ПОСТАНОВА
Іменем України
15 березня 2024 року
Київ
справа №500/5854/23
адміністративне провадження №К/990/43399/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №500/5854/23 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування розпорядження про анулювання ліцензії і податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2023 року (суддя Баб`юк П.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року (головуючий суддя Затолочний В.С., судді: Качмар В.Я., Мікула О.І.) про забезпечення позову (до подання позовної заяви),
ВСТАНОВИВ:
13 вересня 2023 року до подання адміністративного позову фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - заявник, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС) №773-л від 05 вересня 2023 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 19040314201900179, яка видана ФОП ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, термін дії з 11 липня 2019 року по 11 липня 2024 року (місце торгівлі: АДРЕСА_1, автозаправочна станція (АЗС)) до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування розпорядження №773-л від 05 вересня 2023 року "Про анулювання ліцензії ФОП ОСОБА_1" (матеріали оскарження ухвали а.с.1-5).
В обґрунтування вимог вказаної заяви позивач зазначав, що основним видом його діяльності як суб`єкта господарювання є роздрібна торгівля пальним. Можливість здійснення такої діяльності перебуває у безпосередньому зв`язку із наявністю відповідної ліцензії. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову призведе до фактично повного зупинення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1, негативними наслідками чого буде: неможливість виконання взятих на себе договірних зобов`язань перед контрагентами щодо поставок пального на АЗС; розрив відповідних господарських зв`язків й утруднення або неможливість їх поновлення у випадку ухвалення позитивного рішення суду; несплата податків і зборів до бюджету; невиплата заробітної плати працівникам АЗС у м. Копичинці, що призведе до скорочення штату. Заявник повідомив, що станом на 12 вересня 2023 року на АЗС, розташованій у м. Копичинці, працює 10 працівників, на підтвердження чого надав відповідні трудові договори, накази про прийняття на роботу. Послався на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 13 липня 2022 року (справа №240/26736/21), від 06 квітня 2023 року (справа 3300/4615/22), від 22 березня 2023 року (справа №380/8301/22), відповідно до яких Суд за подібних правовідносин також дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову.
Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалою від 15 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року, задовольнив заяву позивача і зупинив дію розпорядження ГУ ДПС №773-л від 05 вересня 2023 року до набрання законної сили рішенням суду у справі (матеріали оскарження ухвали а.с.32-37, 89-94).
Судові рішення вмотивовані тим, що провадження діяльності з роздрібної торгівлі пальним можливе лише за наявності відповідної ліцензії. Внаслідок анулювання останньої заявник як суб`єкт господарювання позбавлений права здійснювати діяльність із роздрібної торгівлі пальним, враховуючи, що такий вид діяльності є для нього основним. При цьому суди врахували, що у трудових відносинах із заявником перебувають 10 найманих працівників. Враховуючи ці обставини, суди виснували, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних фінансових наслідків для заявника та істотно ускладнить поновлення його прав, оскільки заборона здійснення роздрібної торгівлі пальним призведе до зупинення господарської діяльності, втрати прибутку, неможливості виплатити заробітну плату працівникам та сплатити податки і збори. Суди акцентували увагу на тому, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не вирішує спір по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища у правовому статусі сторін до розгляду справи по суті заявлених вимог.
При вирішенні означеного клопотання суди також врахували правові висновки Верховного Суду з цього питання, викладені в постановах від 13 липня 2022 року (справа №240/26736/21), від 15 квітня 2022 року (справа №440/6755/21).
Поряд з наведеним суди зауважили, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову з мотивів очевидної протиправності рішення суб`єкта владних повноважень у даному випадку відсутні.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів про забезпечення адміністративного позову, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На переконання скаржника, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного розпорядження фактично вирішило спір без розгляду справи по суті, що не відповідає призначенню інституту забезпечення позову в адміністративному процесі. Зауважив, що у позивача є декілька АЗС, які розташовані у м. Чистилів, с. Пробіжна, м. Копичинці, с. Плебанівка, смт. Підволочиськ.
Скаржник також вважає, що суди попередніх інстанцій під час розгляду заяви про забезпечення позову не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року (справа №826/8556/17), від 25 квітня 2019 року (справа №826/10936/18), від 26 квітня 2019 року (справа №826/16334/18), від 30 вересня 2019 року (справа №1840/3517/18), від 10 жовтня 2019 року (справа №260/1499/18), від 17 червня 2020 року (справа №380/930/20), від 04 серпня 2022 року (справа №420/21952/21), від 31 серпня 2023 року (справа №640/14488/22), від 29 листопада 2023 року (справа №140/9311/23), від 28 листопада 2023 року (справа №160/7089/23).
Верховний Суд ухвалою від 31 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
ФОП ОСОБА_1 правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевірити, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до оспорюваного розпорядження ГУ ДПС анулювало попередньо видану ФОП ОСОБА_1 ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним.