1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 року

м. Київ

справа № 813/4005/16

адміністративне провадження № К/9901/40365/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргуn Державної фіскальної служби України

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2017 (судді:

Брильовський Р.М., Гулик А.Г., Кедик М.В.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (судді:

Качмар В.Я., Курилець А.Р., Мікула О.І.)

у справі № 813/4005/16

за позовом Приватного підприємства "ЮПІ"

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Приватне підприємство "ЮПІ" (далі - позивач, ПП "ЮПІ"), підприємство) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у нездійсненні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 87796,00 грн.;

2) зобов`язання відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 87796, 00 грн. та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач отримавши подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з ПДВ за лютий та червень 2015 року які були отримані, згідно квитанцій № 2, протиправно не забезпечив відображення їх показників у системі електронного адміністрування ПДВ на суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні на відвантаження товару, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у нездійсненні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 87796 (вісімдесят сім тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. 00 коп. та зобов`язано відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП "ЮПІ" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 87796 (вісімдесят сім тисяч сімсот дев`яносто шість) грн 00 коп. та відобразити відповідне збільшення у витязі з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем задекларовано від`ємне значення ПДВ (рядки 24 та 31) у декларації з ПДВ за червень 2015 року, сума такого від`ємного значення мала бути відображена податковим органом в Системі, як сума, на яку ПП "ЮПІ" має право реєструвати податкові накладні на відвантаження товару, однак, доказів вчинення ДФС України таких дій не подано, у зв`язку з чим суди дійшли висновку, що ДФС України допустивши протиправну бездіяльність, порушивши ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", а саме: право на мирне володіння своїм майном, що також є невід`ємним правом на повагу до своєї власності.

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції ДФС України звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В доводах касаційної скарги скаржник зазначає, що судові рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального та матеріального права. Відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу після "обнуління" показників формули реєстраційна сума збільшується на суму від`ємного значення що задекларована платником податків виключно у рядках 24 та 31 одноразово за результатами податкової звітності за червень 2015 року та не підлягає перерахунку внаслідок уточнення показників такої звітності. Також ДФС України зазначило, що позивач звернувся до суд з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду першої інстанції з даним позовом), оцінку відносно чого не було надано судом першої інстанції, тоді як суд апеляційної інстанції також не надав оцінки щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, хоча, як стверджує заявник, у суді апеляційної інстанції при розгляді справи наголошувалось про такий пропуск строку.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача до Суду не надходили, що не є перешкодою для розгляду справи.

У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП "ЮПІ" 18.03.2015 подано податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за лютий 2015 року та 20.07.2015 податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року (а.с. 9-30).

20.07.2015 позивачем подано Уточнюючий розрахунок із зазначенням у рядку 03 "Звітний податковий період, за який виправляються помилки" лютий 2015 року із Додатком 2 "Розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)", в якому зазначено, що відповідно до п. 33 підрозділу 2 розділу XX ПК, підприємство просить згідно з п/п. "а" на суму залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів у розмірі 87796 грн збільшити розмір суми податку на яку матимуть право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН (а.с. 31-35).

30.07.2015 позивачем подано Уточнюючий розрахунок із зазначенням у рядку 03 "Звітний податковий період, за який виправляються помилки" червень 2015 року із Додатком 2 "Розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)", в якому зазначена сума 87796 грн залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01.02.2015 (а.с. 37-41).

Як встановлено судами попередніх інстанцій Уточнюючі розрахунки були прийняті ДФС України, що підтверджується квитанціями (а.с. 31, 36), однак, за поданими Уточнюючими розрахунками коригування від`ємних значень у системі не відбулось, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідачів з листом від 06.09.2016 № 24, який отримано 08.09.2016, однак відповіді не отримав (а.с. 41-45).

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набрав чинності з 01.01.2015.

Згідно п/п. 200-1.1, 200-1.2 ст. 200-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

На виконання приписів вказаної норми ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 було затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569), яким визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі по тексту - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі по тексту - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно п. 1 Порядку № 569 система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.

При цьому, в силу п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до визначення, закріпленого у п. 2 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Згідно п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України (в редакції до 29.07.2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де:

SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

SПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника;

SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.


................
Перейти до повного тексту