ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2024 року
м. Київ
справа № 810/853/17
адміністративне провадження № К/9901/3317/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 (судді: Грибан І.О., Бєспалов О.О., Парінов А.В.)
у справі № 810/853/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флеш+"
до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Флеш+" (далі - позивач, ТОВ "Флеш+") звернулося до суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, податковий/контролюючий орган), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.09.2016 № 0000441500.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки з останнього неможливо встановити суму визначеного грошового зобов`язання яка відрізняється від суми зазначеної словами від суми зазначеної цифрами. Також позивач додає, що до такого податкового повідомлення-рішення податковим органом не надано розрахунку грошових зобов`язань, що на думку заявника, свідчить про його протиправність.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 у задоволені позову відмовлено, з тих підстав, що у податковому повідомленні-рішенні допущено технічну описку, а не надіслання розрахунку сум податкових зобов`язань разом з податковим повідомленням-рішенням не є підставою для його скасування, а лише вказує на порушення відповідачем порядку надіслання платнику податків такого податкового повідомлення-рішення.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Флеш+" задоволено, скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення містить невірне зазначення прописом сум нарахованих грошових зобов`язань, а також податковим органом до такого податкового повідомлення-рішення на надано розрахунку податкового зобов`язання, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення оформлене у невідповідності до закону, а отже за таким повідомленням не може виникати обов`язок щодо сплати податкового зобов`язання.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції.
В доводах своєї касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, оскільки у додатку 2 до Порядку надіслання податкового повідомлення-рішення контролюючими органами податкове повідомлення-рішення за формою "Р" не передбачено форми розрахунку податкового зобов`язання. Також зазначає, що окремі дефекти оформлення податкового повідомлення-рішення не змінює та не впливає на правову природу, підстави, порядок та розмір нарахування податкових зобов`язань.
Позивачем до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якій просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, з тих підстав, що податковим органом до податкового повідомлення-рішення за формою "Р" не додано та не надіслано на адресу платника податків розрахунку грошових зобов`язань, а також таке податкове повідомлення-рішення оформлене відповідачем у невідповідності до вимог податкового законодавства та суперечить вимогам п/п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14, п. 58.1, п. 58.2 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України. Також позивач у відзиві зазначив, що у податковому повідомленні-рішенні останнє зазначено за платежем "пальне", що свідчить про те, що таке податкове повідомлення-рішення має містити повну назву податку, збору або вид штрафних (фінансових) санкцій, штрафів, а не вид підакцизного товару.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.08.2016 посадовою особою Миронівського відділення Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, на підставі пункту 20.1.4 ст. 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку ст. 76 розділу ІІ Додаткового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з акцизного податку за квітень 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Флеш+", за результатами перевірки якої складено акт від 19.08.2016 № 27/1015/39446867 (том 1 а.с. 39-45).
В ході перевірки встановлено, що реєстрація позивачем 423-х акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, проведена з порушенням законодавчо встановлених строків від дев`яти до тридцяти семи днів.
Відтак, в акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ "Флеш+" п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України в частині порушення терміну реєстрації акцизних накладних в ЄРАН на загальну суму акцизного податку 60 706,32 грн. за квітень 2016 року.
На підставі акту перевірки Миронівським відділенням Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12.09.2016 № 0000441500, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 60 706,32 грн. (а.с. 18).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п/п. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 ПК України акцизний податок належить до загальнодержавних податків та зборів.
Підпункт 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначає, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Підпунктом 212.1.11. п. 212.1 ст. 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку, зокрема, є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Особи - суб`єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п/п.212.3.1-1. п.212.3 ст.212 ПКУ).
Згідно з п/п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.
Відповідно до п/п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України об`єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Підакцизні товари та ставки податку визначені ст. 215 ПК України.
Відповідно до п. 223.1 ст. 223 ПК України базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.
Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (п. 223.2 ст. 223 ПК України).
Пунктом 231.1 ст. 231 ПК України визначено, що платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (п. 231.3 ст. 231 ПК України).
Відповідно до п. 231.4 ст. 231 ПК України право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу.
Згідно з п. 231.5. ст. 231 ПК України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов`язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб`єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Відповідно до абз. 1 п. 231.6. ст. 231 ПК України реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 2 п. 231.6. ст. 231 ПК України).
З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального (абз. 3 п. 231.6. ст. 231 ПК України).
Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абз. 5 п. 231.6. ст. 231 ПК України).
Якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального/особі, яка реалізує пальне, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин (абз. 6 п. 231.6. ст. 231 ПК України).
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних (абз. 7 п. 231.6. ст. 231 ПК України).