29 січня 2010 року вона отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 770092 та їй присвоєно кадастровий номер 1810700000:01:021:0291. Після укладення шлюбу вона змінила прізвище на " ОСОБА_1".
Після смерті батька, під час виготовлення технічної документації, прийняття рішення про виділення їй земельної ділянки та до 2016 року вона користувалася вказаною земельною ділянкою, однак в травні 2016 року своє право на її земельну ділянку заявила громадянка ОСОБА_2, яка набула право власності на земельну ділянку в СТ "Садко" на підставі договору дарування від 23 жовтня 2015 року, за яким ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 спірну земельну ділянку.
Так, громадянин ОСОБА_6 за життя був членом СТ "Садко". Рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради від 20 квітня 1994 року № 111 "Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам міста" вирішено передати ОСОБА_6 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,05 га, що розташована в СТ "Садко" під НОМЕР_2 . Зі схеми розміщення земельних ділянок в СТ "Садко" вбачається, що виділені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 земельні ділянки розміщені на значній відстані одна від одної.
В подальшому рішенням Коростенської міської ради від 20 вересня 2007 року № 44 передано безкоштовно земельні ділянки громадянам міста у власність, які були раніше надані в межах міста, та видані державні акти на право громадян на землю згідно з додатками, зокрема ОСОБА_6 передана земельна ділянка площею 0,0938 га. При цьому, попереднє рішення про виділення йому земельної ділянки площею 0,05 га скасоване або змінено не було. Право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 також припинено не було. На підставі вказаного рішення 07 листопада 2007 року ОСОБА_6 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 794487, розмір земельної ділянки - 0,0938 га у межах згідно з планом в СТ "Садко".
Отже, в порушення норм чинного законодавства ОСОБА_6, згідно з рішеннями виконавчого комітету Коростенської міської ради від 20 квітня 1994 року № 111 та від 20 вересня 2007 року № 44 двічі була безоплатно виділено земельну ділянку для садівництва. Загальний розмір вказаних земельних ділянок становить 0,1438 га, тобто перевищує законодавчо встановлений розмір земельної ділянки, яка може бути виділена для ведення садівництва.
Таким чином рішення Коростенської міської ради від 20 вересня 2007 року № 44 та видані державні акти на право громадян на землю згідно з додатками, в частині виділення ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0938 га є недійсними та підлягають скасуванню.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, а спадщину, включно із земельною ділянкою площею 0,0938 га, кадастровий номер 1810700000:01:021:0164, прийняла його дружина ОСОБА_3 .
Оскільки ОСОБА_6 набув право власності на земельну ділянку з порушенням вимог чинного законодавства, то вона не може входити до складу спадщини, у зв`язку з чим необхідно визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 в частині земельної ділянки площею 0,0938 га, кадастровий номер 1810700000:01:021:0164.
В подальшому за договором дарування від 23 жовтня 2015 року ОСОБА_3 подарувала земельну ділянку ОСОБА_2 .
Оскільки, правом відчуження майна наділений лише його власник, яким ОСОБА_3 не являється, з огляду на неправомірне рішення Коростенської міської ради від 20 вересня 2007 року № 44, вказаний правочин та свідоцтво про право власності необхідно визнати недійсними та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Івчука С. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 25530015 від 23 жовтня 2015 року щодо реєстрації на ім`я ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0938 га, кадастровий номер 1810700000:01:021:0164.
Також для повного захисту її прав слід скасувати кадастровий номер земельної ділянки 1810700000:01:021:0164 в СТ "Садко".
З 2016 року вона не має можливості користуватися своєю власністю (земельною ділянкою), так як її статус як власника землі не визначений та оспорюється. Внаслідок того, що вона не має можливості обробляти земельну ділянку, їй заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Крім того, вона має витрачати тривалий час на відвідання органів державної влади та суду, у зв`язку із судовою тяганиною втратила спокій, в сім`ї постійно виникають сварки, порушені нормальні життєві зв`язки. Тому розмір спричиненої їй моральної шкоди оцінює в 5 000 грн.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення Коростенської міської ради від 20 вересня 2007 року № 44"Про передачу земельних ділянок у власність громадян міста" в частині передачі безкоштовно земельних ділянок громадянам міста у власність, які були раніше надані в межах міста, та видачі державних актів на право громадян на землю, згідно з додатком № 3 до рішення Коростенської міської ради від 20 вересня 2007 року, а саме про виділення ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0938 га в СТ "Садко";
- визнати незаконним та скасувати державний акт серії ЯГ № 794487 про право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0938 га в СТ "Садко";
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0938 га за № 100721000589;
- визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на спадщину у вигляді земельної ділянки площею 0,0938 га, кадастровий номер 1810700000:01:021:0164, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0938 га, кадастровий номер 1810700000:01:021:0164, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений 23 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Івчуком С. С за реєстровим № 5400;
- скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Івчука С. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним № 25530015 від 23 жовтня 2015 року щодо реєстрації на ім`я ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0938 га, кадастровий номер 1810700000:01:021:0164, з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області скасувати кадастровий номер 1810700000:01:021:0164 земельної ділянки площею 0,0938 га з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з виконавчого комітету Коростенської міської ради на її користь 10 000 грн на відшкодування заподіяної шкоди (5 000 грн майнової та 5 000 грн моральної).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради від 20 квітня 1994 року № 111 батьку позивача - ОСОБА_4 було безкоштовно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0600 га в СТ "Садко", як зазначено на схемі розміщення земельних ділянок під НОМЕР_1 . Однак вказане рішення ОСОБА_4 не було реалізовано, земельна ділянка не приватизована, тому воно визнано таким, що втратило чинність рішенням Коростенської міської ради від 07 серпня 2008 року № 37.
ОСОБА_1 у 2010 році набула право власності на земельну ділянку в СТ "Садко" не в порядку спадкування після смерті батька, а в загальному порядку.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів порушення норм земельного законодавства при наданні ОСОБА_6 у 2007 році земельної ділянки площею 0,0938 га в СТ "Садко", кадастровий номер 1810700000:01:021:0164, та який вплив дана обставина має на права позивача щодо користування її земельною ділянкою з кадастровим номером 1810700000:01:021:0291.
Відповідно до відкритих даних земельного кадастру України земельна ділянка позивача за кадастровим номером 1810700000:01:021:0291 та земельна ділянка, яка була приватизована ОСОБА_6 та належить ОСОБА_2, не перетинаються між собою.
Посилання ОСОБА_1 на порушення Коростенською міською радою норм законодавства при наданні ОСОБА_6 земельної ділянки більшого розміру, ніж це було визначено за рішенням від 20 квітня 1994 року № 111, не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки вказане рішення не було реалізовано ОСОБА_6 із отриманням державного акта на земельну ділянку площею 0,05 га, а у 2007 році виконавчий комітет Коростенської міської ради прийняв інше рішення про передачу йому у власність ділянки площею 0,0938 га.
Наявні у справі докази не підтверджують доводів позивача про те, що ОСОБА_6 набув право власності на земельну ділянку з порушенням вимог чинного законодавства, що призвело до порушення права позивача на користування земельною ділянкою площею 0,0486 га.
Суди сприяли стороні позивача у витребуванні необхідних матеріалів для проведення судової земельно-технічної експертизи, висновок якої міг підтвердити або спростувати доводи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, однак необхідні документи не були надані відповідачем з посиланням на їх відсутність, у зв`язку з чим отриманих та наданих експертам документів виявилося недостатнім для розв`язання питань, які мають істотне значення для вирішення спору.
Оскільки позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження тих обставин, що спірні акти на земельну ділянку будь-яким чином порушують її права щодо користування земельною ділянкою, а відповідачами чиняться перешкоди у користуванні її земельною ділянкою, то позов не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15 вересня 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 червня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16, постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 515/1315/18, а також - не дослідили зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.
17 листопада2023 року справа № 279/3756/16 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2024 року справу призначено до розгляду упорядку спрощеного позовного провадження без повідомленняучасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що належним доказом накладення земельних ділянок може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, на підставі якого суд може зробити висновок про наявність чи відсутність порушених речових прав позивача на земельну ділянку.
Однак суди попередніх інстанцій не дали оцінку діям відповідача щодо ненадання необхідних матеріалів для проведення експертизи та не врахували положень статті 109 ЦПК України, згідно з якими суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Крім того, суд апеляційної інстанції з власної ініціативи здійснив огляд даних земельного кадастру України, без висновку експертизи зробив висновок про те, що перетинання земельних ділянок не існує, що призвело до порушення норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради від 20 квітня 1994 року № 111 №Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянами міста" ОСОБА_4, який є батьком позивача, було безкоштовно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0600 га, як зазначено на схемі розміщення земельних ділянок під № НОМЕР_1 (т.1 а.с.9, 10).
За змістом рішення Коростенської міської ради від 07 серпня 2008 року № 37 у зв`язку зі смертю ОСОБА_4, враховуючи, що він не отримав державного акта на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0600 га в СТ "Садко" міста Коростеня, визнано таким, що втратив чинність пункт рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 20 квітня 1994 року № 111 про передачу громадянину ОСОБА_4 в приватну власність земельної ділянки площею 0,0600 га в СТ "Садко" міста Коростеня (т.1 а.с.11).
04 червня 2009 року Коростенською міською радою прийнято рішення № 60 про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтованою площею 0,0600 га для ведення садівництва в СТ "Садко" (т.1 а.с.12).
Після виготовлення технічної документації рішенням виконавчого комітету Коростенської міської ради від 05 листопада 2009 року № 41 ОСОБА_1 безкоштовно передана земельна ділянка площею 0,0486 га в СТ "Садко", а 29 січня 2010 року нею отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 770092, кадастровий номер 1810700000:01:021:0291 (т.1 а.с.7, 13-20).
В матеріалах технічної документації із землеустрою міститься рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 20 квітня 1994 року № 111 "Про передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам міста", відповідно до якого ОСОБА_6 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,05 га, яка розташована в СТ "Садко", на схемі розміщення земельних ділянок зазначена під № НОМЕР_2 (т.1 а.с.42).
Разом з тим, доказів реалізації ОСОБА_6 згаданого рішення шляхом отримання державного акта на земельну ділянку площею 0,05 га не надано.
Рішенням Коростенської міської ради від 20 вересня 2007 року № 44 передано безкоштовно земельні ділянки громадянам міста у власність, які були раніше надані в межах міста, з виданням державних актів на право громадян на землю згідно з додатками.
Так, відповідно до додатку № 3 ОСОБА_6 була передана земельна ділянка площею 0,0938 га, на яку він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 794487, кадастровий номер 1810700000:01:021:0164, у межах згідно з планом в СТ "Садко" (т.1 а. с. 36-47).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується актовим записом про смерть №283 від 31 березня 2015 року (т.1 а.с.78).
Після його смерті належне ОСОБА_6 майно, включаючи земельну ділянку площею 0,0938 га для індивідуального садівництва, кадастровий номер 1810700000:01:021:0164, що розташована в СТ "Садко" міста Коростеня Житомирської області, успадкувала дружина - ОСОБА_3, якій видані відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом (т.1 а.с.87, 88, 94).
За договором дарування від 23 жовтня 2015 року вказана земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т.1 а.с.101).
З акта визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 04 червня 2009 року, складеного щодо земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0486 га, кадастровий номер 1810700000:01:021:0291, а також з акта встановлення існуючих зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 28 серпня 2007 року щодо земельної ділянки, яка була приватизована ОСОБА_6 та належить ОСОБА_2, площею 0,0938 га, кадастровий номер 1810700000:01:021:0164, не вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є суміжними користувачами земельних ділянок, і не встановлено схематично будь-якого перетину земельних ділянок, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.2 а.с.31-34)
Відсутність перетину земельної ділянки ОСОБА_1 площею 0,0486 га, кадастровий номер 1810700000:01:021:0291, та земельної ділянки, яка була приватизована ОСОБА_6 та належить ОСОБА_2, підтверджується також відкритими даними земельного кадастру України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.