ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 932/7523/21
провадження № 61-17136св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді
Цитульського В. І. від 07 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Максюти Ж. І., від 01 листопада 2023 року і виходив з наступного.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про визнання зняття з реєстрації місця проживання незаконним, скасування рішення, усунення перешкод у користуванні квартирою.
2. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що 17 серпня 1978 року виконавчий комітет Бабушкінської районної ради народних депутатів міста Дніпропетровська видав ордер на право зайняття квартири АДРЕСА_1, на сім`ю, яка складалася з трьох осіб: ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 та
ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Позивачка зазначала, що зареєстрована у вказаній квартирі та з реєстрації не знімалася. Проте 10 вересня 2021 року невідомі особи виселили її з квартири. Як з`ясувалося, 17 травня 2012 року її було знято з реєстраційного обліку у вказаній квартирі. Вважає таке зняття з реєстраційного обліку незаконним, оскільки документи, які стали підставою для цього, відсутні. Разом з тим зазначила, що відповідач порушив її право на приватизацію частки квартири, в якій вона зареєстрована та постійно проживала, шляхом надання недостовірних даних щодо відсутності осіб, які проживають у квартирі. Отже приватизація квартири проведена без дотримання норм діючого законодавства з порушенням її права на приватизацію.
4. ОСОБА_1 вказувала, що оскільки вона неправомірно була позбавлена права користування житлом, таке право підлягає відновленню шляхом зобов`язання останнього власника квартири вселити її до квартири, а тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
5. Враховуючи викладене, позивачка просила: визнати рішення і дії по зняттю її з реєстрації місця проживання за адресою: квартира АДРЕСА_1,незаконними; визнати незаконним та скасувати рішення Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 02 жовтня 2020 року № 2/19-20 про передачу ОСОБА_2 у власність квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні вказаною квартирою шляхом її вселення.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
6. Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачка не ставить питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. Вказана обставина унеможливлює відновлення права позивачки на приватизацію, а заявлені позивачкою позовні вимоги не можна визнати такими, що містяться ефективний спосіб захисту її прав. Позивачка протягом майже дев`яти років не заперечувала факту зняття її реєстрації місця проживання, не здійснювала необхідного контролю за належним їй речовим правом. Позивачка також не зверталася за зміною договору найму на своє ім`я, не зверталася з вимогами про зміни договорів на надання житлово-комунальних послуг на своє ім`я, а також не зверталася із заявою про приватизацією квартири. Позивачкою не доведено факту її примусового виселення з квартири. Суд першої інстанції сказав, що документи щодо зняття з реєстрації місця проживання позивачки не можуть бути досліджені у зв`язку із закінченням строків їх зберігання.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2022 року - без змін.
9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не заявила вимог про визнання недійсним подальшого договору купівлі-продажу квартири, що унеможливлює відновлення права позивачки на приватизацію квартири. Позивачку знято з реєстрації у 2012 році, позов до суду першої інстанції подано лише у 2021 році. Протягом майже дев`яти років позивачка не оспорювала зняття її з реєстрації місця проживання. Позивачкою не доведено її примусового виселення з квартири, а також що такі дії вчинені саме відповідачем. Водночас звернуто увагу, що незаконне виселення є кримінально караним діянням, однак позивачка не зверталася до правоохоронних органів із заявами щодо вчинення злочину у зв`язку із незаконним зняттям її з реєстрації та виселенням.
10. Враховуючи, що документи щодо зняття з реєстрації місця проживання позивачки не можуть бути досліджені у зв`язку із закінченням строків їх зберігання, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про надання переваги власнику квартири, який розраховував на набуття у власність квартири, вільної від незареєстрованого обтяження - права користування інших осіб.
Узагальнені доводи касаційної скарги
11. 01 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2023 року,ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
12. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду
від 10 лютого 2021 року у справі № 755/14304/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
13. Заявниця стверджує, щовідсутність у матеріалах справи документів, які стали підставою для зняття її з реєстрації місця проживання, доводить те, що її було знято з реєстраційного обліку за відсутності правових підстав. Вказаний факт підтверджується відповіддю Шевченківського районного відділу у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області, що міститься у матеріалах справи і була досліджений судом. В матеріалах справи відсутня її заява про зняття її з реєстрації, відсутні й інші документи, які б могли бути такими підставами.
14. ОСОБА_1 звертає увагу на те, щоу неї в паспорті досі міститься штамп з реєстрацією у спірній квартирі. Встановлені у справі обставини свідчать про те, що зняття її з реєстрації відбулося незаконно. Позивачка вказує, що вона була прописана у спірній квартирі з 1979 року по 17 травня 2012 року, та вона не знала, що її було незаконно знято з реєстраційного обліку, про порушене право дізналася лише у серпні 2021 року, коли невідомий їй чоловік повідомив їй про те, що квартира належить ОСОБА_3 .
15. Згідно з доводами касаційної скарги, у справах, в яких приймають участь органи влади або суб`єкти владних повноважень, діє презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень. Суб`єкт владних повноважень не надав жодних доказів на підтвердження обставин правомірності її зняття з реєстрації.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16. Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 932/7523/21.
17. Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив (пояснення) на касаційну скаргу
18. У поданих поясненнях на касаційну скаргу Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради посилається на те, що доводи касаційної скарги є обґрунтованими, а судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19. Згідно з ордером № 2107 ОСОБА_4, основний квартиронаймач,
ОСОБА_1 - дочці, ОСОБА_5 - сину, надано право зайняти квартиру АДРЕСА_1 .
20. Згідно з паспортом громадянина України ОСОБА_1, місце проживання останньої зареєстровано за адресою: квартира АДРЕСА_1, з 18 жовтня 1982 року, відмітка про зняття з реєстрації місця проживання відсутня.
21. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15 жовтня 2020 року. Попереднім власником квартири вказано ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Департаментом житлового господарства Дніпропетровської міської ради від 02 жовтня 2020 року.
22. Свідоцтво про право власності від 02 жовтня 2020 року видано на підставі рішення органу приватизації за заявою ОСОБА_2, з паспорта громадянина України якого вбачається факт реєстрації у квартирі місця проживання з 29 листопада 2005 року.
23. Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири, укладеного
15 жовтня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, квартиру продано за 190 000, 00 грн.
24. Згідно з відповідями відділу обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, місце проживання позивачки було зареєстровано у спірній квартирі з 02 жовтня 1979 року по 17 травня 2012 року. Відділ обліку проживання фізичних осіб Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради здійснює свої повноваження з 04 квітня 2016 року, тому не може надати документів про зняття з реєстрації, яке мало місце 17 травня 2012 року.
25. Згідно з листом Шевченківського РВ у м. Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 07 липня 2021 року, документів про зняття з реєстрації місця проживання позивачки у спірній квартирі надати немає можливості, оскільки строк їх зберігання становить 3 роки.
26. Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказали, що позивачка проживала у спірній квартирі до 2021 року. ОСОБА_2 у квартирі не проживав. ОСОБА_7 вказала, що останні два роки у квартирі проживає ОСОБА_3 з дочкою.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
27. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
28. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
29. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
30. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
31. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
32. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
33. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
34. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
35. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
36. Згідно з статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
37. Статтею 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (у редакції чинній на момент зняття позивачки з реєстрації) визначено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
38. У разі, якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до органу реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено за зверненням іншої особи та на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку.
39. Відповідно до статті 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
40. Рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку (стаття 14 вказаного Закону).