ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/1813/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 (головуючий суддя - Тарасова І.В., судді: Білоусова Я.О., Пуль О.А.)
у справі №922/1813/23
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту"
про стягнення 1 258 127,90 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1.ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулась до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (далі також - ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту") про стягнення 1 258 127,90 грн.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строку поставки товару за договором поставки від 15.07.2022 №311-22 та користуванням відповідачем чужими грошовими коштами передплати понад встановлений договором строк, з огляду на що позивач відповідно до п.7.2 договору нарахував відповідачу: (1) пеню за прострочення поставки товару за період з 15.10.2022 по 17.10.2022 в розмірі 0,1 відсотка вартості товару за кожен день прострочення, що становить 41 040 грн, (2) на суму передплати за товар в розмірі 6 840 000 грн за період з 26.07.2022 по 17.10.2022 на підставі п.7.5 договору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 787 068,49 грн, (3) на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК) 3% річних у сумі 47 224,11 грн та інфляційні втрати в сумі 382 795,30 грн.
1.3.Заперечення проти позову мотивовані тим, що відповідач фактично виконав зобов`язання 18.10.2022, а тому цей день не може бути врахований як день прострочення. Не підлягає врахуванню як день прострочення також й 17.10.2022, адже відповідно до статті 253 ЦК перебіг строку прострочення починається з наступного дня, яким є 18.10.2022, коли зобов`язання фактично вже було виконано. Вказане свідчить про безпідставність нарахування позивачем пені у сумі 41 040,00 грн. Також відповідач вказує на необґрунтоване та передчасне нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та подвійної облікової ставки НБУ, яке здійснено ще до спливу 5 робочих днів, без вимоги про розірвання договору та повернення коштів, виходячи із неправильно розрахованої дати постачання 15.10.2022, якою з урахуванням статті 251 ЦК насправді є 17.10.2022.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.Військова частина НОМЕР_1 (замовник) та ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту" (постачальник) 15.07.2022 уклали договір №311-22 на закупівлю рукавичок тактичних, вид 1 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність замовника товар - рукавички тактичні, вид 1 (код ДК 021:2015-18420000-9) у кількості, в асортименті та за цінами згідно зі специфікацією (додаток №1), відповідно до якої постачальник зобов`язаний поставити товар відповідної назви у кількості 20 000 штук на суму 13 680 000,00 грн згідно з технічними умовами (додаток №2 до договору).
2.2.Пунктом 5.1 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору, в термін не пізніше 23.08.2022.
2.3.22.08.2022 замовник та постачальник уклали додаткову угоду №1 до договору від 15.07.2022 №311-22, згідно з умовами якої сторони (окрім іншого) дійшли згоди щодо строку поставки товару до 15.10.2022.
2.4.Договором визначені наступні умови оплати, а саме: згідно з пунктом 4.1 оплата товару проводиться у національній валюті України, а пунктом 4.2 передбачено, що розрахунок за товар здійснюється у наступному порядку: попередня оплата у розмірі 50% від загальної вартості товару здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання договору на підставі належним чином оформленого рахунку-фактури; перерахування 50% від загальної вартості товару (остаточний розрахунок) замовником здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту отримання товару, на умовах розділу V договору, на підставі накладної.
2.5.Пунктом 4.6 договору визначено, що у разі порушення постачальником зобов`язань за договором, він повертає суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 робочих днів з моменту направлення замовником вимоги (листа, претензії).
2.6.Відповідно до пункту 7.2 договору за порушення постачальником строків виконання зобов`язання з нього стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
2.7.Згідно з пунктом 7.5 договору у випадку перерахування замовником на умовах передоплати та невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором, що призвело до його розірвання замовником, сума коштів, на яку не виконане зобов`язання, повертається замовнику протягом 5 робочих днів після повідомлення замовником постачальника про розірвання договору. У цьому випадку сторони погоджуються, що в постачальника виникає перед замовником відповідне грошове зобов`язання.
Постачальник відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України за весь час користування чужими коштами - з моменту отримання передоплати і до моменту отримання замовником зазначених грошових коштів, сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, а також - у відповідності до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь цей період та три проценти річних від простроченої суми.
2.8.26.07.2022 замовник здійснив передоплату у розмірі 6 840 000 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 19.07.2022 №1313 (з відміткою Казначейства про підтвердження оплати).
2.9.18.10.2022 відповідач здійснив поставку товару на загальну суму 13 680 000, 00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної від 18.10.2022 №РН-000061.
2.10.20.10.2022 позивач здійснив оплату решти вартості поставленого за договором товару в сумі 6 840 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.10.2022 №2219 (з відміткою Казначейства про підтвердження оплати).
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд Харківської області рішенням від 03.08.2023 у справі №922/1813/23 позов задовольнив; стягнув з ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту" на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) суму штрафних санкцій за договором від 15.07.2022 №311-22 у розмірі 1 258 127,90 грн (де: подвійна облікова ставка НБУ - 787 068,49 грн; інфляційні нарахування - 382 795,30 грн; пеня 3% річних - 47 224,11грн; пеня 0,1% - 41 040 грн), а також суму судового збору 18 871,92 грн.
3.2.Східний апеляційний господарський суд постановою від 09.11.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2023 у справі №922/1813/23 скасував; ухвалив нове рішення, яким в позові відмовив.
3.3.Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення 41 040 грн пені за прострочення поставки товару за період з 15.10.2022 по 17.10.2022, апеляційний суд виходив з того, що (1) додатковою угодою до договору від 22.08.2022 встановлено строк поставки до 15.10.2022, який є вихідним днем - суботою, відповідно відповідач мав здійснити поставку товару протягом першого робочого дня, який слідує за 15.10.2022, яким є 17.10.2022, а перебіг прострочення поставки почався з 18.10.2022 - в день, коли відповідне зобов`язання відповідачем вже було виконано та за який не може нараховуватись пеня і її нарахування за цей день позивачем не здійснено; (2) позивач в порушення норм матеріального права здійснив нарахування пені, включивши у період прострочення вихідний день, на який припадає останній день встановленого договором строку - 15.10.2022 (суботу), наступний за ним вихідний день - 16.10.2022 (неділю) та перший робочий день - 17.10.2022, протягом якого мала бути здійснена поставка, тобто за період, в який не мало місце прострочення.
3.4.Мотивуючи своє рішення в частині відмови у стягненні нарахованих на суму передплати 787 068,49 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, 47 224,11 грн 3% річних та 382 795,30 грн інфляційних втрат, апеляційний суд вказував на те, що (1) умовою для їх нарахування є прострочення відповідачем саме грошового зобов`язання з повернення попередньої оплати в розмірі 6 840 000 грн, сплаченої позивачем на виконання умов пункту 4.2 договору 26.07.2022 за платіжним дорученням від 19.07.2022 №1313; (2) у відповідача не виникало грошового зобов`язання з повернення вказаної суми передоплати ані з підстав, встановлених договором, ані з підстав, встановлених законом. В матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачу в порядку пункту 7.5 договору повідомлення про розірвання договору, так само як і докази направлення вимоги (листа, претензії) про повернення попередньої оплати у зв`язку з порушенням постачальником зобов`язань за договором в порядку п.4.6 договору; (3) позивач 18.10.2022 прийняв поставлений відповідачем товар за видатковою накладною від 18.10.2022 №РН-000061 та 20.10.2022 здійснив повну оплату його вартості за платіжним дорученням від 20.10.2022 №2219.
За висновками апеляційного суду, прийнявши товар за видатковою накладною від 18.10.2022 №РН-000061 та здійснивши його повну оплату, позивач в однозначній формі здійснив волевиявлення на прийняття товару, що виключає наявність у нього права вимагати повернення попередньої оплати в порядку частини другої статті 693 ЦК.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 03.08.2023 у цій справі.
4.2.Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи, що відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо застосування норми матеріального права, а саме частини п`ятої статті 254 ЦК в умовах воєнного стану та у сукупності з наявними обмеженнями, встановленими Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" про скасування вихідних та святкових днів.
4.3.Також скаржник вказує на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що виникла в умовах воєнного стану, а також справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), оскільки для останньої немає вихідних та святкових днів чи будь-якого перепочинку у війні з російською федерацією (підпункти "а" та "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК).
4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", який змінив трудове законодавство, визначено, що у період дії воєнного стану не діють норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67 та статей 71 -73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), що свідчить про відсутність офіційних святкових та неробочих днів.
4.4.ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
4.5.За твердженнями відповідача:
(1) касаційна скарга позивача не відповідає нормам статті 290 ГПК, так як не містить обґрунтовану підставу (підстави) касаційного оскарження, адже наявний висновок щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах;
(2) у постанові від 16.06.2021 у справі №554/4741/19 Верховний Суд виснував щодо застосування частини п`ятої статті 254 ЦК, а саме зазначив, що при визначенні кінцевого строку варто враховувати, що правила частини п`ятої статті 254 ЦК поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб`єктів цивільних правовідносин. Тому, коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;
(3) Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" не змінює та не скасовує вихідні дні;
(4) відносини, що склалися між сторонами, не потребують застосування аналогії права чи закону, так як наявне їх чітке законодавче врегулювання, а саме частина п`ята статті 254 ЦК;
(5) додатковою угодою до договору встановлено строк поставки товару до 15.10.2022, який є вихідним днем (суботою), відповідно відповідач мав виконати своє зобов`язання з поставки товару в перший робочий день, який слідує за 15.10.2022, а саме 17.10.2022;
(6) фактично зобов`язання було виконано 18.10.2022, а тому цей день не може бути врахованим як день прострочення. Також не підлягає врахуванню як день прострочення 17.10.2022, адже відповідно до статті 253 ЦК, перебіг строку починається з наступного дня, яким є 18.10.2022, коли зобов`язання фактично вже було виконано;
(7) норми частини другої статті 625 ЦК підлягають застосуванню до грошового зобов`язання, в той час як позивач зазначає про порушення відповідачем не грошового зобов`язання, а товарного (постачання товару);
(8) відповідно до частини другої статті 693 ЦК позивач здійснив свій вибір - вимагати передачі оплаченого товару, яке було реалізовано ним 18.10.2022 шляхом прийняття товару за видатковою накладною, що, у свою чергу, позбавило його права вимагати повернення суми попередньої оплати, а відтак, й застосовувати до спірних правовідносин норми частини другої статті 625 ЦК, бо вони так й не стали для сторін грошовими;
(9) пунктом 7.5 договору сторони погодили не лише обов`язковою умовою для повернення грошових коштів - письмове повідомлення про розірвання договору, якого не було, а й строк такого повернення - 5 робочих днів, що виключає право позивача застосувати норми статті 625 ЦК до спливу цього строку, перебіг якого так і не почався, адже відповідне повідомлення позивачем не направлялось;
(10) цим договором сторони також чітко визначили застосування частини шостої статті 231 Господарського кодексу України - за весь час користування грошовими коштами з моменту отримання попередньої оплати і до моменту отримання позивачем цих коштів, що не може відбутися, адже позивач згідно з частиною другою статі 693 ЦК здійснив вибір не про повернення коштів, а про постачання товару;
(11) відповідач необґрунтовано та передчасно здійснив нарахування 3% річних, інфляційних втрат та подвійної облікової ставки НБУ, ще до спливу 5 робочих днів, без вимоги про розірвання договору та повернення коштів, виходячи із неправильно розрахованої дати постачання - 15.10.2022, якою, з урахуванням статті 254 ЦК, є 17.10.2022.
4.6.У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що орієнтовний попередній розрахунок понесених ним витрат на правничу допомогу з розгляду справи в суді касаційної інстанції становить 150 000 грн.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2.Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення 1 258 127,90 грн, з яких: (1) пеня за період прострочення поставки товару з 15.10.2022 по 17.10.2022 в розмірі 0,1 відсотка вартості товару за кожен день прострочення, що становить 41 040 грн, (2) нарахована на суму передплати за товар в розмірі 6 840 000 грн за період з 26.07.2022 по 17.10.2022 на підставі п.7.5 договору пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 787 068,49 грн, (3) нараховані на підставі частини другої статті 625 ЦК 3% річних у сумі 47 224,11 грн та інфляційні втрати в сумі 382 795,30 грн.
5.3.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з постановою апеляційного суду, якою скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні вказаних позовних вимог в повному обсязі.