ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2024 року
м. Київ
справа № 371/442/22
провадження № 51-6617км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12022116220000030 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Білої Церкви Київської області, зареєстрованого у
АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2, раніше судимого - 30 липня 2015 року вироком Миронівського районного суду Київської області за: ч. 1 ст. 309, ч. 2
ст. 310 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки,
13 вересня 2017 року звільнений умовно - достроково,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.
Історія справи та встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Миронівського районного суду Київської області від 03 травня
2023 року ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за:
- ч. 2 ст. 310 КК України - строком на 3 роки;
- ч. 3 ст. 309 КК України - строком на 5 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Цим же вироком вирішено долю речових доказів та питання щодо процесуальних витрат у цьому кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винним у тому, що він будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин у сфері обігу наркотичних засобів за таких обставин.
У першій половині вересня 2021 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_7, неподалік домоволодіння в якому він зареєстрований, серед рослинності помітив декілька рослин коноплі та усвідомлюючи, що вказані рослини відносяться до нарковмісних рослин, діючи умисно, з метою власного вживання, без мети збуту вирвав з ґрунту декілька рослин зі стеблами, листям та суцвіттям і переніс одну частину до горища будинку, який перебуває у його користуванні та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а іншу частину перемістив до місця свого тимчасового проживання, а саме до квартири АДРЕСА_2 з метою зберігання.
Після висушування, в зазначених вище місцях, зірваної рослини коноплі з стеблами, листям та суцвіттям, ОСОБА_7 з метою одержання готової наркотичної речовини для вживання, руками подрібнив її, чим вчинив незаконне виготовлення наркотичного засобу.
07 квітня 2022 року в період часу з 11: 09 до 11:58 та з 12:20 до 14:48 під час проведення обшуків житла та домоволодіння, яке перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_7 за вказаними вище адресами, працівниками поліції виявлено та вилучено суху речовину рослинного походження, зелено коричневого та зеленого кольорів, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою, в перерахунку на суху речовину становить 4 949,46 г.
Окрім цього, ОСОБА_7 реалізовуючи свій злочинний умисел на незаконний посів та незаконне вирощування конопель для власного вживання без мети збуту, на початку січня 2022 року, точної дати та часу не встановлено, для того щоб зростити коноплі знайшов оголошення про продаж насіння рослин конопель на одному із сайтів в мережі "Інтернет" та замовив собі насіння конопель.
Далі в середині січня 2022 року, точної дати не встановлено, для реалізації свого злочинного умислу, з метою вирощення рослин конопель ОСОБА_7 придбав світильники, натрієві лампи, вентиляцію та обладнав в господарському приміщенні за адресою:
АДРЕСА_1, місце для вирощування конопель.
Цього ж дня ОСОБА_7 здійснив незаконний посів насіння конопель у кількості 19 штук.
Після того, як насіння конопель проросло, ОСОБА_7, реалізовуючи свій злочинний умисел, перебуваючи за вище вказаною адресою, в період часу з середини січня 2022 по 07 квітня 2022 року, власноручно та одноособово доглядав за рослинами конопель для подальшого сприятливого зростання, чим вчинив незаконне вирощування конопель у кількості 19 рослин.
07 квітня 2022 року в період часу з 12: 20 до 14:48 під час проведення обшуку домоволодіння за адресою:
АДРЕСА_1, працівниками поліції виявлено та вилучено рослини коноплі в кількості 19 штук, які є рослинами роду коноплі, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року вирок районного суду залишено без змін.
Не погоджуючись з таким рішенням апеляційного суду, захисник подав касаційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення щодо його підзахисного та направити матеріали цього кримінального провадження на новий апеляційний розгляд у зв`язку з суворістю призначеного засудженому покарання, яке він має відбувати реально без звільнення від його відбування з випробуванням із призначенням іспитового строку. При цьому захисник стверджує, що апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції відбувся без його участі та його підзахисного, що призвело до порушення права засудженого на захист і права на справедливий суд.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, в порядку касаційного розгляду, має відповісти на доводи:
- Щодо справедливості призначеного засудженому покарання, яке він має відбувати реально без подальшого звільнення від його відбування з випробуванням;
- Стосовно порушення права засудженого на захист і права на справедливий суд у результаті перегляду апеляційним судом рішення суду першої інстанції.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити матеріали цього кримінального провадження на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів касаційної скарги захисника зводиться до того, що він стверджує, що апеляційний суд порушив загальні засади призначення покарання, внаслідок чого визначив засудженому занадто суворе покарання без застосування положень ст. 75 КК України, тобто яке він має відбувати реально.
При цьому захисник не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, правову кваліфікацію дій засудженого, а також вид і розмір призначеного засудженому покарання.
Свої доводи мотивує тим, що суд не врахував конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу засудженого, обставини, які пом`якшують йому покарання, що в сукупності давало суду підстави застосувати ст. 75 КК України при призначенні засудженому покарання.
До того ж захисник стверджує, що суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив його та його підзахисного про дату та час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції та як результат апеляційну процедуру було проведено без їх участі, що призвело до порушення права засудженого на захист і права на справедливий суд.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу
захисника не подавалися.
У судовому засіданні захисник підтримав подану касаційну скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
У ч. 2 ст. 438 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 -414 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Відповідно до ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;
3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту;
4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Крім цього, відповідно до ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції залишає судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення, у разі відсутності підстав передбачених ст. 438 КПК України для його скасування або зміни.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
В свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Що стосується призначення покарання, то згідно із вимогами ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Частиною 1 статті 65 КК України установлено, що суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.