Постанова
Іменем України
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 753/21336/21-ц
провадження № 61-1111св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
На обґрунтування позову зазначала, що 21 червня 2014 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 . Від початку лютого 2021 року дотепер дитина проживає з матір`ю. Відповідач належним чином не допомагає у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, ухиляється від її утримання.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути із ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 7 000,00 грн щомісяця починаючи з 20 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнено із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 5 000,00 грн щомісяця, починаючи з 22 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції мотивував його тим, що сторони проживають окремо, їхня дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, відповідач працює в ТОВ "Інформаційно-туристичний центр "Експедиція" на посаді директора, тому дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти у розмірі 5 000,00 грн щомісяця.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року змінено.
Стягнено із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1 255,00 грн щомісяця, починаючи з 22 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, з індексацією стягуваних сум відповідно до закону.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина в розмірі 5 000,00 грн щомісяця, оскільки згідно з довідкою про доходи від 15 січня 2022 року, виданою ТОВ "Інформаційно-туристичний центр "Експедиція", ОСОБА_2 працює з 21 листопада 2018 року дотепер на посаді директора, його дохід за період з 01 червня 2021 року до 31 грудня 2021 року становив 22 400,74 грн. Визначаючи розмір аліментів у сумі 1 255,00 грн, апеляційний суд вважав, що така сума відповідатиме як інтересам дитини, так і можливостям його батька, такий розмір аліментів є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав позивача та захистом прав відповідача. Саме такий розмір аліментів є доцільним для стягнення, що відповідає інтересам сторін у справі та чинному законодавству.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30 липня 2021 року в справі № 367/3084/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Разом з цим представник заявника вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року - без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Встановлені обставини справи
Встановлено, що 21 червня 2014 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
У шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 жовтня 2021 року ОСОБА_2 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою про доходи від 15 січня 2022 року, виданою ТОВ "Інформаційно-туристичний центр "Експедиція", ОСОБА_2 працює з 21 листопада 2018 року дотепер на посаді директора, його дохід за період з 01 червня 2021 року до 31 грудня 2021 року становить 22 400,74 грн.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_2 ОСОБА_5 належить автомобіль марки "Ford Tourneo Connect", державний номерний знак НОМЕР_3 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.