ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 607/7767/22
провадження № 61-3947св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Управління сім?ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2022 року у складі судді Позняка В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року
у складі колегії суддів: Гірського Б. О., Бершадської Г. В., Хоми М. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про визначення місця проживання дитини, повернення дитини та стягнення аліментів.
Позов мотивований тим, що сторони з 21 квітня 2007 року перебували
у шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2011 року.
У шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу дочка залишилася проживати з матір`ю. Позивачка не чинила відповідачу перешкод у спілкуванні з дочкою, оскільки усвідомлює значення участі батька у вихованні дитини, проте відповідач вихованням дочки та її матеріальними потребами не цікавився.
Вказувала, що ОСОБА_2 самовільно змінив місце проживання дочки, оскільки забирав дитину на короткий строк до себе у США, однак відмовляється її повертати до постійного місця проживання. На телефонні дзвінки не відповідає, на зв`язок не виходить.
Вважала, що такі дії відповідача загрожують дитині психологічною травмою, оскільки раптовий переїзд є стресом та підвищує рівень її тривожності. ОСОБА_2 не володіє необхідними навичками у вихованні дитини, не знає особливостей її характеру та інтересів.
Звертала увагу на те, що дочка бажає проживати з нею. У разі визначення місця проживання дитини з матір`ю вона не має наміру перешкоджати відповідачу в здійсненні його прав та обов`язків щодо дитини.
Вказувала, що також для належного утримання дитини, забезпечення її повного, всебічного духовного і фізичного розвитку, з урахуванням її вікових потреб, доцільним буде стягнути з відповідача на її користь аліменти.
ОСОБА_1 просила визначити місце проживання дитини - ОСОБА_4 за місцем проживання матері; визнати незаконним утримування відповідачем малолітньої дочки та зобов`язати його протягом двох днів з дня набрання рішенням суду законної сили повернути дитину до її постійного місця проживання з матір`ю; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця
з моменту пред`явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
07 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір`ю ОСОБА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_2 повернути малолітню дитину - ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, до її постійного місця проживання
з матір`ю ОСОБА_1 .
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше
50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду 22 червня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_2 в дохід держави 992,40 грн судового збору.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 984,80 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Визначаючи місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 разом
з матір`ю - ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з рекомендацій органу опіки та піклування Тернопільської міської ради, віку дитини, її думки, при цьому було враховано якнайкращі інтереси дитини. Визначення місця проживання дитини не з матір`ю може мати наслідком заподіяння шкоди психічному здоров`ю дитини або створення нестерпної обстановки, про що наголошує позивач.
Зобов`язуючи ОСОБА_2 повернути малолітню дитину - ОСОБА_4 до її постійного місця проживання з матір`ю - ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що хоча переміщення дитини з України до США відбулося
у законний спосіб, однак батько дитини не має наміру повертати її до постійного місця проживання в Україну, тому є підстави для задоволення таких позовних вимог, і це буде відповідати інтересам дитини, виходячи із змісту норм Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року, до якої Україна приєдналася
11 січня 2006 року.
Вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд першої інстанції, беручи до уваги прожитковий мінімум для дитини відповідно віку, стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність на його утриманні двох дітей від іншого шлюбу, виходячи з рівності обов`язку батьків щодо утримання дітей, вважав, що права позивача порушені, тому позов
в цій частині підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача
на користь позивача аліментів на утримання дитини ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення
з дати звернення до суду 22 червня 2022 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
07 жовтня 2022 року в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та її повернення до постійного місця проживання скасовано й ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про повернення дитини до постійного місця проживання, апеляційний суд виходив із наявності обставин, за яких суд має право відмовити у поверненні дитини до постійного місця проживання. Врахувавши, що стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини за умови, що дитина з березня 2022 року проживає з ним, суперечить положенням статті 181 СК України, апеляційний суд відмовив
у задоволенні позову про стягнення аліментів.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
30 березня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Семусь Т. А. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
07 жовтня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від
22 лютого 2023 року в частині позовних вимог про визначення місця проживання дитини та увалити в цій частині нове рішення про відмову
в задоволенні цих позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що, вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди не врахували якнайкращих інтересів дитини
і те, яку небезпеку життю і здоров?ю дитини несе війна в Україні; не врахували думку дитини, яка досягла 13-річного віку, думка якої заслухана судом апеляційної інстанції, але не взята до уваги. Переїзд дитини до США відбувся за взаємною згодою сторін та за домовленістю обох батьків. Суди не врахували, що на розгляді Вищого суду Нью-Джерсі за місцем проживання дитини та відповідача розглядається цивільна справа за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про надання відповідачу тимчасової опіки над дитиною до закінчення війни в Україні. Не враховано, що дочка вже рік перебуває в США і проживає разом з батьком, і що це середовище є для неї звичним, адже з 2016 року вона кожного літа проживала разом з батьком
у США, успішно навчається у школі, відвідує гуртки, має друзів.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
04 травня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року зупинено касаційне провадження у справі № 607/7767/22 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
у касаційному порядку справи № 607/20787/19 (провадження
№ 61-11625сво22).
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року поновлено касаційне провадження у справі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від
07 жовтня 2022 року та постанова Тернопільського апеляційного суду від
22 лютого 2023 року оскаржуються в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про визначення місця проживання дитини.
В іншій частині рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2022 року та постанова Тернопільського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року не оскаржуються, а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядаються.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволенняз таких підстав.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 21 квітня 2007 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 червня 2011 року.
У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 в сторін народилася донька ОСОБА_4 .
Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання від 04 січня 2017 року
№ 65/28-03, виданою Управлінням державної реєстрації Тернопільської міської ради, ОСОБА_4 зареєстрована разом з матір`ю на
АДРЕСА_1 .
07 лютого 2013 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_9 і ОСОБА_8 народився син
ОСОБА_10, а ІНФОРМАЦІЯ_4 - донька ОСОБА_11
29 серпня 2013 року ОСОБА_12 зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 .
Згідно із заявою-згодою, посвідченою 14 лютого 2022 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Олексишин З. З., зареєстрованою в реєстрі за № 129, ОСОБА_1 надала згоду своїй малолітній доньці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на тимчасові поїздки за кордон в США, а також у зворотному напрямку в період з 15 лютого
2022 року до 15 лютого 2023 року в супроводі представників авіакомпанії "LOT" та/або "МАУ", які несуть відповідальність за життя і здоров`я дитини під час поїздок та забезпечать її повернення до місця проживання.
Згідно з висновком органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який затверджений рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 03 серпня 2022 року № 798, орган опіки та піклування рекомендує визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 із матір`ю
ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 .
Зі змісту вказаного висновку відомо, що 18 липня 2022 року працівники управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради провели обстеження умов проживання заявника ОСОБА_1 на
АДРЕСА_1, та встановили, що ОСОБА_1 проживає у квартирі, яка складається з чотирьох кімнат, загальною площею 71,8 кв. м, з усіма комунальними зручностями. Для дитини створено всі умови для повноцінного та гармонійного розвитку. Дитина має окрему кімнату, наявні дитячі речі та одяг відповідного віку. Цього ж дня працівники управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради провели бесіду в онлайн-режимі з малолітньою ОСОБА_4 та встановили факт бажання дитини проживати разом з матір`ю. На цей час дитина перебуває за кордоном разом з батьком, однак бажає повернутись та проживати разом з матір`ю.