1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року

м. Київ

справа №140/13260/21

адміністративне провадження № К/990/37544/22 №К/990/11091/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №140/13260/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Л" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Л" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022 (головуючий суддя Гуляк В.В., судді: Гудим Л.Я., Ільчишин Н.В.) і Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 (головуючий суддя Ковальчук В.Д.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Три Л" звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2021 №0035420701, №0035410701, №0035550701.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 позов задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2021 №0035410701, №0035550701 скасовано, у цій частині прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Три Л" звернулось з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду.

Головне управління ДПС у Волинській області звернулось з касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №140/13260/21 відкрито касаційне провадження №К/990/37544/22 за касаційною скаргою Товариства.

Ухвалою Верховного Суду від 09.05.2023 у цій справі відкрито касаційне провадження №К/990/11091/23 за касаційною скаргою податкового органу.

До суду надійшли відзиви сторін на касаційні скарги, додаткові письмові пояснення позивача.

Ухвалою суду від 11.03.2024 розгляд справи за касаційними скаргами позивача і відповідача призначено у попередньому судовому засіданні на 12.03.2024.

Верховний Суд у справі, що розглядається, з`ясував наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Три Л" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач вважає викладені в акті перевірки висновки та прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають законодавству України з наступних підстав.

ТОВ "Три Л" зазначає про відсутність обов`язку дисконтувати зобов`язання за безвідсотковими позиками. На думку Товариства дисконтуванню на дату балансу підлягають лише довгострокові грошові зобов`язання, за якими передбачаються майбутні платежі, і тільки на той строк, що залишився до погашення (за умовами договору). Відповідні договори поворотної фінансової допомоги, додаткові угоди, що надані на запит контролюючого органу є короткостроковими і на дату балансу не перевищують 12 місяців. Щодо відображення за теперішньою вартісно довгострокових зобов`язань, на які відсотки не нараховуються, ПСБО 11 застережень не містить. Позивач зазначає, що, застосування до фінансових зобов`язань правил, визначених для фінансових інвестицій, суперечить принципам податкового законодавства, зокрема, презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України). Позивач вказує, що для цілей податкового обліку ТОВ "Три Л" застосовує національні стандарти бухгалтерського обліку. Податковий орган при розрахунку дисконту використав формулу, яка застосовується за правилами Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, однак нормативно не встановлена жодним національним стандартом бухгалтерського обліку, які застосовуються позивачем. Чинним законодавством України не визначено та не затверджено методологію розрахунку (визначення) справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань. Термінологічне визначення національних стандартів, наведене у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не дає можливості та правових підстав для застосування міжнародних стандартів обліку у разі відсутності певних правил в національних стандартах. За таких обставин позивач вважає, що фактична сума зобов`язань за позикою у вказаних умовах та обставинах дор

Крім того, Актом приймання-передачі основних засобів передано департаменту ЖКГ Луцької міської ради об`єкт "влаштування тротуару та проїзду до ринку". По взаємовідносинах з ТОВ "Волинь-Моноліт" сформовано суму податкового кредиту, в тому числі по операціях з виконання робіт з благоустрою ТОВ "Три Л" по об`єкту, який у подальшому безкоштовно переданий Луцькій міські раді. Таким чином, позивачем згідно звіту про суми податкових пільг за 2019 рік відображено суму ПДВ в розмірі 346609грн., несплаченого через застосування податкової пільги на підставі пп. 197.1.16 п. 197.1 ст.197 ПК України, що передбачає звільнення від оподаткування операції безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об`єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Також, позивач вважає безпідставним застосування у податковому повідомленні-рішенні штрафної санкції за відсутність складання та/або реєстрації податкової накладної, оскільки Товариство не зобов`язане реєструвати податкову накладну та нараховувати податкові зобов`язання у жовтні 2019 року на суму 346609грн., затим, що операція була звільнена від оподаткування.

Судом першої інстанції позов задоволено.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 773483,70грн., суд першої інстанції виходив з того, що застосування контролюючим органом міжнародних стандартів за умови, коли підприємство здійснює облік за національними стандартами, є неправомірним та не відповідає положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Враховуючи, що національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку не визначено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов`язань, тому позивач не зобов`язаний визначати таку методологію оцінки фінансових зобов`язань самостійно. У свою чергу, контролюючий орган не має права визначати цю методику та давати вказівки такому платнику податків щодо методики. Крім того, на короткострокові зобов`язання не поширюються вимоги Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання" щодо дисконтування їх на дату балансу, і вони мають відображатися на дату балансу за сумою погашення. Відтак, встановлені у справі обставини та наведене правове регулювання дають підстави вважати, що розрахунок, застосований контролюючим органом за формулою дисконтування заборгованості позивача, є неправомірним та свідчить про недоведеність допущення ТОВ "Три Л" порушень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 381269,90грн., та з урахуванням останнього, - скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу у розмірі 3400,00грн. за відсутність складання та/або реєстрації податкової накладної, суд першої інстанції посилався на те, що як слідує з матеріалів справи та підтверджено актом перевірки, передача об`єкта благоустрою здійснена безоплатно; передача здійснена між двома юридичними особами; передача майна відбулась у комунальну власність територіальної громади м. Луцька; передача робіт з благоустрою в частині влаштування тротуару здійснена на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Суд дійшов висновку, що позивачем дотримані всі умови, визначені пп. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 ПК України, необхідні для звільнення операції від оподаткування, у зв`язку з чим ТОВ "Три Л" правомірно не включило до складу податкового зобов`язання з ПДВ, а відтак, оскільки вищенаведена операція з приймання-передачі основних засобів є безоплатною, на яку не нараховуються податкові зобов`язання, тому позивач також не зобов`язаний складати та реєструвати податкову накладну.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток в розмірі 773483,70грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції не вбачав підстав для скасування податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 381269,90грн., та з урахуванням останнього, - про застосування штрафу у розмірі 3400,00грн. Колегія суддів погодилась з висновками контролюючого органу, що підприємство скористалось податковим кредитом з ПДВ по отриманих послугах з благоустрою на земельній ділянці, яка йому не належить та не відобразило податкові зобов`язання по зазначених послугах, оскільки, останні передані Луцькій міській раді безоплатно, відповідно до п.п.197.1.16 п.197.1 ст.197 ПК України. Суд зауважив, що рішення Луцької міської ради про зменшення розміру пайової участі на суму виконаних робіт прийнято раніше акту приймання виконаних будівельних робіт. Таким чином, підприємством в порушення п.198.5 ст.198 ПК України занижено податкові зобов`язання за жовтень 2019 року в сумі 346609грн.

Товариство з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову не погодилось, звернулося з касаційною скаргою, у якій позивач просить постанову суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2021 №0035410701, №0035550701 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування апеляційний судом норм матеріального права, зокрема, підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України та порушення норм процесуального права при дослідженні доказів у справі, адже Товариством дотримані всі умови та вимоги, визначені згаданою нормою, необхідні для звільнення операції від оподаткування. Як відзначає позивач, Луцькою міською ради прийнято рішення про зменшення пайової участі на суму виконаних робіт, первинні документи складені з дотриманням закону, заперечень міської ради не надходило, при цьому, якщо і були розбіжності у датах актів виконаних будівельних робіт за жовтень, то відповідні помилки є механічними. Позивач вважає, що оскільки операція з приймання-передачі основних засобів є безоплатною, на яку не нараховуються податкові зобов`язання, тому позивач не зобов`язаний складати та реєструвати податкову накладну.

Відповідач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві податковий орган зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, позивач не наводить передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Також, до суду надійшли додаткові письмові пояснення Товариства, де позивач вказує про незаконність проведення перевірки, з огляду на запровадження мораторію у зв`язку з дією карантину.

Крім того, з рішеннями судів не погодився податковий орган, у касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.6 статті 46, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 12 НП(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", пункту 9 НП(С)БО 11 "Зобов`язання". Як вважає відповідач, позиція податкового органу у спорі, що розглядається, узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у справі №640/24292/21.

Позивач з доводами касаційної скарги відповідача не погоджується, зазначає, що суди попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог повно та об`єктивно встановили обставини справи, надали оцінку доказам, перевірили усі доводи, висновки судів ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстави для скасування судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги позивача, касаційної скарги відповідача, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу від 26.03.2021 №1006 ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Три Л" на підставі п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 ПК України з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за періоди діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2020 та щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за періоди з 01.01.2011 по 31.12.2020.

За наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС у Волинській області складений акт від 19.05.2021 №4237/07-01/32396658 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Три Л".

Як слідує із висновків Акта перевірки, ГУ ДПС у Волинській області було встановлено наступні порушення позивачем положень ПК України, а саме:

1) пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п.44.6 ст. 46, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, п. 12 національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.1999, п. 9 національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 1 534 111 грн., в т.ч. за 2019 рік в сумі 1 534 111 грн.;

2) пп. г). п. 198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов`язань за жовтень 2019 року в сумі 346 609 грн.;

3) п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено порушення термінів реєстрації податкової накладної за жовтень 2019 року на суму ПДВ 346 609 грн.

4) пп. 271.1.1 п. 271.1. ст. 271 ПК України, в результаті чого занижено земельний податок за 2018 рік на суму 414 839,96 грн.

Позивач не погодився з висновками акта перевірки та подав до ГУ ДПС у Волинській області заперечення від 31.05.2021 на даний акт перевірки, за результатами розгляду яких контролюючим органом в частині заниження податку на прибуток в загальній сумі 1534111грн.за 2019 рік враховано пояснення стосовно обчислення амортизації при розрахунку суми дисконту у 2020 році та в подальшому відображено при винесенні податкового повідомлення-рішення №0035420701 від 24.06.2021 у розмірі 773483,70грн. з урахуванням штрафної санкції.

ГУ ДПС у Волинській області на підставі акта перевірки та з урахуванням заперечень на акт перевірки прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0035420701, №0035410701, №0035550701.

Податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2021 №0035420701 збільшено ТОВ "Три Л" суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 773483,70 грн., в тому числі за основним платежем - 703167,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 70316,70грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 24.06.2021 №0035410701 збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 381269,90грн., в тому числі за основним платежем - 346609,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34660,90грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 24.06.2021 №0035550701 застосовано до ТОВ "Три Л" штраф у розмірі 3400,00грн. за відсутність складання та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, податкової накладної на суму ПДВ в розмірі 346 609,00 грн.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка рішенням від 21.10.2021 №23762/6/99-00-06-01-01-06 залишила скаргу від 13.07.2021 без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, Товариство звернулося до суду з позовом про їх скасування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками встановлення відповідачем заниження Товариством податкових зобов`язань за жовтень 2019 року в сумі 346609грн. та порушення термінів реєстрації податкової накладної за жовтень 2019 року на суму ПДВ 346609грн.;

Згідно з висновками контролюючого органу, підприємство скористалось податковим кредитом з ПДВ по отриманих послугах з благоустрою та не відобразило податкові зобов`язання по зазначених послугах, оскільки, останні передані Луцькій міській раді безоплатно, відповідно до п.п.197.1.16 п.197.1 ст.197 ПК України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абз."а" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього ПК України, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю.

Відповідно до підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з: безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об`єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об`єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб`єкти операції платниками податку.


................
Перейти до повного тексту