ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
справа № 263/14009/21
провадження № 51-3330 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури на ухвалу судді Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2023 року, якою повернуто його апеляційну скаргу на вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 листопада 2021 року щодо ОСОБА_6,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 листопада 2021 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Заступник керівника Донецької обласної прокуратури, не погодившись із цим вироком, подав апеляційну скаргу, однак матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_6 залишилися на тимчасово окупованій території в м. Маріуполі.
Далі, Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 07 листопада 2022 року задовольнив клопотання прокурора та відновив частину втрачених матеріалів у цьому кримінальному провадженні, а саме зазначені вище вирок та апеляційну скаргу, а також копію вироку Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 вересня 2021 року щодо ОСОБА_6 у справі № 264/6591/21, після чого надіслав ці матеріали до Дніпровського апеляційного суду для апеляційного розгляду.
Однак суддя Дніпровського апеляційного суду ухвалою від 28 квітня 2023 року, пославшись на положення ст. 398 КПК України, повернув зазначену апеляційну скаргу особі, яка її подала. На обґрунтування цього рішення суддя зазначив, що відновлених матеріалів недостатньо для вирішення питань щодо незаконності вироку, на що скаржиться прокурор, а крім того, відсутні відомості про дійсне місце перебування обвинуваченого для його виклику в судове засідання, що є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі заступник керівника Донецької обласної прокуратури просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що в ухвалі не наведено підстав для повернення апеляційної скарги, передбачених ч. 3 ст. 399 КПК України. Водночас, на думку прокурора, суддя апеляційного суду не врахував, що згідно зі ст. 398 КПК України на стадії відкриття апеляційного провадження перевіряється лише відповідність змісту апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК України, а не повнота відновлених матеріалів та відомості про місце перебування обвинуваченого. З огляду на це прокурор вважає, що оскаржене судове рішення є незаконним і таким, що обмежило доступ до правосуддя.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду прокурор ОСОБА_5 просила задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. За приписами ч. 1 ст. 412 КПК України істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
Доводи прокурора, наведені в касаційній скарзі, про те, що рішення судді апеляційного суду про повернення поданої ним апеляційної скарги постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, є обґрунтованими.
Згідно з положеннями ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені вироки, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу. Апеляційна скарга повинна відповідати вимогам, передбаченим ст. 396 КПК України, щодо форми її подачі та змісту.