ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2024 року
м. Київ
справа №815/3458/16
адміністративне провадження № К/9901/32825/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів -Юрченко В.П., Хохуляк В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадженн
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амматрейд"
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 (судді: Стас Л.В., Турецька І.О., Косцова І.П.)
у справі № 815/3458/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амматрейд"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області
третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області
про визнання дій протиправними та стягнення з Державного бюджету України податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Амматрейд" (далі - позивач, ТзОВ "Амматрейд", товариство/підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, податковий/контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (том 1 а.с. 20-26), просило суд:
1) визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо позбавлення ТзОВ "Амматрейд" права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 672 345,00 грн.;
2) стягнути з Державного бюджету України податок на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн.,
В обґрунтування заявлених позовних вимог заявник зазначив, що товариство сформувало від`ємне значення з податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн., яке було відображене у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року. Як додав позивач вказана сума була подана несвоєчасно з вини відповідача, а саме: 19.01.2016 шляхом блокування податковим органом електронного документообігу між ТзОВ "Амматрейд" та ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, у зв`язку з чим така сума від`ємного значення не могла бути зарахована до системи електронного адміністрування ПДВ, що слугувало позбавленням права позивача на бюджетне відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 позовні вимоги задоволено повністю шляхом: 1) визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо позбавлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Амматрейд" права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 672 345,00 грн. та 2) стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Амматрейд" відшкодування ПДВ у сумі 1 672 345,00 грн.
Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що згідно витягу з системи електронного адміністрування ПДВ від 26.06.2015 № 1 (том 1 а.с.170) станом на 26.06.2015 податковим органом підтверджено право позивача на розпорядження сумою податку в розмірі 1 672 345,00 грн., на яку платник податку має право виписувати податкові накладні та/або розрахунки корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим, суд першої інстанцій зазначив, що система електронного адміністрування ДФС України підтверджує правомірність формування позивачем податкового кредиту з податкову на додану вартість на загальну суму 1672345,00 грн.
Щодо відшкодування позивачу суми ПДВ, то суд першої інстанції зазначив, що позивачем у декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (том 1 а.с.35-44) у рядку 24 задекларовано від`ємне значення податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн., а відтак податковий орган по цій справі своїми діями, ще до подачі позивачем заяви про відшкодування йому суми від`ємного значення податку на додану вартість за процедурою, визначеною п. 200.7 ст. 200 ПК України, фактично позбавив платника податків права на бюджетне відшкодування, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що такий спосіб відновлення порушеного права позивача, як зобов`язання податковий орган скласти відповідний висновок про підтвердження суми задекларованого від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн. та направити його до органу ДКС України для виконання за обставин, що встановлені по цій справі, не може бути застосований судом з причини його не ефективності у питанні поновлення прав особи, яка вернулась за судовим захистом.
Відтак, застосовуючи положення постанови Верховного Суду України від 03.06.2014 по справі № 21-131а14 (номер рішення у ЄДРСР - 39783830), суд першої інстанції, стосовно способу захисту порушеного права платника податків, дійшов висновку про поновлення порушеного права позивача шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми відшкодування сплаченого податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн..
Не погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду про скасування вказаного рішення та відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 апеляційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області задоволено, скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 у справі № 815/3458/16 та відмовлено у задоволені позовних вимог ТзОВ "Амматрейд".
Скасовуючи судове рішення першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач позбавлений права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 672 345,00 грн., оскільки сума від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн., яка була відзначена у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, була подана несвоєчасно з вини відповідача, а саме 19.01.2016 та не може бути зарахована до системи електронного адміністрування ПДВ.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що система електронного адміністрування ДФС України підтверджує правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість минулих податкових періодів по взаємовідносинах з контрагентами позивача на підставі податкових накладних внесених до Єдиного реєстру податкових накладних на загальну суму 1 672 345,00 грн., однак зауважив, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п`ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.
Не погоджуючись з судовим рішення суду апеляційної інстанції ТзОВ "Амматрейд" 03.05.2017 звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в доводах якої зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку заявника, судом апеляційної інстанції не враховано доводи позивача, а саме: податковий орган відмовився реєструвати податкову накладу в ЄРПН, що направлялася засобами електронного зв`язку на реєстрацію, мотивуючи відсутністю договору про визнання електронних документів з ДПСУ, а також відмовився реєструвати договір про визнання електронних документів.
При цьому, заявник у касаційній скарзі наголошує, що протиправність дій податкового органу полягає у блокуванні електронного документообігу між товариством та податковим органом, що слугувало підставою для позбавлення права позивача на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 1 672 345,00 грн., оскільки сума від`ємного значення ПДВ в розмірі 1 672 345,00 грн., яка була відзначена у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року була подана несвоєчасно з вини відповідача, а саме: 19.01.2016, а відтак не може бути зарахована до системи електронного адміністрування ПДВ.
Додав, що під час прийняття Одеським апеляційним адміністративним судом рішення, останній припустився порушення норм матеріального права, а саме: статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Ратифікація від 17.07.1997), яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами верховенства права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Заявник також зауважив, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги п. 50 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 Справа "Щокін проти України", що свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Відтак, у касаційній скарзі скаржник просить касаційний суд скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 у справі № 815/3458/16 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2016 у справі № 815/3458/16, якою визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо позбавлення ТОВ "Амматрейд" права на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 1 672 345,00 грн. та стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Амматрейд" відшкодування ПДВ у сумі 1 672 345,00 грн.
Заперечення на касаційну скаргу від податкового органу до Суду касаційної інстанції не надходили.
У зв`язку з набранням 15.12.2017 чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України згідно з Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" та початком роботи Верховного Суду касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТзОВ "Амматрейд" перебуває на обліку ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та здійснює свою фінансово-господарську діяльність за адресою: 65045, м.Одеса, пр.Покровський, 5, кв. 5.
Попередні місця обліку: з 08.09.2014 до 21.12.2015 - ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної Фіскальної Служби в Одеській області; з 21.12.2015 до 28.03.2016 - Бориспільська об`єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Як встановили суди попередніх інстанцій, ТзОВ "Амматрейд" у адміністративному позові зазначає, що внаслідок протиправних дій ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області позивач позбавився права на відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 672 345,00 грн. Протиправність дій ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області полягає у тому, що внаслідок блокування електронного документообігу між позивачем та відповідачем, позивач позбавився права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 672 345,00 грн., оскільки сума від`ємного значення податку на додану вартість в розмірі 1 672 345,00 грн., яка була відзначена у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року була подана несвоєчасно з вини відповідача, а саме 19.01.2016, та не може бути зарахована до системи електронного адміністрування ПДВ.
Також, встановлено, що ТзОВ "Амматрейд" знаходилось на обліку ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та фактично здійснювало свою фінансово-господарську діяльність за адресою: 65114, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 140а/2. У вказаний вище період діяльності ТзОВ "Амматрейд" стало відомо, що ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області: по-перше, відмовляється реєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, що направляються засобами електронного зв`язку, мотивуючи це відсутністю договору про визнання електронних документів з ДПСУ; по-друге, відмовляється реєструвати договір про визнання електронних документів.
З метою захисту порушених прав позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просив визнати протиправними дії відповідача щодо блокування реєстрації податкових накладних позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних та відмови в укладанні та реєстрації договору про визнання електронних документів №010720151 від 01.07.2015 року, зобов`язати відповідача зареєструвати податкову накладну №12 від 23.06.2015 року, зобов`язати відповідача утриматися від подальших неправомірних дій, що порушують чинне податкове законодавство та полягають у не реєстрації податкових накладних ТзОВ "Амматрейд".
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 по справі №815/4234/15 (том 1 а.с.159-165), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2015 адміністративний позов ТзОВ "Амматрейд" задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо блокування реєстрації податкових накладних позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних та відмови в укладанні та реєстрації договору про визнання електронних документів №010720151 від 01.07.2015; зобов`язано ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області зареєструвати податкову накладну № 12 від 23.06.2015 та зобов`язано ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області утриматися від подальших неправомірних дій, що порушують чинне податкове законодавство та полягають у не реєстрації податкових накладних ТзОВ "Амматрейд".
Відтак, судами попередніх інстанції встановлено, що 09.09.2015 у зв`язку із набранням законної сили постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 по справі №815/4234/15, було встановлено, зокрема, протиправність дій ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо блокування реєстрації податкових накладних позивача у Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про те, що позивач, внаслідок протиправних дій відповідача, був позбавлений права своєчасного звітування шляхом направлення засобами електронного зв`язку, зокрема, декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року до ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.
Також встановлено, що матеріалами справи підтверджується, що позивач протягом періоду липень-грудень 2015 року неодноразово намагався укласти договори про визнання електронних документів задля своєчасного подання податкової звітності, зокрема, податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, але відповідач з підстав, що не відповідали фактичним обставинам, відмовлявся від укладення таких договорів.
Фактично, уся податкова звітність з податку на додану вартість за період червень-грудень 2015 року була надана засобами електронного зв`язку позивачем вже за новим місцем обліку - до Бориспільської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, та яка була визнана останньою. Листами (вих.б/н від 19.02.2016, вих.29/02/16 від 29.02.2016 та вих.06/04/16 від 06.04.2016) до Державної фіскальної служби України та Бориспільської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області ТзОВ "Амматрейд" просило повідомити про причини не відновлення суми ліміту (строка 24) на картці підприємства щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а також здійснити заходи щодо відновлення суми ліміту (строка 24 декларації за червень 2015 року) на картці підприємства щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Як встановили суди попередніх, сума строки 24 декларації з ПДВ повинна бути переведена на картку підприємства щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, що станом на 29.02.2016 не відбулося.
При цьому, відповідно до п.п. 48.3, 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакцій чинній на момент вчинення спірних відносин) податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Згідно п. 49.11. ст. 49 ПК України разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання.
Відповідно до п.49.10 ст.49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.