ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 335/10609/20
провадження № 61-1109св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: акціонерне товариство "УкрСиббанк", Вознесенівський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Першин Ігор Миколайович, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі судді Воробйова А. В. від 12 січня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду у складі колегії суддів: Крилової О. В. Кухаря С. В. Полякова О. З., від 12 грудня 2023 року і виходив з наступного.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
АТ "УкрСиббанк", Вознесенівського відділу державної виконавчої служби
у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), правонаступником якого є Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про усунення перешкод у здійсненні права власності.
2. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що 16 березня 2020 року
вона на підставі договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л. Д. за № 2302 від 29 жовтня 2019 року, набула права власності на квартиру
АДРЕСА_1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 216391895 від 15 липня 2020 року.
3. 17 липня 2020 року їй стало відомо про те, що на належну їй квартиру накладено арешти та обтяження, зокрема, реєстраційний номер обтяження 13227952, зареєстрований 09 листопада 2012 року, реєстратором Запорізька філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП НОМЕР_1 від 09 листопада 2012 року, державний виконавець Кавраська О. С., Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, виконавчий лист № 2-209 від 16 червня 2010 року, виданий Жовтневим районним судом
м. Запоріжжя.
4. Посилалася на те, що арешти накладено, коли вищевказана квартира належала колишньому власнику ОСОБА_2, про що відповідні записи є у державних реєстрах, та за його зобов`язаннями. До цих обтяжень вона жодного відношення не має, наявні арешти та обтяження порушують її права.
5. Посилаючись на вищезазначене ОСОБА_1 просила позов задовольнити, усунути їй перешкоди у користуванні квартирою, шляхом зняття арештів та обтяжень з квартири АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2058537223101, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: реєстраційний номер обтяження 13227952, зареєстрований 09 листопада 2012 року, вчинені державним реєстратором Запорізької філії ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП НОМЕР_1 від 09 листопада 2012 року, державний виконавець Кавраська О. С., Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, виконавчий лист № 2-209 від 16 червня 2010 року, виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня
2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішень, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".
8. Враховуючи викладене, районний суд вважав, що позивачкою неправильно обрано спосіб захисту, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
9. Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня 2022 року - без змін.
10. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що посилання суду першої інстанції на те, що позивачкою мала бути подана скарга на дії або бездіяльність виконавчої служби не є правильним з огляду на те, що під час виконання судових рішень лише сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду. Позивачка не є стороною виконавчого провадження, принаймні вона не надала таких відомостей, хоча отримала за договором право вимоги від попереднього кредитора. Разом з тим таке посилання суду першої інстанції не впливає на остаточне вирішення справи з огляду на те, що підстави для задоволення позову відсутні.
11. Позивачкою не залучені до участі у справі ані боржник, зобов`язання якого були забезпечені арештом, ані особи, які залучені до участі у кримінальній справі як потерпілі від злочину про неправомірне заволодіння їхньою квартирою. Заявляючи вимоги до АТ "Укрсиббанк" та відділу державної виконавчої служби, позивачка не зазначила чим саме цими особами порушуються її права. Натомість до участі в справі не залучені належні відповідачі, які мали матеріальні права на спірну квартиру та чиї права й обов`язки були забезпечені накладеними арештами.
Узагальнені доводи касаційної скарги
12. 16 січня 2024 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Першин І. М., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 січня
2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 грудня 2023 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
13. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки. Крім того посилається на те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
14. Заявниця стверджує, що нею обрано єдиний можливий спосіб захисту порушеного права, а саме подання позову про усунення перешкод у користуванні належним її майном до відповідного органу державної виконавчої служби, яким накладено відповідний арешт в межах виконавчого провадження, та стягувача за цим виконавчим провадженням.
15. Заявниця звертає увагу на те, що факт державної реєстрації права власності на спірну квартиру у встановленому законом порядку підтверджено довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 216391895 від 15 липня 2020 року. На момент подання позову та розгляду цієї справи її право на спірну квартиру ніким не оспорювалося.
16. Згідно з доводами касаційної скарги, апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог, посилаючись на інформацію, яка не відповідає фактичним обставинам справи (щодо тривалості кримінального провадження), зробив певні висновки щодо ймовірного порушення прав третіх осіб, зазначив про незалучення до участі у справі в якості належних відповідачів потерпілих у кримінальному провадженні, чиї права забезпеченні накладеними арештами. Разом з тим, ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 вересня 2023 року у справі № 337/824/21 раніше накладенні арешти на спірну квартиру скасовано, про що повідомлено суд апеляційної інстанції під час судового засідання.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 335/10609/20.
18. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19. 16 березня 2020 року ОСОБА_1 на підставі договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л. Д. за № 2302
від 29 жовтня 2019 року, набула права власності на квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 216391895 від 15 листопада 2020 року.
20. На належну ОСОБА_1 квартиру накладено арешти та обтяження, зокрема, реєстраційний номер обтяження 13227952, зареєстрований 09 листопада 2012 року, реєстратором Запорізька філія ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП НОМЕР_1 від 09 листопада 2012 року, державний виконавець Кавраська О. С., Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, виконавчий лист № 2-209 від 16 червня 2010 року, виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
21. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
22. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою
статті 411 цього Кодексу.
23. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
24. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
25. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
26. Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
27. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
28. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.